Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення

Результатом засідання Комітету з питань охорони здоров’я (далі – Комітету), яке відбулося 15 березня, стало схвалення важливих для медичної галузі рішень.

Законопроект № 2309а-д: за півкроку до мети

На фінішну пряму вийшли народні депутати в обговоренні фінальної редакції законопроекту про автономізацію медичних закладів (№ 2309а-д). Наразі найбільш суперечливим залишається положення щодо можливості закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) провадити діяльність, не пов’язану з медичним обслуговуванням, зокрема здавати приміщення лікарні в оренду (для навчальних баз вищим навчальним закладам; для відкриття аптечних пунктів, продовольчих магазинів, банкоматів, перукарень і т.  п.).

На думку голови Комітету Ольги Вадимівни Богомолець, її заступника Олега Степановича Мусія, члена Комітету Сергія Петровича Мельничука (нещодавно народний депутат С. П. Мельничук (Радикальна партія Олега Ляшка) увійшов до складу Комітету; наразі кількість членів Комітету становить 14.  – Прим. авт.), ЗОЗ повинні виконувати суто лікувально-діагностичну функцію. «Наразі в лікарнях дійсно є вільні приміщення, що не використовуються. Разом з тим у державі бракує 450 хоспісів, реабілітаційних установ, центрів паліативної допомоги. Якщо приміщення буде передано під комерційну діяльність, обладнати в них медичні відділення після цього вже не вдасться», – попередила О. В. Богомолець.

Діаметрально протилежну точку зору висловили заступник голови Комітету Ірина Володимирівна Сисоєнко, члени Комітету Костянтин Володимирович Яриніч і Олексій Миколайович Кириченко: обов’язково слід забезпечити можливість провадження діяльності, не пов’язаної з медичним обслуговуванням, адже це вписується в нову концепцію реформування системи охорони здоров’я і є зручним для хворих, особливо якщо ЗОЗ розташовано за містом. «Контролюючу функцію здійснюватимуть спостережні ради, громадськість, тому неможливо навіть припустити перетворення частини лікарні, приміром, у казино чи дискотеку. Зробити такий крок органам місцевої влади не дозволять люди, – переконана І. В. Сисоєнко. – Та варто пам’ятати, що лікарні – власність громад. І оскільки країна тримає курс на децентралізацію, чому ми з Києва маємо розповідати, що їм робити з власним майном?».

Якщо ж непрофільну діяльність буде дозволено на законодавчому рівні, варто чітко визначити обмеження (лімітувати максимально можливу площу оренди до 5-10%, сформувати перелік дозволених видів діяльності і т.  п.), аби уникнути корупційної складової, незаконної забудови на території лікарень тощо.

Відбулася досить тривала й бурхлива дискусія і щодо інших поправок до законопроекту (обсягу надання ЗОЗ платних послуг; виключення зі сфери дії Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі послуг з медичного обслуговування (за механізмом системи ProZorro передбачається лише один переможець тендеру, що є неприпустимим щодо медичної сфери); попередження ризиків приватизації ЗОЗ тощо). Однак члени Комітету продемонстрували готовність брати до уваги аргументи опонентів, здатність іти на компроміси та бажання працювати конструктивно.

Очікується, що найближчим часом депутатам вдасться узгодити остаточну редакцію законопроекту.

«З миру по нитці»

Пропозицію про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) щодо збору на відшкодування коштів на лікування за кордоном учасників АТО (р. № 4443) та до Бюджетного кодексу України стосовно відшкодування коштів на лікування учасників АТО за кордоном (р. № 4445) озвучив С. П. Мельничук. Доповідач назвав необхідність прийняття рішення вимогою сьогодення і зазначив, що нововведення стосуватиметься лише фізичних осіб.

Нагадаємо, ідея авторів законодавчої ініціативи полягає в тому, щоб доповнити перелік загальнодержавних податків і зборів (п. 9.1 ст. 9 ПКУ) 1% збором за переказ коштів в іноземній валюті за межі України, розмір якого перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це 17 тис. грн), а суму збору спрямувати до спеціального фонду держбюджету і використовувати його виключно на компенсацію вартості лікування та реабілітації за кордоном учасників АТО.

Відповідно до інформації, яка міститься в пояснювальній записці, ця ініціатива не стосується оплати витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, на транспортування хворих, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання), переказів, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів, переказів, що здій­снюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання, оплати витрат на навчання, а також переказів коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти.

«Протягом минулого року в країнах НАТО проліковано 450 учасників АТО. На сьогодні в Україні функціонує 4 трастові фонди, що мають адекватне фінансове забезпечення. У 2016 р. на психологічну реабілітацію бійців було виділено 50 млн грн, однак їх не вдалося використати через відсутність адекватних законодавчих механізмів. Саме це, а не дефіцит коштів, є ключовою проблемою», – запевнила О. В. Богомолець.

Категорично проти нової ініціативи виступила заступник голови Комітету Тетяна Анатоліївна Донець: «Це подвійне оподаткування, яке ставить людей в абсолютно нерівні умови: виходить, що вивезти кошти готівкою вигідніше, аніж робити грошовий переказ». «Ідеологія ініціативи правильна, але шлях її реалізації – ні», – підтримав колегу К. В. Яриніч.

