Підсумки науково-практичної конференції з питань додаткової імунізації проти кору та краснухи в Україні

27.03.2015

3 лютого у м. Києві на базі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика відбулася науково-практична конференція на тему «Актуальні питання щодо проведення додаткової імунізації проти кору та краснухи в Україні».

До участі в науково-практичній конференції було запрошено широке коло експертів міжнародного рівня: Noni McDonald (Канада), Dina Pfeifer (медичний експерт ВООЗ, Женева), Edward Hoekstra (головний спеціаліст з охорони здоров’я, Глобальна програма з кору та невідкладних ситуацій в охороні здоров’я, США), Rebecca Martin (елімінація кору та краснухи, Європейський регіональний офіс ВООЗ, Копенгаген, Данія), Steven Wassilak (Центр з контролю та профілактики захворювань, Атланта, Джорджія, США) та інші. До слухацької аудиторії наукового заходу були запрошені головні спеціалісти з усіх регіонів України з педіатрії, терапії, сімейної медицини, головні інфекціоністи та імунологи, представники регіональних СЕС, керівники кафедр вищих медичних закладів зі згаданих спеціальностей.
Починаючи з другої половини 2005 р. в Україні спостерігається зростання захворюваності на кір і краснуху. Якщо у 2005 р. було зареєстровано 2392 випадки кору (у 2004 р. – 146), то у 2006 р. зафіксовано пік епідемічного підйому захворюваності – 42 724 особи. Це в 17,86 разу більше, ніж у попередньому році. Протягом січня-травня 2006 р. щомісяця реєстрували від 4 до 10 тис. хворих на кір. За період спалаху кору протягом 2005-2006 рр. зареєстровано 5 летальних випадків. Особливістю цього епідемічного процесу була його висока інтенсивність, підвищення рівня захворюваності у всіх регіонах та переважне ураження молоді (65% випадків захворювання серед осіб 16-29 років).
Основна небезпека цих інфекцій, на думку експертів, полягає у розвитку тяжких ускладнень унаслідок кору (енцефаліт, менінгіт, токсичне ураження нирок, пневмонія, отит, поліневрити), що можуть призвести до смерті; а також існує загроза виникнення тяжких, іноді не сумісних із життям, уроджених вад розвитку немовлят, матері яких під час вагітності перебували в контакті або перенесли краснуху (синдром уродженої краснухи). Крім того, захворювання жінки на краснуху в I триместрі вагітності є 100% показанням до її переривання. Варто зазначити, що система епідемічного нагляду за синдромом уродженої краснухи в нашій країні не налагоджена.
Після наукового аналізу ситуації міжнародні організації ВООЗ, СDС (м. Атланта, США) та Європейський СDC (м. Стокгольм, Швеція) рекомендували Україні провести додаткову імунізацію проти кору та краснухи молодим людям у віковій групі від 16 до 29 років незалежно від їх вакцинального статусу та перенесеного захворювання в анамнезі.
Нагадаємо: у 2005 р. на 55-й сесії регіонального комітету ВООЗ було прийнято резолюцію «Зміцнення національних програм імунізації, використовуючи елімінацію кору, краснухи та профілактику і попередження синдрому уродженої краснухи в Європейському регіоні ВООЗ». Україна, як країна-член ВООЗ, підтримала цю резолюцію з метою здійснення до 2010 р. елімінації кору, краснухи та попередження уродженої краснухи.
Заступник міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець під час прес-конференції наголосив: «Міністерство охорони здоров’я переконане, що рішення про проведення позапланової імунізації для елімінації кору/краснухи було ухвалене правильно».
Учасники конференції підтвердили висновки експертів про якість вакцини проти кору й краснухи, що застосовувалася під час проведення додаткової імунізації, та наполягають: смерть підлітка Т. збіглася за часом із проведенням додаткової імунізації, тому немає підстав стверджувати про причинно-наслідковий зв’язок зі щепленням проти кору й краснухи.
За результатами роботи науково-практичної конференції було ухвалено резолюцію, у якій серед іншого фахівці констатували, що рішення про необхідність позапланової вакцинації було обґрунтованим. Значне зростання захворюваності на кір та краснуху реєструвалося в Україні кожні 4-5 років. Передостанній спалах кору в Україні зафіксовано упродовж 2001-2002 рр., під час якого захворіли понад 24 тис. осіб. Найбільшу кількість випадків було зареєстровано серед підлітків і дорослих.
У своїй резолюції учасники науково-практичної конференції зазначили, що внаслідок неготовності суспільства та громадськості до кампанії додаткової імунізації та через зниження фінансування медичної галузі досягти протягом 2009 р. індикативного показника 95% охоплення цільової групи вакцинацією проти кору та краснухи не є можливим. У зв’язку з ситуацією, що склалася навколо кампанії позапланової вакцинації, у МОЗ попереджають, що Україну очікує низка проблем, що наразі державі доведеться розв’язувати власними силами: прогнозований спалах інфекційних хвороб, пошук коштів на проведення кампанії з елімінації кору/краснухи, закупівля нових препаратів для вакцинації та багато інших. У зв’язку із цим МОЗ України планує звернутися до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй ЮНІСЕФ, а також до медичної спільноти із проханням забезпечити активну підтримку заходів, спрямованих на організацію та проведення наступних етапів імунізаційної кампанії.

Підготувала Олена Бугайова

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Роль порушень маркерів запалення, оксидантно-протиоксидантного, протеїназно-інгібіторного гомеостазу, показників холестеринового обміну при остеоартрозі у поєднанні з метаболічним синдромом

Вивчення клініко-патогенетичних особливостей поєднаного перебігу остеоартрозу (ОА) у хворих із метаболічними розладами, які характеризують перебіг метаболічного синдрому (МС), зокрема цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, ожирінням (ОЖ), артеріальною гіпертензією (АГ), є актуальним, оскільки це пов’язано з неухильним збільшенням розповсюдженості цього захворювання, недостатньою ефективністю лікування, особливо за коморбідності з іншими захворюваннями, які патогенетично пов’язані з порушеннями метаболічних процесів. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Синдром подразненого кишечнику: перехресні розлади, патофізіологія та сучасні стратегії лікування

Синдром подразненого кишечнику (СПК) є одним з найпоширеніших захворювань органів травлення (до 20% серед дорослого населення). Характерними ознаками СПК є хронічний абдомінальний біль, порушення дефекації, метеоризм. Дотепер остаточно не з’ясована етіологія цього стану, проте доведено роль низки різнопланових, взаємопов’язаних між собою факторів у його розвитку. До них відносять: дисфункцію осі «мозок – кишечник», вісцеральну гіперчутливість, моторні порушення, підвищену проникність кишечнику, запалення низького ступеня, дисбіоз....