Нейросимпозіум 2017: нові можливості підвищення якості неврологічної допомоги населенню України

08.11.2017

12-14 вересня в Одесі відбувся міжнародний неврологічний конгрес «Нейросимпозіум», організаторами якого виступили Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Українська асоціація болю голови за підтримки Міжнародної асоціації болю голови та Міжнародної академії медичної освіти (ГО «МАМО»). Захід став наймасштабнішою подією в українській неврології – у ньому взяли участь понад 850 лікарів-неврологів та лікарів суміжних з неврологією спеціальностей з України, Республіки Білорусь та Молдови.

Голова організаційного комітету симпозіуму – ректор ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доктор медичних наук, професор ­Володимир Іванович Смоланка – перерахував основні наукові напрями, які обговорювались на засіданні конгресу:
• сучасні підходи до лікування головного болю;
• захворювання екстрапірамідної системи;
• гострі кути в діагностиці та терапії розсіяного склерозу;
• важливі аспекти захворювань периферичної нервової системи;
• нейроінфекції;
• сомнологія;
• терапевтичні та нейрохірургічні методики лікування епілепсії;
• нервово-м’язові захворювання та стратегії терапії;
• тактика ведення пацієнтів із судинною патологією;
• реабілітація хворих після інсульту;
• психосоматичні порушення, зокрема тривожно-депресивні розлади.
У рамках заходу відбулися засідання з інтерактивною методикою викладання, були проведені теоретичні та практичні майстер-класи під керівництвом відомих учених з України, Франції, Великобританії, Австрії, Іспанії, країн Балтії.
Розпочалася робота конгресу із секції «Зіркові лекції». До уваги учасників було запропоновано доповіді, теми яких є особливо актуальними для практикуючих неврологів.
Так, В. І. Смоланка презентував доповідь «Хірургічне лікування гриж міжхребцевих дисків попереку. Коли і кому?» Проблема гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу є вкрай актуальною. Існують підстави стверджувати, що приблизно половина людей, які страждають на біль у спині, мають вказану патологію. До Міжнародного центру нейрохірургії у м. Києві з цього приводу звертаються 5 тис. осіб на рік. Операцію виконують лише одному з п’яти хворих.
Думка провідного фахівця щодо того, кому і коли потрібне хірургічне втручання, закономірно викликала зацікавленість усіх членів секції.
Ще однією гострою проблемою є інсульт. Особливо важливим є питання відновлення хворих після перенесеного інсульту. Завідувач відділення неврології будинку для людей похилого віку у Відні, завідувач неврологічного відділення клініки медичної реабілітації «Піраварт» (м. Бад-Піраварт) Андреас Вінклер поділився з українськими колегами досвідом Австрії у практиці нейрореабілітації хворих після інсульту.
Член оргкомітету конгресу, доктор медичних наук, професор кафедри неврології № 1 Національної ­медичної ­академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П. Л. Шупика ­Тетяна Миколаївна Слободін започаткувала дискусію щодо непередбачуваних наслідків черепно-мозкових травм та нових підходів у їх профілактиці.
Під час «кава-паузи з експертом» за участю клінічного невролога і консультанта неврологічного відділення лікарні Литовського університету медичних наук, професора Кестутіса Петриконіса та завідувача кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доктора медичних наук, професора Михайла  Михайловича Ороса обговорювалася тема тривоги, болю та їх менеджменту.
Роботу симпозіуму продовжили секції «Секрети фарватера болю» та «Гра мозку», у рамках яких авторитетні експерти неврологічної галузі ділилися досвідом стосовно боротьби з больовими синдромами різної етіології, обговорювали питання психосоматичних розладів.
Завідувач відділення неврології № 1 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» Вадим Іванович Пашковський, модератор секції «Судинні перехрестя неврології», ініціював дискусію щодо нових аспектів «проблеми Пілата». Йдеться про класифікацію та сучасні підходи в діагностиці та лікуванні патологій, які викликають інтенсивний головний біль. Мігрень – досить поширене неврологічне захворювання, спричинене і способом життя сучасної людини, і негативним впливом екологічних чинників, і емоційно-психологічним станом; новітній погляд на природу цього недугу є дуже актуальним.
У зазначеній секції активно обговорювалися досягнення і перспективи органопротекції шляхом блокади біо­синтезу карнітину (доповідач – керівник відділу серцевої недостатності ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска НАМН України», доктор медичних наук, професор ­Леонід Георгійович Воронков). Керівник Каунаського центру інсульту, завідувач кафедри неврології Литовського університету медичних наук, професор Антанас Вайткус представив власні напрацювання, презентувавши доповідь «Домінантна півкуля та інсульт».
Нейром’язові захворювання стали предметом обговорення секції, у рамках якої виступили професори М. М. Орос та Т. М. Слободін та заві­дувач відділення неврології раннього віку КЗ «Дитяча міська клінічна лікарня № 5» м. Дніпро Ірина Василівна Македонська.
