Первинні результати дослідження ТРИМАРАН стосовно ефективності препаратів Комбісарт та Комбісарт Н

06.11.2017

20-22 вересня в м. Києві відбувся XVIII Національний конгрес кардіологів – головний кардіологічний науково-практичний захід країни. У роботі конгресу взяли участь науковці та лікарі-клініцисти з усіх регіонів України, а також представники Німеччини, Франції, Нідерландів, Іспанії, Польщі, Литви, Словаччини, Вірменії та США.

У рамках секційного дослідження під назвою «Нові напрями фармакотерапії в кардіології» завідувач відділу симптоматичних гіпертензій  ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Юрій Миколайович Сіренко представив аудиторії первинні результати дослідження ТРИМАРАН, присвяченого ефективності генеричних препаратів Комбісарт та Комбісарт Н (ПАТ «Київський вітамінний завод»).
За умов великої кількості факторів ризику та високих рівнів артеріального тиску (АТ) перед лікарями часто постає проблема вибору оптимальної фіксованої комбінації антигіпертензивних засобів. Сполучення валсартану з амлодипіном та гідрохлортіазидом (ГХТЗ) є першою потрійною комбінацією у світі, упровадженою ще у 2000-х рр. Наявність на фармацевтичному ринку України такої комбінації вітчизняного виробництва зумовила вибір препаратів для дослідження.
ТРИМАРАН – це відкрите рандомізоване клінічне дослідження антигіпертензивної активності комбінованих генеричних препаратів Комбісарт (фіксована комбінація валсартану та амлодипіну) та Комбісарт Н (фіксована комбінація валсартану, амлодипіну та гідрохлортіазиду) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) 2-3 ступеня. Завдання випробування передбачали також вивчення переносимості цих медикаментів та можливих побічних реакцій
До участі було залучено 50 пацієнтів з АГ 2-3 ступеня. Дизайн дослідження передбачав призначення 25 хворим комбінації 160 мг валсартану та 5 мг амлодипіну з переходом надалі на 160 мг валсартану + 10 мг амлодипіну через 1 міс в разі неефективності. Інші 25 хворих розпочинали лікування зі сполучення 160 мг валсартану, 5 мг амлодипіну та 12,5 мг ГХТЗ із подальшим застосуванням аналогічної комбінації з подвоєною дозою амлодипіну (10 мг) через 1 міс в разі неефективності. При оцінці через 2 міс у разі відсутності достатнього антигіпертензивного ефекту пацієнтів з подвійної комбінації переводили на потрійну, а в разі її неефективності поєднували ­Комбісарт Н з Комбісартом. На момент початку дослідження групи застосування Комбісарту та Комбісарту Н не відрізнялися за співвідношенням статей, тривалістю АГ, віком, масою тіла, ­офісними та добовими показниками артеріального тиску (АТ) і частоти серцевих скорочень (ЧСС). Середній офісний АТ у групі Комбісарту становив 159,4±3,3 / 96,1±2,8 мм рт. ст., а в групі ­Комбісарту Н – 162,9±2,6 / 98,9±2,3 мм рт. ст. Середні показники, отримані в процесі добового моніторування, були дещо нижчими і становили 139,9±1,9 / 92,7±1,9 мм рт. ст. та 142,2±2,5 / 93,1±2,1 мм рт. ст. відповідно.
У процесі спостереження за хворими виконувалося вимірювання АТ та ЧСС, добове моніторування АТ, у т.  ч. центрального тиску. Пацієнтам проводилися електро- та ехокардіо­графія (ЕКГ, ЕхоКГ), загальні аналізи крові і сечі, біохімічний аналіз крові; оцінювалися також прихильність до лікування за опитувальником Моріскі-Гріна, якість життя – за опитувальником EQ‑5D, у чоловіків – еректильна функція за відповідною анкетою.
В обох підгрупах дослідження була виявлена позитивна динаміка офісних та середньодобових показників АТ (як систолічного, так і діастолічного). Результати добового моніторування АТ пацієнтів двох підгруп показали, що застосування потрійної комбінації супроводжується достовірно більш вираженим зниженням усіх показників АТ, ніж використання подвійної. Прийом ­Комбісарту призводив до зниження середньодобового АТ на 19,1/11,6 мм рт. ст., ­Комбісарту Н – на 24,6/14,5 мм рт. ст. Часто лікарі не наважуються призначати своїм пацієнтам потрійні комбінації, особливо для стартової терапії. Однак наявні дослідження демонструють, що сполучення трьох антигіпертензивних засобів дозволяє досягти більш вираженого впливу на АТ.
Зниження центрального АТ у загальній групі становило близько 18 мм рт. ст., одночасно з цим відбувалося зменшення індексу аугментації, що свідчить про покращення еластичних властивостей судин, насамперед артеріального русла. Ознакою позитивних змін стану судин є також зменшення швидкості розповсюдження пульсової хвилі, яке спостерігалося після лікування кожним з досліджуваних препаратів. Доповідач звернув увагу, що більш виражених покращень слід чекати через 6 міс.
