Свободно дышать, чтобы жить: современные методы борьбы с бытовыми аллергенами
В последние десятилетия заболеваемость аллергической патологией приобрела признаки пандемии: по данным ВОЗ, от аллергических заболеваний страдает каждый третий житель в мире независимо от возраста и расовой принадлежности. Аллергические заболевания оказывают негативное влияние на качество жизни пациентов и ведут к значительным экономическим потерям. О возможностях предупреждения данной патологии и уменьшения ее проявлений рассказывает главный аллерголог г. Киева, руководитель Киевского городского аллергоцентра, кандидат медицинских наук Лилия Ивановна Романюк.
– Как можно охарактеризовать ситуацию с заболеваемостью аллергологической патологией в Украине?
– К сожалению, на сегодняшний день отсутствует достоверная статистика распространенности аллергической патологии как среди взрослого населения, так и в детской популяции, поскольку в Украине давно не проводятся эпидемиологические исследования. Если говорить о г. Киеве, то в 2009 г. было проконсультировано более 52 тыс. взрослых пациентов; специалисты нашего центра проконсультировали 16 тыс. пациентов, что значительно больше, чем в предыдущие годы. Ежегодно увеличивается количество впервые выявленных случаев аллергических заболеваний, в первую очередь аллергического ринита, аллергологических заболеваний кожи и бронхиальной астмы (БА), хотя следует отметить и улучшение диагностики этих заболеваний, что также влияет на общую картину.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Буспірон, який було розроблено в 1986 р., дотепер не втратив прихильності лікарів (Shmuts et al., 2020; Howland, 2015). З моменту схвалення Управлінням з контролю за якістю продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) для застосування при генералізованому тривожному розладі (1986) буспірон застосовували переважно як анксіолітичний засіб, утім, спектр показань до його призначення може розширитися завдяки нещодавно виявленим нейробіологічним ефектам, а також хорошому профілю безпеки і переносимості (Howland, 2015; Wilson et al., 2021)....
SARS-CoV‑2 виявився непересічним респіраторним вірусом і спричинив пандемію, яка тривала із 2019 по 2023 рік. Проте вплив цієї інфекції на імунну систему (ІС) людини не обмежується активацією фізіологічних механізмів противірусного захисту. Вірус здатний надмірно активувати ІС, зумовлюючи загрозливе ускладнення – т. зв. цитокіновий шторм, спричинити тяжку вірусну пневмонію, розвиток автоімунного синдрому, впливати на систему коагуляції тощо....
Запалення відіграє важливу роль у розвитку багатьох хронічних захворювань, зокрема атеросклерозу. Нещодавно було встановлено, що гіперурикемія спричиняє запалення ендотеліальних клітин судин, ендотеліальну дисфункцію та, зрештою, атеросклероз. Експериментальна робота Mizuno та співавт. (2019), у якій було продемонстровано здатність фебуксостату пригнічувати запальні цитокіни, привернула увагу дослідників до протизапальних ефектів уратзнижувальних препаратів. Кількість лейкоцитів – надійний маркер запалення, пов’язаний із різними кардіоваскулярними захворюваннями, як-от ішемічна хвороба серця; у багатьох попередніх дослідженнях його використовували для оцінки протизапального ефекту терапевтичного втручання. Мета нового аналізу дослідження PRIZE – вивчити вплив фебуксостату на кількість лейкоцитів у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією....
Риносинусит (РС) є одним із найчастіших захворювань у первинній медичній практиці. Трьома найбільш чутливими й специфічними симптомами гострого РС є виділення з носа, закладеність носа, лицевий і головний біль. Неконтрольований гострий біль значно погіршує якість життя пацієнтів із РС: спричиняє психоемоційні розлади, знижує працездатність і соціальну активність, сприяє хронізації больового синдрому і збільшує вартість лікування. Отже, полегшення болю при РС є найпершим завданням лікаря....