Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»

13.10.2017

На запитання читачів відповідає юрист громадської організації «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників» (ГО «ВОЗМП»).

Чи має право особа, яка закінчила медичне училище за спеціальністю «Сестринська справа», 4 роки обіймала посаду медичної сестри, потім перекваліфікувалася (курси спеціалізації та вдосконалення, 1-ша категорія) на статистика медичного (стаж 5 років), працювати медичною сестрою? За яких умов це можливо?

Відповідно до статті 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі – Основи) медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають профільну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.12.1992 № 195 затверджено перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка й отримання кваліфікації в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю. Так, особи, які набули спеціальність «Сестринська справа» в середньому спеціальному медичному навчальному закладі, мають право обіймати посаду медичної сестри всіх найменувань в установах охорони здоров’я.

Відповідно до довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого та впровадженого в дію наказом Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) від 29.03.2002 № 117, встановлені мінімальні кваліфікаційні вимоги до медичної сестри, зокрема, і щодо освіти, проте останньою ці вимоги не вичерпуються.

У медичної сестри має бути неповна вища (молодший спеціаліст) або базова вища (бакалавр) освіта за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Зверніть увагу на такий момент. Відповідно до статті 201 Кодексу законів про працю України забезпечується професійне навчання та підвищення кваліфікації працівників.

Відповідно до статті 78 Основ медичні і фармацевтичні працівники зобов’язані постійно підвищувати рівень професійних знань і майстерності. Аналогічна норма міститься і в Законі України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 № 4312-VI, який визначає обов’язок роботодавця забезпечити професійний розвиток працівників не рідше одного разу на 5 років.

Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою (далі – Положення) затверджене наказом МОЗ України від 23.11.2007 № 742, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.12.2007 за № 1368/14635. Цим Положенням передбачається право середнього медичного персоналу проходити атестацію для отримання (підтвердження) кваліфікаційної категорії. Згідно із зазначеним Положенням право на атестацію мають молодші спеціалісти з медичною освітою всіх спеціальностей, які отримали освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» або «бакалавр» у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації.

Підлягають атестації особи, які:

• мають стаж роботи за спеціальністю, за якою атестуються, не менше 5 років;

• закінчили протягом останніх 5 років у закладі (підрозділі) післядипломної освіти курси підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною освітою;

• виявили бажання атестуватися на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії.

До стажу роботи для проходження атестації зараховується виключно період роботи на посадах фельдшерів та акушерок усіх найменувань, сестер медичних операційних та сестер медичних – анестезистів усіх типів медичних закладів.

Враховуючи вищевикладене, чинними нормативно-правовими актами не визначені підстави, що забороняли б особам, які мають освіту за спеціальністю «Сестринська справа», працювати на посаді медичної сестри, проте у випадку виявлення бажання атестуватися для присвоєння кваліфікаційної категорії стаж на посаді статистика медичного не зараховуватиметься.

Чи може лікар-стоматолог працювати рентгенолаборантом? Які документи для цього потрібні?

На жаль, із запитання не зрозуміло, про діяльність в установах охорони здоров’я якого профілю йдеться, тож по суті можна зазначити таке.

Стаття 74 Основ визначає, що медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим та впровадженим у дію наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117 (випуск 78. Охорона здоров’я), встановлені кваліфікаційні вимоги до рентгенолаборанта, зокрема, і щодо освіти, проте останньою ці вимоги не вичерпуються.

Рентгенолаборант повинен мати неповну вищу (молодший спеціаліст) або базову вищу (бакалавр) освіту за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лабораторна діагностика», спеціалізацію за фахом «Рентгенологія». Для вищої, І, ІІ кваліфікаційних категорій фахівець має також проходити підвищення кваліфікації (курси вдосконалення тощо).

Наказом МОЗ України від 25.12.1992 № 195 затверджено перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка й отримання кваліфікації в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю. Відповідно до пункту 3 розділу І Переліку лікар-стоматолог має право обіймати такі посади в установах охорони здоров’я:

• посади лікаря-стоматолога всіх найменувань, у тому числі лікаря – керівника установи охорони здоров’я, крім санітарно-епідеміологічних установ;

• лікаря – анестезіолога-реаніматолога і лікаря-фізіотерапевта установи або підрозділу стоматологічного профілю;

• лікаря-статистика, в тому числі лікаря – керівника підрозділу обліку і медичної статистики;

• лікаря-рентгенолога установ стоматологічного профілю;

• лікарські посади всіх найменувань у лабораторії, в тому числі лікаря-керівника.

Таким чином, лікар-стоматолог має право працювати лікарем-рентгенологом виключно в установах стоматологічного профілю за умови проходження спеціалізації за фахом «Рентгенологія» й отримання сертифіката лікаря-спеціаліста.

Підготувала Олександра Мєркулова

Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...