Оптимізація симптоматичної терапії ГРВІ: нова лікарська форма добре відомих молекул

17.11.2017

Стаття у форматі PDF

Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) – найбільш поширені інфекційні хвороби, що вражають пацієнтів усіх вікових груп. Навіть у міжепідемічний період на них хворіє 1/6 населення планети. В Україні щорічно ГРІ реєструються в 10-14 млн осіб, що становить 25-30% у загальній структурі захворювань та близько 75-90% у структурі інфекційної патології.

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) відзначають, що ця найпоширеніша в людській популяції група хвороб останніми роками демонструє тенденцію до збільшення. Це пов’язано з глобальним процесом урбанізації, більш тісними контактами між людьми та міжконтинентальними міграційними процесами.
У попередні роки найвищі показники захворюваності реєструвалися на 3-6-му тижні 2016 р. в епідсезоні 2015-2016 рр. та на 49-51-му тижні 2016 р. в епідсезоні 2016-2017 рр. Цього року зростання сезонної захворюваності на грип та ГРВІ очікували в жовтні. За прогнозами експертів МОЗ України, в епідемічному сезоні 2017-2018 рр. на грип та ГРВІ захворіють 7 млн осіб, що на 14% більше, ніж минулого року. Як свідчать дані Центру контролю та моніторингу захворювань, на 42-му тижні 2017 р. (16-22 жовтня 2017 р.) у жодному з регіонів України епідемічний поріг не був перевищений, але в деяких з них уже зареєстровані поодинокі випадки грипоподібних захворювань. Найбільш уразливою категорією для респіраторних вірусів залишаються діти. Очікувано, що ця ж когорта населення становить найбільшу частку серед госпіталізованих (80% – діти від 0 до 17 років).
Згідно з рекомендаціями ВООЗ для забезпечення максимального захисту від вірусів грипу щорічно змінюється штамовий склад вакцин. У сезоні 2017-2018 рр. у Північній півкулі очікується циркуляція таких вірусів грипу:
• A/Michigan/45/2015 (H1N1) pdm09 – подібний вірус;
• A/Hong Kong /4801/2014 (H3N2) подібний вірус;
• вірус B/Brisbane/60/2008.
Цього року в Україні циркулюватиме новий штам вірусу грипу «Мічиган». Грип, викликаний цим штамом, має досить агресивний перебіг і може супроводжуватися важкими ускладненнями та летальними випадками. Штам вірусу грипу «Мічиган» у нашій державі, відповідно до прогнозів, почне циркулювати вже в листопаді. За результатами вірусологічних досліджень (179 зразків), в Україні на 42-му тижні поточного року не було виділено жодного вірусу грипу. Очевидно, що прогнозована епідемія грипу та ГРВІ набирає обертів досить повільно. Цьому сприяли, ймовірно, аномальні погодні умови – пізнє та тепле бабине літо упродовж жовтня на більшості території. Але, зважаючи на прогнози з підвищення захворюваності на ГРВІ у поточному епідсезоні, а також прогнозовану морозну зиму та весну, як пацієнтам, так і лікарям слід бути готовими до хвилі захворювань на респіраторні інфекції.
Як відомо, респіраторні віруси мають тропізм до різних відділів дихальної системи, що обумовлює деякі відмінності в клінічному перебігу інфекцій. Водночас усі ГРВІ мають ряд спільних, універсальних синдромів та супроводжуються, зокрема, інтоксикацією та лихоманкою. Антипіретики – це клас засобів, які надзвичайно часто використовуються в практиці терапевта, педіатра, сімейного лікаря. Більшість антипіретиків належать до класу нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП).
Приймати рішення про оптимальний препарат і його дозу необхідно в кожному конкретному випадку. Відповідно до рекомендацій, що наведені в Уніфікованому клінічному протоколі первинної медичної допомоги дорослим та дітям на ГРІ (наказ МОЗ України від 16.07.2014 № 499), медикаментозну корекцію лихоманки здійснюють за допомогою таких лікарських засобів: парацетамол (ацетамінофен), ібупрофен, мефенамінова кислота, метамізол натрію. У дітей до 18 років для корекції лихоманки не може бути застосована ацетилсаліцилова кислота (АСК) через високий ризик розвитку синдрому Рея. Використання німесуліду в дітей та підлітків також обмежене у зв’язку з ризиком ураження печінки. Метамізол натрію, який досить популярний на пострадянському просторі, заборонений у багатьох розвинених державах через ризик виникнення агранулоцитозу в дорослих навіть при його короткочасному (до 10 діб) застосуванні. Для симптоматичного лікування лихоманки та болю в дітей експерти ВООЗ рекомендують тільки дві молекули – ібупрофен та ацетамінофен (парацетамол).

! За даними літератури, ібупрофен на відміну від парацетамолу реалізує потужніший та більш швидкий клінічний ефект, який зберігається до 8 год. Ця особливість ібупрофену дозволяє знизити частоту прийому препарату протягом доби і поліпшує комплаєнс.