У рамках секції під назвою «Досвід сусідів» завідувач кафедри неврології № 2 Харківського національного медичного університету, ­доктор ­медичних наук, професор Олена ­Леонідівна ­Товажнянська запросила до розмови авторитетних колег з Молдови та Бельгії. Професор кафедри неврології Державного університету медицини та фармації ім. Миколи Тестеміцану Віталій Ліснік (Молдова) розповів про типові та атипові форми хронічних запальних демієлінізуючих полінейропатій, а головний невролог клініки Zorgsaam Zeeuws-Vlaanderen (м. Тернезен, Нідерланди), кандидат медичних наук Паскаль Прут (Бельгія) поділився власним досвідом роботи у цій сфері.
Наступного дня роботу конгресу відкрили одразу дві секції. Темі судинних патологій головного мозку присвятили доповіді завідувач відділу інформаційного аналізу та міжнародних наукових програм ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», кандидат медичних наук, професор Сергій Георгійович Бурчинський; завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти Донецького національного медичного університету МОЗ України, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Володимир Ілліч Черній; завідувач відділу судинної патології головного мозку ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Світлана Михайлівна Кузнєцова; завідувач кафедри шпитальної хірургії / хірургії № 2 Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Ігор Іванович Кобза; доцент кафедри неврології № 1 НМАПО ім. П. Л. Шупика Тетяна Іванівна Насонова.
Паралельно модератори – завідувач кафедри неврології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Геннадій Сергійович Московко та провідний науковий співробітник відділу нейроінфекцій та розсіяного склерозу ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», доктор медичних наук Ірина В’ячеславівна Богданова – разом з колегами працювали над темою «Рухові розлади».
Лекцію щодо генетики хвороби Паркінсона прочитала член Міжнародної асоціації рухових розладів (International Movement Disorders Society), асистент неврології, нейрохірургії та психіатрії ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Катерина Олегівна Карпінська. Про тактику ведення пацієнта з мультисистемною атрофією розповіла завідувач неврологічного відділення Одеської обласної клінічної лікарні, доцент кафедри неврології Одеського національного медичного університету (ОНМУ), кандидат медичних наук Ірина Вільївна Хубетова.
Доцент кафедри неврології та нейрохірургії ОНМУ, доктор медичних наук Юрій Іванович Горанський та завідувач кафедри психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету (НМУ) ім. О. О. Богомольця, доктор медичних наук Олег Созонтович Чабан сфокусували увагу на сучасних підходах до терапії у неврології та психіатрії.
Про можливості застосування іпідакрину в ранній реабілітації хворих з ішемічним інсультом розповіла завідувач кафедри неврології та дитячої нев­рології Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО), доктор медичних наук, професор ­Тетяна Анатоліївна Літовченко.
Значну увага під час роботи конгресу було приділено проблемі болю. Саме ця тема стала центральною в роботі секції, де доповідачами стали Т. І. ­Насонова та Г. С. Московко. Обговорювалися також питання діагностики та лікування дегенеративних та запальних захворювань хребта (голова Тернопільського обласного товариства терапевтів, доктор медичних наук, професор Світлана Iванівна Сміян).
Професор Кестутіс ­Петриконіс (Литва) запропонував дискусію на тему: «Остеопороз: чи існує проблема?».
Головний позаштатний невролог м. Одеси Лілія Аркадіївна Звягіна провела майстер-клас «Нейросонографія у щоденній практиці невролога».
Секції «Психосоматика» (модератори – доктор медичних наук, професор кафедри психосоматичної медицини і психотерапії НМУ ім. О. О. Богомольця Олена ­Олександрівна Хаустова, завідувач кафедри рефлексотерапії ХМАПО, доктор медичних наук, професор Ольга Григорівна ­Морозова) та «Пароксизмальний мозок» (В. І. Смоланка, М. М. Орос) стали майданчиками для цікавої і пізнавальної дискусії провідних спеціалістів неврологічної та психіатричної галузей. Вона стосувалася таких станів, як тривога, психоемоційні та депресивні розлади, які є постійними супутниками жителів усього світу. Про диференціальний підхід до терапії вегетативних дисфункцій у пацієнтів з початковими проявами цереброваскулярної недостатності розповіла член Української асоціації боротьби з інсультом, доцент кафедри неврології № 1 НМАПО ім. П. Л. Шупика, доктор медичних наук Марина Анатоліївна Тріщинська.
Багато уваги було приділено такому захворюванню, як епілепсія. Зокрема, про клінічні й електрофізіологічні особливості фронтальної епілепсії розповів професор неврології Університету Лотарингії Луї Майяр (Франція). Доктор медичних наук, професор кафедри неврології ЛНМУ ім. Данила Галицького Лідія Борисівна Мар’єнко розповіла про нову класифікацію епілептичних нападів. Відбулося цікаве обговорення щодо можливості її впровадження в Україні.
