10 червня, 2016
Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення
Центральною темою засідання Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я (далі – Комітет), яке відбулося 12 травня, стала проблема щодо закупівель ліків міжнародними організаціями.
Згідно з даними звіту ДП «Укрмедпостач», яке задіяне у закупівлі вакцин та ліків за 4 державними програмами («Дитяча онкологія», «Доросла онкологія», «Дитяча гемофілія», «Туберкульоз»), станом на 11 травня за програмою «Дитяча гемофілія» на склад надійшла лише 1 позиція з переліку препаратів, «Дитяча онкологія» – 6 зі 167, «Доросла онкологія» – 7 зі 166.
Більш ніж 6 міс тому Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України переведено на рахунки міжнародних організацій понад 2 млрд грн, однак поставки необхідних ліків досі не здійснено. Які заходи вживає МОЗ з метою виходу з кризової ситуації? Чому контракти укладалися з дистриб’юторами, а не з ДП «Укрмедпостач»? З такими питаннями заступник голови Комітету Ірина Володимирівна Сисоєнко та інші народні депутати звернулися до в. о. міністра охорони здоров’я Віктора Вікторовича Шафранського.
В. В. Шафранський повідомив, що одне з ключових завдань, поставлених перед МОЗ прем’єр-міністром України, – вивчення та стабілізація ситуації щодо поставок ліків, закупівля яких здійснюється за допомогою міжнародних організацій (ЮНІСЕФ, Програма розвитку ООН та Crown Agents), вакцин та сироваток: «МОЗ звернулося з офіційними листами до штаб-квартир вказаних організацій та їх представництв в Україні з проханням надати інформацію щодо термінів поставок. Відповідний графік вже отримано від ЮНІСЕФ. Найближчим часом дані будуть оприлюднені на сайті МОЗ та надані народним депутатам. Болючим питанням є блокування поставок препаратів через процедурні колізії між міжнародними організаціями, представниками МОЗ та дистриб’юторами. Мова йде про неузгодженість поглядів щодо необхідності сплати ПДВ у розмірі 7% (дистриб’ютори відмовляються сплачувати ПДВ, а Державна фіскальна служба України наполягає на цьому). На сьогодні заблоковано поставки медикаментів більш ніж на 500 млн грн».
Під час підготовки нормативних документів, які супроводжували міжнародні закупівлі, вказувалося, що у разі закупівлі міжнародними організаціями ліків у виробника вони звільнятимуться від сплати ПДВ, проте у деяких випадках контракти було укладено з українськими дистриб’юторами (як зазначив заступник голови Комітету Олег Степанович Мусій, «залишилися старі схеми державних закупівель із залученням посередників»).
Під час обговорення проблеми народні депутати виступили з різкою критикою діяльності МОЗ, зокрема екс-міністра О. Квіташвілі та І. Перегінця, у цьому сегменті. Член Комітету Олексій Миколайович Кириченко висловив обурення з приводу того, що досі не отримав відповіді на надісланий місяць тому офіційний запит, які ліки, у кого і за якими цінами купує Україна за міжнародними механізмами.
Член Комітету Ігор Михайлович Шурма наголосив, що найбільше у цій ситуації потерпають пацієнти, позбавлені можливості лікуватися, та фахівці, які не мають змоги забезпечити адекватну терапію. Він закликав представників МОЗ дати об’єктивну оцінку діям у сфері міжнародних закупівель за 2015 р. та проінформувати про виявлені порушення прем’єр-міністра, СБУ, Генеральну прокуратуру та ін.
Нині дефіцит ліків за програмою «Дитяча онкологія» сягає 7 млн грн, у НДСЛ «Охматдит» – 2,8 млн грн. Перший заступник голови Комітету Оксана Анатоліївна Корчинська анонсувала збір коштів представниками МБФ «Таблеточки»: «Аби врятувати 72 дитини, волонтери «колядуватимуть» у парламенті».
За результатами зустрічі члени Комітету прийняли рішення звернутися до прем’єр-міністра України з вимогою терміново створити міжвідомчу робочу групу з врегулювання питання сплати ПДВ під час здійснення закупівель ліків через міжнародні організації, тому що наразі українські дистриб’ютори фактично шантажують і державу, і міжнародні організації.
Також у рамках засідання схвалена пропозиція про утворення при Комітеті робочих груп для підготовки до 2-го читання прийнятих за основу проектів законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (№ 2309а-Д), координатором якої обрано І. В. Сисоєнко, та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» (№ 2386а‑1), роботу якої очолить О. М. Кириченко.
Під час наступних зустрічей Комітету, що відбулися 18 та 19 травня, народні депутати та представники МОЗ України на чолі з в. о. міністра В. В. Шафранським обговорили ряд важливих законопроектів. Вперше за останні 12 років в засіданні профільного Комітету взяв участь перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Іванович Кубів.
Тривалими палкими дискусіями супроводжувався розгляд 2-ї версії законопроекту про внесення змін до ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», який передбачає спрощення реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів (№ 4484 від 10.05.2016 р., доопрацьований) та скорочення терміну державної реєстрації з 30 до 10 робочих днів для лікарських засобів, які зареєстровані компетентними органами США, Швейцарії, Австралії, Канади або країни Європейського союзу, внесені до настанов щодо лікування або формуляру цих країн.