Проведений у 2005 р. метааналіз 10 досліджень, присвячений вивченню ефективності застосування препаратів для зниження температури тіла, показав, що ібупрофен у дозі 5-10 мг/кг є більш ефективним, ніж парацетамол у дозі 10-15 мг/кг. Окрім високої ефективності, ібупрофен має кращий профіль безпеки в порівнянні з іншими антипіретиками. У Франції та Англії за участю 1108 лікарів загальної практики було проведено рандомізоване дослідження PAIN із застосуванням 3 аналгетиків: АСК, ацетамінофену, ібупрофену. У дослідження включили 8677 дорослих пацієнтів з болями внаслідок порушень з боку кістково-м’язового апарату, респіраторних інфекцій. Хворі отримували АСК (500 мг), парацетамол (500 мг) або ібупрофен (200 мг) до 6 разів на добу. У 74,2% пацієнтів, що вживали ібупрофен, результати лікування оцінювали як відмінні та дуже хороші. Це було достовірно більш високим показником ефективності, ніж у хворих, що застосовували парацетамол (69,2%) та АСК (68,6%). Частота серйозних побічних ефектів при прийомі АСК становила 18,7%, ібупрофену – 13,7%, ацетамінофену – 14,5%. Ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту зафіксували у 5,8% пацієнтів, що лікувались ібупрофеном, у 7,3% хворих, що використовували ацетамінофен, та в 10,6% учасників, котрим призначали АСК. Дослідження, проведені J. S. Debley та співавт. (2005), D. Kanabar та співавт. (2007), не виявили підвищення ризику розвитку бронхіальної астми в дітей, що отримували лікування ібупрофеном. У дослідженнях E. R. Southey та співавт. (2009) і S. M. Lesko, A. A. Mitchell (1995, 1999) показано відсутність ризику розвитку синд­рому Рея в разі використання ібупрофену при лихоманці в дітей, доведено відсутність нефротоксичності та негативного впливу ібупрофену на стан слизової шлунково-кишкового тракту.
Ці дані дозволяють рекомендувати ібупрофен для корекції лихоманки як у дорослих, так і в дітей. Фахівцям добре відомий цей препарат, майже кожен лікар первинної ланки має особистий позитивний досвід призначення ібупрофену.


! Новою лікарською формою ібупрофену на україн­ському ринку є м’які капсули, що містять рідку форму, – препарат Гофен. Для виготовлення Гофену використовується сучасна технологія ClearCap, яка дозволяє значно підвищити біодоступність ібупрофену.

Рідка лікарська форма в капсулі забезпечує більш швидку абсорбцію діючої речовини зі шлунково-кишкового тракту порівняно з традиційними таблетками. Останні після надходження до шлунка спершу розщеп­люються на більш дрібні частини, потім змішуються зі шлунковим вмістом, розчиняються в ньому і тільки після цього всмоктуються та потрапляють до кровообігу. Рідка форма позбавлена цих перетворень, вона швидше всмоктується та мінімально взаємодіє зі слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту, що зменшує ризик розвитку гастроінтестинальних побічних ефектів.
У порівнянні з оригінальним препаратом ібупрофену Гофен у здорових добровольців (n=28) продемонстрував вищу пікову концентрацію ібупрофену в плазмі крові та швидше її досягнення (рис.).


Схожі клінічні дані були отримані в роботі T. Schettler та співавт. (2000). За інформацією дослідників, м’які капсули з рідким ібупрофеном забезпечували швидшу абсорбцію молекули порівняно з традиційними таблетками. Пікова концентрація ібупрофену в плазмі крові була вищою, а час до її досягнення – меншим у порівнянні з таблетованою формою. Ці особливості фармакокінетики Гофену обумовлюють його вищу клінічну ефективність порівняно з такою таблетованих лікарських форм, зокрема більш виражений та швидкий аналгезуючий і антипіретичний ефекти. Зазначений факт підтверджено дослідженнями E. V. Hersh, S. A. Cooper та співавт. (2000) і R. A. Seymour та співавт. (1991), в яких дослідники спостерігали більш швидкий та значущий аналгезуючий ефект рідкої форми ібупрофену у хворих хірургічного профілю після оперативних втручань у порівнянні з ацетамінофеном і оригінальним таблетованим ібупрофеном.
Важливо зазначити, що традиційні препарати для лікування застуди, які забезпечують жарознижувальну дію, мають переважно багатокомпонентний склад. Їх компоненти підсумовують та підсилюють ефекти один одного. Це можна було б вважати перевагою, якби не той факт, що частота небажаних ефектів, на жаль, також зростає. Добре відомо, що блокатори Н1-рецепторів гістаміну викликають сонливість, фенілефрин пов’язаний із ризиком розвитку судом та ін. Гофен має перевагу над комбінованими засобами, оскільки забезпечує швидкий та виражений анал­гезуючий і антипіретичний вплив за умов прогнозованої фармакокінетики та терапевтичної дії.

Таким чином, найближчим часом в Україні очікується значний підйом захворюваності на грип та ГРВІ. За прогнозами екс­пертів, рівень захворюваності цього року перевищить торішні показники. Крім того, у цьому епідсезоні слід очікувати циркуляції нового для українців штаму вірусу грипу «Мічиган».
Симптоматичне лікування ГРВІ передбачає передусім конт­роль лихоманки. Гофен – інноваційна лікарська форма ібупрофену (рідка субстанція в м’яких капсулах), яка відрізняється від традиційних таблетованих форм швидкою абсорбцією і досягненням високої концентрації в плазмі крові, що забезпечує більш виражений аналгезуючий та антипіретичний ефекти.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (417), жовтень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

27.03.2024 Терапія та сімейна медицина Бенфотіамін: фокус на терапевтичний потенціал

Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....

24.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Основні напрями використання ітоприду гідрохлориду в лікуванні патології шлунково-кишкового тракту

Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....

24.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Розувастатин і розувастатин/езетиміб у лікуванні гіперхолестеринемії

Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – ​третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Життя в дослідженні нових ліків

Однією із найвагоміших знахідок із часу відкриття дигіталісу Нобелівський комітет назвав синтез і дослідження β-блокаторів, які зараз мають провідні стабільні позиції у лікуванні більшості серцево-судинних хвороб (ішемічна хвороба серця – ​стенокардія, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, тахіаритмії) (Радченко О.М., 2010). Це епохальне відкриття зроблено під керівництвом британського фармаколога Джеймса Блека (James Whyte Black), який отримав за нього Нобелівську премію в 1988 році. ...