27 березня, 2015

Вивчення ефективності та переносимості препарату Гліцисед-КМП у хворих з вегетосудинними розладами

Автори:

С. Б. Попов, д. м. н., професор;
І. Т. Слюсаренко, к. м. н

Синдром вегетативної дистонії характеризується порушенням вегетативної регуляції внутрішніх органів, судин, обмінних процесів, унаслідок первинно чи вторинно виникаючих відхилень у структурі і функції надсегментарного (лімбіко-ретикулярний комплекс) і/чи сегментарного відділів вегетативної нервової системи. Складовою частиною вегетативної дистонії є психоемоційні порушення.

Вегетосудинна дистонія (ВСД) — це симптомокомплекс, який виникає в результаті функціональних порушень у структурах центральної нервової системи, ретикулярної формації, лімбічної системи, утвореннях вегетативної нервової системи. Кортико-вісцеральні розлади з включенням гіпоталамо-гіпофізарної і симпато-адреналової систем сприяють порушенню компенсаторно-пристосувальних реакцій організму. Зміна нейроендокринної регуляції вегетативних функцій призводить до порушень регуляції тонусу судин і роботи серця. Провідну роль у розвитку цього захворювання відіграють спадково-конституційні фактори (астенія), гострі і хронічні інфекційні захворювання, інтоксикації, перевтома, неправильний режим харчування і фізичної активності, спадкова схильність до патологічних вазомоторних реакцій. Тим часом встановлено, що пусковим механізмом появи симптомів ВСД найчастіше є стрес. Саме стресові ситуації сприяють розладу механізмів вегетативної регуляції вісцеральних органів.

Серед засобів для медикаментозної терапії ВСД чільне місце посідають заспокійливі препарати. Одним із них є препарат Гліцисед-КМП виробництва ВАТ «Київмедпрепарат». Діючою речовиною Гліциседу-КМП є гліцин (амінооцтова кислота), проста аліфатична амінокислота H2NCH2COOH, яка міститься у всіх тканинах організму. Особливо великий його вміст в тканинах головного та спинного мозку. Як метаболіт широкого спектра дії, специфічний регулятор активності нервових клітин, гліцин виконує роль природного гальмівного медіатору, що взаємодіє з гліцинергічними ГАМК-рецепторами і виявляє властивості a1-адренолітика. Завдяки подібній дії, гліцин здатний захистити нейрони від збиткового впливу катехоламінів, різке збільшення вмісту яких, як правило, супроводжується стресом будь-якого генезу. Біологічне значення гліцину обумовлено також його участю в побудові білків і біосинтезі багатьох фізіологічно активних сполук: глутатіону, гіпурової та глікохолевої кислот, порфіринів [2,3,4,5].

Гліцин виявляє стресопротекторну, антистресову і ноотропну дію. У функціональному плані дія гліцину проявляється в заспокійливому ефекті. При цьому послабляються психоемоціональні реакції, їх прояви стають більш адекватными: зменшується подразнювальність, агресивність, конфліктність, поведінка стає «більш розумною». Маючи заспокійливу дію, гліцин за іншими властивостями принципово відрізняється від відомих транквілізаторів (табл. 1). Його використання дозволяє уникнути вживання транквілізаторів і зменшити ризик виникнення токсикоманій [6].

Поєднання седативного ефекту гліцину з ноотропною дією є важливою терапевтичною перевагою гліцину [1]. За даними ЕЕГ, гліцин збільшує електричну активність одночасно в лобних та потиличних відділах головного мозку. Подібна дія проявляється підвищенням уваги, зростанням швидкості розрахунково-обчислювальних операцій і фізіологічних реакцій [1, 2].

На кафедрі клінічної фармації Української фармацевтичної академії проведено обмежене клінічне дослідження препарату Гліцисед-КМП (таблетки по 0,1 г № 50) у формі відкритого дослідження на 30 хворих неврологічного стаціонара Українського НДІ клінічної і експериментальної неврології і психіатрії. Група порівняння становила 10 хворих, тривалість застосування препаратів — 20-30 днів.

Мета дослідження

Мета дослідження — провести клінічне дослідження терапевтичної ефективності і переносимості препарату Гліцисед-КМП виробництва ВАТ «Київмедпрепарат» у хворих із проявами вегето-судинної дисфункції.