Проте аргументи інших членів Комітету, зокрема І. В. Сисоєнко, яка зазначила, що слід розглядати законопроект у розрізі системи охорони здоров’я та концентрувати зусилля на максимальному наповненні фондів для покриття медичних витрат, сприяли досягненню компромісу: ініціатива отримала схвалення профільного Комітету.

Інвестиції як шлях до розвитку та вдосконалення

Одностайно члени Комітету підтримали в першому читанні законопроект К. В. Яриніча про внесення змін до ПКУ щодо сприяння інвестиційним проектам з виробництва лікарських засобів та медичних виробів (р.  № 4508) та про внесення змін до пункту 4 розділу ХХI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння інвестиційним проектам з виробництва лікарських засобів та медичних виробів (р. № 4509).

Ними передбачається ліберальне оподаткування підприємств, які реалізують інвестиційні проекти у сфері виробництва ліків та медичних виробів. Передбачається встановити податок на прибуток на рівні:

• 0% – протягом перших 5 років діяльності;
• 8% – з 5-го по 10-й рік реалізації проекту;
• 18% – через 10 років від початку роботи.

Для застосування вказаних ставок податку підприємство повинно виконати кілька умов:

1. Надати інвестиції для реалізації проекту, загальний розмір яких не менше суми, еквівалентної 15 млн євро.
2. Створити ≥200 нових робочих місць.
3. Забезпечити рівень оплати праці найманих робітників ≥2,5 мінімальних зарплат.
4. Дохід підприємства, отриманий від реалізації інвестиційного проекту, повинен становити не менше 75% загальної суми доходу звітного періоду.

Законопроект передбачає звільнення протягом 10  років від податку на додану вартість та ввізного мита операцій з ввезення на територію України обладнання для випуску медичних виробів і ліків за умови, що вони використовуватимуться для власного виробництва.
«Мета законопроекту – не ухиляння від сплати податків, а покращення інвестиційного клімату та розвиток вітчизняних фармацевтичних підприємств», – наголосив К. В. Яриніч. У відповідь на пропозицію представників МОЗ щодо спрощення вимог, зокрема зниження інвестиційного порога до 10 млн євро та кількості нових робочих місць до ≥100, він зазначив: «Коригування вказаних параметрів можливе до другого читання».

Кабінет Міністрів України затвердив межі госпітальних округів 11 областей та м. Києва

Уряд затвердив склад госпітальних округів 11 областей та м. Києва, забезпечивши «зелене світло» регіонам для створення госпітальних рад, округів, 5-річного стратегічного планування та залучення інвестицій у медичну галузь. 

«Регіони, які першими почали реформи та стратегічно дивляться на розвиток мережі медичних закладів, добре розуміють, що виграють, і якісно підготуються до впро­ вадження страхової медицини. Я перекона­ний, вони першими отримають підтримку уряду у фінансуванні та залученні інвестицій і на медичну інфраструктуру, і на ремонт доріг для доїзду до лікарень. Ті області, де не вдалося дійти згоди щодо меж госпітальних округів, повинні зробити все можливе, аби провести ефективну дискусію, ухвалити рішення і при­ ступити до наступного етапу – планування. Якщо цей шлях не буде пройдено, їм дове­деться взяти на себе відповідальність перед громадами за їх медичне забезпечення. У гро­ мади є вибір: почати впорядковувати та мо­ дернізувати медичні заклади, формувати нові маршрути пацієнтів, наводити лад у га­ лузі або ж залишити все так, як є. Проте слід пам’ятати, що перехід на оплату за медичну послугу зробить утримання малопотужних та неефективних лікарень «непідйомним» для місцевих бюджетів»,– зазначив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Округи формувалися на підставі ухваленої КМУ постанови № 932 «Про затвердження Порядку створення госпітальних округів»  з урахуванням територіальних особливо­ стей областей (географічні, шляхи сполу­ чення) для забезпечення доступу до високо­ якісної медичної допомоги. Усі проекти пройшли цикл дискусій на місцевому рівні та затвердження в Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) на відповідність вимогам постанови.

Визначити, які медичні заклади входити­ муть до того чи іншого округу, повинні го­ спітальні ради. Вони розроблятимуть плани розвитку госпітального округу та сформують мережу з детальним переліком закладів, що входять до госпітального округу. МОЗ надасть їм оновлені вимоги до лікарень І та ІІ рівнів.

Проекти документів решти регіонів пе­ ребувають у процесі підготовки. Окремі об­ ласті (Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська) відкликали попередньо подані до МОЗ пропозиції, а проекти 3 областей – Львівської, Волинської, Сумської – повернуті на доопрацювання, оскільки не відповідають затвердженим постановою № 932 критеріям.

Склад госпітальних округів затверджено в таких областях:

• Дніпропетровська – 5;
• Житомирська – 4;
• Запорізька – 5;
• Київська – 4;
• Луганська – 3;
• Полтавська – 4;
• Рівненська – 3;
• Тернопільська – 4;
• Херсонська – 4;
• Хмельницька – 3;
• Чернігівська – 4;
• м. Київ – 3.

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (403), березень 2017 р.