Результати дослідження ТРИМАРАН відповідають даним, отриманим під час вивчення брендової комбінації валсартану, амлодипіну та ГХТЗ. Призначення цієї комбінації діючих речовин у вищих дозах (валсартан 320 мг, амлодипін 10 мг, ГХТЗ 25 мг), ніж в авторському випробуванні ТРИМАРАН, призводило до зниження АТ на 39,68/24,64 мм рт. ст. (Calhoun D. A. et al., 2009), що є зіставним із результатами, отриманими вітчизняними вченими.
Професор Ю. М. Сіренко зауважив, що часто падіння АТ супроводжується погіршенням еректильної функції, особливо в чоловіків віком 50-55 років. Це небажане явище призводить до низької прихильності пацієнтів до антигіпертензивної терапії. Дослідження ­ТРИМАРАН показало, що застосування ­Комбісарту та ­Комбісарту Н не викликало погіршення еректильної функції та якості статевого життя загалом, були навіть зареєстровані певні сприятливі тенденції.
Аналіз показників ЕхоКГ обстежених хворих продемонстрував, що за час періоду спостереження погіршення не відбулося, нав­паки, було виявлено деяку позитивну динаміку. Зокрема, зафіксовано зменшення лівого передсердя (у групі ­Комбісарту – з 3,9±0,1 до 3,7±0,1 см, у групі Комбісарту Н – з 4,1±0,1 до 3,9±0,1 см); зниження індексу маси ­міокарда (у групі ­Комбісарту – з 114,9±6,5 до 113,7±4,5 см/м2, у групі ­Комбісарту Н – з 116,6±9 до 115,4±7,2  см/м2). Те, що різниця не досягла рівня статистичної достовірності, можна пояснити відносно нетривалим періодом спостереження, недостатнім для реалізації змін структурних параметрів серця, наприклад індексу маси міокарда. У дослідженні LIFE (одному з найбільших випробувань, присвячених гіпертонії), в якому взяли участь більше 9 тис. пацієнтів з АГ та гіпертрофією лівого шлуночка, перший рік суворого контролю АТ призвів до зниження індексу маси міокарда тільки на 10-12%, а наступні роки – приблизно на 7-8%. Тобто зрозуміло, що очікувати змін у показниках ЕхоКГ через 3 міс недоцільно; необхідне значно триваліше спостереження.
Важливі дані було отримано при порівнянні результатів біохімічних аналізів крові до та після лікування. Автори дослідження ТРИМАРАН виявили, що, незважаючи на наявність у складі Комбісарту Н ГХТЗ, трьохмісячне застосування цього засобу не призвело до змін концентрації калію в крові. Що стосується сечової кислоти, була продемонстрована сприятлива тенденція до зниження її рівня. Хоча різниця не мала статистичної достовірності, у групі Комбісарту показник сечової кислоти знизився з 350,8±16,5 до 343,6±17,5 мкмоль/л, а в групі ­Комбісарту Н – з 377,8±22,6 до 367,7±17,6 мкмоль/л. Глюкоза та ліпідний спектр у процесі дослідження не зазнали жодних істотних змін, що свідчить про відсутність несприятливого метаболічного впливу засобів, що вивчалися в дослідженні.
Авторами були проаналізовані також побічні ефекти Комбісарту та Комбісарту Н. ­У 2 пацієнтів виникли незначні набряки ніг та почервоніння обличчя, які не потребували відміни застосовуваних препаратів, а в 4 – виражені набряки ніг та почервоніння обличчя (2 пацієнти), посилене серцебиття (1 хворий), набряк Квінке (1 хворий), унаслідок чого препарати дослідження було відмінено. Загалом частота побічних ефектів відповідала попереднім аналогічним показникам для цих діючих речовин.
Таким чином, автори дійшли висновку, що генеричні фіксовані комбінації Комбісарт та Комбісарт Н (ПАТ «Київський вітамінний завод») швидко та ефективно знижують АТ, оскільки через місяць прийому відповідного засобу середній офісний АТ у загальній групі дослідження зменшився на 17,5/12 мм рт. ст., а через 3 міс – на 32/18 мм рт. ст. У групі використання Комбісарту середнє зниження АТ, визначеного за допомогою добового моніторування, через 3 міс становило 19,1/11,6 мм рт. ст., а в пацієнтів, що приймали Комбісарт Н, – 24,6/14,5 мм рт. ст. Центральний АТ зменшився на 18 мм рт. ст. Крім сприятливого впливу на тиск, були відзначені інші позитивні ефекти досліджуваних засобів, зокрема тенденція до покращення пружно-еластичних властивостей артерій та еректильної функції. У процесі дослідження ТРИМАРАН не було зафіксовано несприятливої дії ­Комбісарту чи Комбісарту Н на рівень глюкози, ліпідний спектр та інші біо­хімічні показники метаболізму, а частота побічних явищ відповідала попереднім даним.

!Отже, подвійна та потрійна генеричні комбінації Комбісарт (валсартан 160 мг + амлодипін 5-10 мг) та Комбісарт Н (валсартан 160 мг + амлодипін 5-10 мг + ГХТЗ 12,5 мг) продемонстрували високу ефективність та добру переносимість, що може стати підґрунтям для вибору цих фіксованих комбінацій для лікування пацієнтів з АГ 2 та 3 ступеня.

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (416), жовтень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

15.04.2024 Неврологія Діагностика та лікування когнітивних розладів

Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – ​відповідь»....

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...