Задачі дослідження:

оцінити ефективність досліджуваного препарату у хворих неврологічного стаціонара з астенічними станами, астеноневротичним синдромом, обумовленими вегетосудинною дистонією, артеріальною гіпертензією, церебральним атеросклерозом, інфекційними захворюваннями нервової системи, посттравматичними станами;
оцінити переносимість препарату Гліцисед-КМП;
виявити можливий вплив препарату Гліцисед-КМП на клініко-лабораторні показники обстежених хворих;
провести порівняльну характеристику клініко-фармакологічних властивостей препарату Гліцисед-КМП виробництва ВАТ «Київмедпрепарат» і препарату Гліцин виробництва МНПК «Біотика» (Росія).

Методи дослідження

У дослідження були включені хворі із астенічними станами, обумовленими вегетосудинною дистонією, хронічними порушеннями кровообігу, інфекційними захворюваннями нервової системи, наслідками перенесеної черепно-мозкової травми, за даними інструментального дослідження — хворі із зміною судинного тонусу, зміною вегетатики по параметрам артеріального тиску, самооцінці клінічних проявів.

У групі хворих, які отримували досліджуваний препарат (група 1) і препарат порівняння — Гліцин (МНПК «Біотика», Росія) (група 2) були включені хворі, практично рівнозначні за віком (табл. 2).

Усім хворим 1-ї і 2-ї груп Гліцисед-КМП та Гліцин призначалися по однаковій схемі по 2 таблетки 3 рази на день протягом 20-30 днів. До лікування і після закінчення курсу лікування хворих обстежували відповідно до розробленої схеми (табл. 3).

Самооцінку клінічних проявів застосування проводили за допомогою анкетування хворих по 5-бальній системі. Оцінювали вираженість наступних симптомів: підвищена подразнювальність, підвищена втомлюваність, змінність настрою, порушення пам’яті, порушення сну, запаморочення, головний біль, шум, дзвін у голові, потемніння в очах, зниження працездатності.

Ефективність та переносимість препарату оцінювали на основі суб’єктивних симптомів і відчуттів, про які хворі повідомляли самостійно і з врахуванням об’єктивних даних, отриманих лікарем (табл. 4). Враховували також динаміку змін лабораторних та інших показників у процесі лікування. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням критерія Фішера-Стьюдента.

Результати та їх обговорення

Результати порівняльного вивчення фармакодинамічних ефектів досліджуваного препарату Гліцисед-КМП виробництва ВАТ «Київмедпрепарат» і препарату порівняння представлені далі.

Динаміка показників клінічного аналізу крові та сечі свідчить про те, що досліджуваний препарат не виявляє будь-якої негативної дії на клінічні показники крові. Аналогічні результати отримані і в групі хворих, які вживали препарат порівняння.

Для дослідження стану кровообігу всім хворим проводилося вимірювання артеріального тиску двічі на добу у фіксований час згідно з методичними принципами, розробленими експертами ВООЗ. Динаміка показників артеріального тиску відображена на рис. 1.

Таким чином, Гліцисед-КМП суттєво не впливає на значення діастолічного тиску, знижуючи при цьому систолічний тиск на 8%.

Вивчення впливу препарату на стан церебральної гемодинаміки і оцінка тоніко-эластичних властивостей судинної стінки проводили із застосуванням реоенцефалографії (табл. 5). При аналізі враховувались якісні та кількісні показники, які відображають стан кровонаповнення, тонусу, еластичності судинної стінки головного мозку.

У результаті застосування препарату Гліцисед-КМП не відбулося суттєвої зміни показників тоніко-еластичних властивостей судинної стінки.

Електроенцефалографічні (ЕЕГ) зміни в обох групах були нерізко виражені і характеризувалися дифузними змінами у вигляді зниження амплітуди і регулярності альфа-ритму, загальною дезорганізацією біопотенціалів і відсутністю домінуючого ритму, що свідчило про дисфункцію ретикулярної формації на мезодіенцефальному рівні стовбура мозку.

Під впливом приймання препарату Гліцисед-КМП відмічається покращення показників біоелектричної активності мозку, зокрема тенденція до нормалізації просторово-амплітудного розподілу основних ритмів, посилення індексу вираженості a- і b-активності, peгpecу повільнохвильової активності.