Останній день симпозіуму розпочався роботою секції «Біль – вічна проблема» (модератори О. Г. Морозова та завідувач кафедри неврології, психіатрії та наркології ГЗ «Луганський державний медичний університет», доктор медичних наук, професор Ігор Володимирович Романенко). Авторитетні експерти неврологічної галузі ділилися досвідом боротьби з болем різної етіології. Приводом для дискусії стали доповіді О. Г. Морозової та доктора медичних наук, професора кафедри рефлексотерапії ХМАПО Олександра Анатолійовича Ярошевського на тему: «М’язово-скелетний біль. Чи на всі механізми ми впливаємо?».
Корисними для учасників секції були і виступи представників фармацевтичної галузі. Так, керівник навчальної роботи кафедри фармакології і клінічної фармакології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», доктор медичних наук, професор Валентина Іванівна Опришко презентувала найбільший вітчизняний протибольовий портфель ліків на фармацевтичному ринку.
У секції «Параклініка, сон та пам’ять» (модератори – президент Української протиепілептичної ліги, віце-президент Української асоціації нейро­психофармакології, доктор медичних наук, професор Андрій Євгенович Дубенко; І. В. Богданова) йшлося про міжнародні стандарти діагностики та лікування хвороби Альцгеймера (доповідач – доктор медичних наук, професор кафедри неврології і рефлексотерапії НМАПО ім. П. Л. Шупика Євгеній Олександрович Труфанов), дискутували з таких актуальних питань, як-от: чи потрібна ангіографія, якщо є дуплекс (голова Української асоціації нейросонології і церебральної гемодинаміки, доцент кафедри ультразвукової діагностики ХМАПО, кандидат медичних наук Валерій Йосипович ­Калашніков). З доповіддю «Тестування деменції» виступив завідувач кафедри пульмонології, фтизіатрії та фізіотерапії ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доктор медичних наук, професор Олександр Романович Пулик.
Паралельно відбулися майстер-клас (доктор медичних наук, професор кафедри неврології ОНМУ Олександр Миколайович Стоянов) та конкурс молодих учених, на яких розглядалися такі проблеми: «Непередбачувані коморбідності хвороби Паркінсона», «Практика лікування парезів при нев­ропатії та радикулопатії», «Когнітивні та емоційні порушення у пацієнтів у ранній період інсультів».
Завершила конгрес секція «Ауто­імунні процеси та нервова система», у рамках якої проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків, завідувач кафедри неврології ЛНМУ ім. Данила Галицького Тетяна Іванівна Негрич виступила з доповіддю «Спінальні вогнища. Чи завжди це демієлінізація?». Завідувач кафедри неврології ОНМУ, кандидат медичних наук Тетяна Миколаївна Муратова ознайомила слухачів із сучасним поглядом на проблему розсіяного склерозу.
На переконання учасників Міжнародного неврологічного конгресу, вітчизняних і зарубіжних фа­хівців неврологічного профілю, «Нейросимпозіум» став визначною подією не лише в українській нейрохірургії, а й для світової медичної спільноти, яка сьогодні об’єднує зусилля в пошуках новітніх методик і підходів до лікування неврологічних розладів. Вчені-неврологи з усього світу обмінюються досвідом, щоб зупинити загрозливий наступ на людство «хвороб цивілізації», посилення актуальності яких пов’язують з негативним впливом на організм людини проявів науково-технічного прогресу та сучасного способу життя.
«Розглянуті на симпозіумі результати наукових досліджень та впровадження їх у практичну діяльність у різних напрямах нейрохірургії та нейрореабілітації дозволять підвищити рівень нейрохірургічної допомоги населенню України, поліпшити якість життя пролікованих пацієнтів, покращити показники відновлення їх працездатності та забезпечити ефективне використання ресурсів галузі охорони здоров’я», – наголосив, оцінюючи результати симпозіуму, В. І. Смоланка.
Співголова симпозіуму М. М. Орос підкреслив, що навчальна конференція відбувається вже дев’ятий рік поспіль, і щороку її організатори докладають максимум зусиль, щоб отримані тут знання допомагали покращити ­практичні навички неврологів, психіатрів, психотерапевтів, лікарів суміжних з неврологією спеціальностей. Для цього взяти участь у заході запрошують найкращих лекторів не тільки з України, а й з-за кордону. «Щоразу після конференції ми повертаємося до свого медичного закладу з бажанням робити більше та досягати нових успіхів», – резюмував Михайло Михайлович.
Організатори конгресу та його учасники висловили подяку компаніям та організаціям, завдяки підтримці яких відбулася ця знакова для української неврології подія: ТОВ «Др. Редді’з Лабораторіз», ТОВ «Фарма Старт», ПАТ «Фармак», ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», групі компаній «Рост», Евер Нейро Фарма ГмбХ, ТОВ «Кусум Фарм», ПАТ «Київський вітамінний завод», ТОВ «Сандоз-Україна», корпорації «Артеріум», ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», представництву «­НОБЕЛЬ IЛАЧ САНАЇ ВЕ ТIДЖАРЕТ», компанії World Medicine, ТОВ «Ділео Фарма», представництву «АС «ГРІНДЕКС», представництву «Юніфарм ІНК», представництву «Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко.КГ», ТОВ «КРКА УКРАЇНА», ПрАТ «Біофарма», ТОВ « Здраво», ЗАТ «Фармліга», ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», ТОВ «Юрія-фарм», ТОВ «Бі-Фарма Україна», представництву АТ «Босналек», представництву Альпен Фарма АГ, представництву АС «ОЛАЙНФАРМ», ТОВ «Інтерхім».