Прозвучали як різні точки зору народних депутатів щодо запропонованих змін, так і численні зауваження фахових експертів і громадських організацій. Зокрема, не зрозуміло, який мотив виключення з переліку країн-виробників Японії; спрощення процедури реєстрації стосуватиметься усіх препаратів чи лише тих, що містять діючу речовину, відсутню у Державному реєстрі лікарських засобів України; скільки – 7 чи 10 днів становитиме період реєстрації, та ін.
«Реєстрація та відкриття ринку виключно для тих медикаментів, які відсутні у Державному реєстрі лікарських засобів України, цементуватиме існуючі у цьому сегменті монополію та корупцію. Слід проаналізувати всі дискутабельні положення, адже ми прагнемо реальних змін», – зазначила голова Комітету Ольга Вадимівна Богомолець.
І. В. Сисоєнко підкреслила, що суть законопроекту № 4484, запропонованого прем’єр-міністром, суттєво змінено, фактично спотворено (за словами В. В. Шафранського, за цим фактом розпочато службове розслідування. – Прим. авт.), та наголосила на необхідності розуміння громадськістю того, що він жодним чином не вирішує проблеми зниження ціни на ліки: «Для зменшення вартості лікарських засобів потрібно запровадити референтне ціноутворення та створити систему реімбурсації».
«Не варто розраховувати на здешевлення ліків – схвалення цього законопроекту забезпечить лише спрощення доступу населення до якісних препаратів, надасть можливість лікуватися сучасними інноваційними засобами», – підтримав колегу член Комітету Костянтин Володимирович Яриніч. Аналогічну точку зору висловив і член Комітету О. М. Кириченко.
О. А. Корчинська сфокусувала увагу на тому, що 2-а версія законопроекту, представлена на сайті Верховної Ради, не відповідає підписаній народними депутатами: «Потрібно відкликати законопроект на доопрацювання, аби уникнути можливих махінацій».
«На мою думку, безпідставна зміна тексту законопроекту – яскравий приклад корупції та кулуарних домовленостей. Потрібно переглянути дискутабельні доповнення. Охорона здоров’я здатна консолідувати політичні еліти, адже і хворіють, і лікуються всі (незалежно від партійного квитка)», – окреслив свою позицію член Комітету І. М. Шурма.
В результаті цього народні депутати вирішили направити Комітету законопроект про внесення змін до ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів (№ 4484 від 10.05.2016 р., доопрацьований), поданий Кабінетом міністрів України для підготовки на повторне I читання.
Висока вартість ліків, безсумнівно, є болючим питанням, що потребує жорсткої державної регуляції, у т. ч. під час закупівель. О. В. Богомолець зосередила увагу присутніх на наявності корупційної складової під час здійснення закупівель лікарських засобів у регіонах. Наприклад, Дніпропетровська область закупила препарат НовоРапід® ФлексПен за 698 грн (за упаковку), тоді як Черкаська область – за 1067 грн (аналогічної форми та дозування). «Закупівлі повинні проходити через електронну систему ProZorro. До речі, за даними виконаних експертами ProZorro перевірок, різниця у цінах становить в середньому 30-42%», – прокоментував С. І. Кубів. Наразі закупівлі за електронною системою ProZorro відбуваються лише у Київській (приблизно 9 тис. тендерів) та Дніпропетровській (4 тис. тендерів) областях, певні кроки у цьому напрямі здійснено Хмельницькою областю.
Також у рамках засідання заслухано звіт заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Богдановича Перегінця щодо термінів поставок лікарських засобів та імунобіологічних препаратів, закуплених державою (у т. ч. через спеціалізовані міжнародні організації). Він підкреслив, що протягом минулого року у рамках впровадження нового механізму державних закупівель МОЗ було розроблено понад 80 нормативних документів (всі вони погоджувалися з Міністерствами фінансів, економічного розвитку і юстиції, Державною фіскальною службою, Державною казначейською службою, Кабінетом міністрів України), та оприлюднив інформацію щодо графіку і термінів поставок лікарських засобів, закуплених у 2015 р.: «До 21 травня відбудуться поставки лікарських засобів на 442 млн грн. Що стосується імунобіологічних препаратів, у регіони вже надійшла вакцина для профілактики кору, краснухи та паротиту (277 тис. доз), в середині червня очікуються поставки вакцин для профілактики туберкульозу, дифтерії і правця (закупівлю вакцини проти дифтерії та правця здійснено вперше за останні 3 роки), в липні – вакцини для профілактики сказу та ін. Хочу відмітити, що інформація й графік поставок оновлюються щоденно».
За результатами засідання 19 травня прийнято наступні рішення:
• включити до порядку денного IV сесії Верховної Ради України VIII скликання законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо проведення безплатного щорічного медичного обстеження і диспансеризації громадян похилого віку в Україні (№ 4329) та проект Постанови про впровадження мораторію на закриття закладів охорони здоров’я, що входили до сфери управління Міністерства інфраструктури України (№ 4157);
• законопроекти про лікарняні каси (№ 1377) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питання оплати відпустки батькам на період обмеженого відвідування дошкільних і навчальних закладів; № 4139) повернути автору законодавчої ініціативи на доопрацювання (за участю представників Комітету).
Підготувала Ольга Радучич