Найбільш часті скарги хворих з астеноневротичним синдромом, обумовленим вегетосудинною дистонією, артеріальною гіпертензією, церебральним атеросклерозом, інфекційними захворюваннями нервової системи, посттравматичними станами, і їх динаміка під впливом терапії Гліцисед-КМП представлені на рис. 2.

Таким чином, найбільш значущими і розповсюдженими у даної категорії хворих скаргами були підвищена подразнювальність, підвищена втомлюваність, змінність настрою, головний біль, затемнення в очах, порушення сну.

Середній бал самооцінки суб’єктивних ознак в обох групах знижується в процесі лікування, особливо таких симптомів, як підвищена подразнювальність, підвищена втомлюваність, і є статистично значущим.

Під впливом призначеної терапії нівелювалися значною мірою порушення настрою, працездатності. Суттєво знижувався цефалгічний синдром, покращувалися вегетативні показники (коливання артеріального тиску).

За даними літератури і власних спостережень, Гліцисед-КМП добре переносився хворими. У процесі проведення клінічних досліджень в обох групах не було відмічено випадків підвищеної чутливості до Гліцисед-КМП, що свідчить про хорошу переносимість препарату. На основі результатів клінічних випробувань була проведена сумарна оцінка ефективності препаратів (табл. 6).

Висновки

Лікарський препарат Гліцисед-КМП (таблетки по 0,1 г) виробництва ВАТ «Київмедпрепарат» зменшує астенічні прояви, має седативну дію, посилює активність головного мозку і відповідає ефектам стандартного препарату Гліцин (МНПК «Біотика», Росія).
Гліцисед-КМП добре переноситься хворими, не викликає патологічних змін лабораторних показників при клінічному обстеженні хворих.
Результати клінічних досліджень дозволяють зробити висновок, що Гліцисед-КМП має заспокійливу дію при неврозах, знижує збудливість центральної нервової системи, має седативний ефект, покращує перебіг метаболічних процесів, знижує схильність до ситуаційнних реакцій, покращує загальний фон настрою. Препарат має седативну, загальнозміцнюючу дію, особливо в структурі вегетативно-судинного компоненту.

Література

Fagg G. E., Foster A. C. Neurosci 1983;96:701-719.
Дьячкова Н.Г, Гудкова Ю.В., Солдатенкова Т.Д., Коидрашова ТТ., Бурбенская Н.М., Комиссарова И.А. Использование сублингвального препарата Глицин для профилактики и лечения психоэмоциональных расстройств при стрессовых ситуациях // «Российский национальный конгресс «Человек и лекарство». М. 1996, т. III, с. 263.
Koek W., Woods J.H., Winger G.D. J Pharmacol Exr Ther 1988;245: 969-974.
Lyden P.O. GABA and Neuroprotection. In: Neuroprotective Agents and Cerebral Ischemia. Eds. A.R. Green, A.J. Cross. London: Academic Press Limited 1997;233-258.
Wahlgren N. G. A review of earler clinical studies on neuroprotective agents and current approaches. In: Neuroprotective Agents and Cerebral Ischaemia. Eds. A.R. Green, A.J. Cross. Acad Press Limited 1997;337-363.
Wahlgren N.G. Cytoprotective therapy for acute ischaemic stroke. In: Stroke Therapy. Ed. M. Fisher. Boston: Butterworth & Heine-mann 1995;315-350.
Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта. — Л.: Медицинская литература, 1963. — С.81-106.
Bікторов О.П. Oсновні принципи органiзацiї клiнiчних випробувань лiкарських засобiв //Лiки. -1994. — №5-6. — С.4-7.
Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. — М.: Медицина, 1982.
Лекарственные препараты в России. Справочник Видаль. — М.: Астрафармсервис. -: 1995. — С.1165. <li>Лекарственные препараты зарубежных фирм в России: Справочник. М.: Астрафармсерiшс. — 1993. — С.602.
Маркозова Л.М. Динамiка алкогольного абстинентного синдрому пiд впливом нових протиалкогольних препаратiв карбоксину та медiхроналу: Автореф. дис. … канд. мед. наук. — Xapкiв, 1997. — 22 с.