Бажання і готовність зробити свій внесок у благородну справу підвищення якості і доступності медичної допомоги людям – це свідчення високої соціальної відповідальності цих компаній, організацій, комерційних структур, якої сьогодні чекає від бізнесу суспільство.

Детальніше з матеріалами Нейросимпозіуму читачі зможуть ознайомитися на каналі ГО «МАМО»: https://www.youtube.com /channel/UCcCmxwE‑9B3GIoz73IV5NUQ.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (416), жовтень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Роль порушень маркерів запалення, оксидантно-протиоксидантного, протеїназно-інгібіторного гомеостазу, показників холестеринового обміну при остеоартрозі у поєднанні з метаболічним синдромом

Вивчення клініко-патогенетичних особливостей поєднаного перебігу остеоартрозу (ОА) у хворих із метаболічними розладами, які характеризують перебіг метаболічного синдрому (МС), зокрема цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, ожирінням (ОЖ), артеріальною гіпертензією (АГ), є актуальним, оскільки це пов’язано з неухильним збільшенням розповсюдженості цього захворювання, недостатньою ефективністю лікування, особливо за коморбідності з іншими захворюваннями, які патогенетично пов’язані з порушеннями метаболічних процесів. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Синдром подразненого кишечнику: перехресні розлади, патофізіологія та сучасні стратегії лікування

Синдром подразненого кишечнику (СПК) є одним з найпоширеніших захворювань органів травлення (до 20% серед дорослого населення). Характерними ознаками СПК є хронічний абдомінальний біль, порушення дефекації, метеоризм. Дотепер остаточно не з’ясована етіологія цього стану, проте доведено роль низки різнопланових, взаємопов’язаних між собою факторів у його розвитку. До них відносять: дисфункцію осі «мозок – кишечник», вісцеральну гіперчутливість, моторні порушення, підвищену проникність кишечнику, запалення низького ступеня, дисбіоз....