6 квітня прийнято Закон України № 2309 а-д, який передбачає автономізацію державних та комунальних закладів охорони здоров’я

29.05.2017

За доленосне для вітчизняної медицини рішення проголосували 280 народних депутатів. «Законопроектом передбачається можливість фінансувати саме медичні послуги, що надаються пацієнтам, а не утримання приміщень лікарень, як це відбувається зараз. Упродовж багатьох десятиліть заклади охорони здоров’я (ЗОЗ) функціонували в статусі бюджетних установ. Згідно із законопроектом державні та комунальні ЗОЗ залишатимуться в державній та комунальній власності та не підлягатимуть приватизації»,– зазначила один з авторів законопроекту, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, народний депутат Ірина Володимирівна Сисоєнко.

Що отримають медики?

1. Надання державним та комунальним ЗОЗ статусу казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств дозволить їм самостійно вирішувати питання організації власної діяльності (включаючи визначення організаційної структури, штатів, потужності ліжкового фонду тощо).

2. Цей закон дозволяє перейти до використання нових принципів та методів фінансування, які базуватимуться на оплаті конкретних результатів діяльності кожного медичного закладу.

3. Лікарні зможуть вільно розпоряджатися власним бюджетом. Автономізація дасть право ЗОЗ самостійно вирішувати, на що варто витрачати кошти. Це сприятиме формуванню стимулів, спрямованих водночас як на підвищення якості, так і на покращення економічної ефективності надання ЗОЗ медичної допомоги населенню.

4. Автономізація ЗОЗ сприятиме розширенню їхніх можливостей щодо залучення інших, окрім бюджетних, джерел фінансування і посиленню їх економічної стабільності та здатності протистояти численним фінансовим викликам у складних вітчизняних реаліях.

Що отримають пацієнти?

1. Пацієнту більше не доведеться двічі сплачувати за одну й ту саму медичну послугу з переліку гарантованих державою (уперше – під час сплати податків, вдруге – у разі звернення до лікаря). Завдяки автономізації ЗОЗ мають зникнути всі «тіньові» фінансові потоки.

2. Пацієнт сам обиратиме, з яким ЗОЗ укладатиме договори про медичне обслуговування. Це сприятиме розвитку в Україні якісної та ефективної системи державних та комунальних ЗОЗ.

3. При ЗОЗ буде створено громадські наглядові ради, ключовою функцією яких визначено громадський контроль за дотриманням прав та створенням безпечних умов для пацієнтів, додержанням етичних принципів і законодавчих вимог під час медичного обслуговування ЗОЗ. Громадські наглядові ради матимуть доступ до фінансово-господарської діяльності ЗОЗ, що дозволить уникнути фінансових зловживань з боку керівництва медичного закладу та покращити якість наданнямедичних послуг пацієнту.

30

За словами І.В. Сисоєнко, прийняття та реалізація цього законопроекту є першим кроком до впровадження в Україні страхової медицини. «Сьогодні парламент виконав свій обов’язок – нарешті зламав «совкову» модель фінансування сфери охорони здоров’я і створив законодавчі умови для нового механізму оплати (за медичні послуги). Попереду робота Міністерства охорони здоров’я щодо прийняття методики розрахунку вартості медичних послуг, затвердження форм статутів ЗОЗ і договорів між розпорядниками бюджетних коштів та медичними установами, затвердження стандартів лікування… Керівники ЗОЗ повинні змінювати філософію щоденної діяльності та ставати ефективними управлінцями, лише за такої умови нова модель запрацює в кожному медичному закладі! Протягом одного дня дива не станеться, попереду велика й напружена робота. Проте фундамент закладено, а це – головне»,– резюмувала Ірина Володимирівна.

3 травня Закон № 2309 а-д підписав Президент України. Механізми його реалізації повинні бути затверджені протягом 6 міс.

Підготувала Ольга Радучич

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Профілактика йододефіциту: історія

Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...