11 грудня, 2017
Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення
14 листопада відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я (далі – Комітет), під час якого обговорювалися доволі дискусійні питання.
Внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»
Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо військової служби осіб, які отримали поранення, контузії, травми або каліцтво) (р. № 6492) поінформувала присутніх народний депутат Тетяна Борисівна Ричкова.
Передбачається додаткове надання гарантій та можливості проходити військову службу військовослужбовцям, які під час виконання обов’язків військової служби отримали поранення (контузію, травму або каліцтво) і у зв’язку з цим військово-лікарськими комісіями визнані непридатними за станом здоров’я до військової служби. Переліки посад (інструктор та ін.), які можуть бути заміщені військовослужбовцями, підлягатимуть затвердженню відповідними актами Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади, що відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. Для продовження служби за визначеними посадами потрібно буде отримати дозвіл військово-лікарської комісії.
Створено підкомітет з контролю реалізації медичної реформи
«Відповідно до Конституції (ст. 85) народні депутати мають право не лише законодавчої ініціативи, а й «здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України». З початком дії ще одного законодавчого акта, яким ми почали змінювати форми самоорганізації закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), зокрема закону щодо автономізації ЗОЗ № 2002-VIII, стало очевидно, що виконавча влада гальмує повноцінне впровадження прогресивних норм закону. Саме з метою забезпечення існування комунікативного майданчика, де могли б зустрічатися законодавці, урядовці, лікарі, профільні експерти, практичні спеціалісти та керівники дотичних галузей, мною запропоновано створити підкомітет з контролю реалізації медичної реформи», – пояснила автор ініціативи Ірина Володимирівна Сисоєнко, заступник голови Комітету.
До цього часу Кабінет Міністрів України (КМУ) не затвердив ряд важливих підзаконних актів для повноцінного впровадження в дію положень закону № 2002-VIII. Так, не розроблено положення про порядок проведення конкурсу на заміщення посади керівниками державних, комунальних ЗОЗ; про порядок укладання контракту, а також типової його форми; порядок створення, права, обов’язки спостережної ради ЗОЗ.
«Поки що не представлено навіть варіант методики розрахунку вартості медичних, переліку платних послуг з медичного обслуговування та вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким мають укладатися договори про медичне обслуговування населення, порядок їх укладання та типова форма договору. Ми надали можливість КМУ розробити якісну документацію, відстрочивши виконання рішення до 31 грудня цього року», – зазначила пані Ірина.
Оскільки прийнятий парламентом Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 6327, підписання якого відбудеться найближчим часом, передбачає розробку й затвердження близько десяти надзвичайно важливих підзаконних актів, з метою контролю виконавчої гілки влади прийнято рішення створити відповідний підкомітет. Це поширена європейська практика, що, як сподіваються народні депутати, прискорить впровадження й просування медичної реформи і стане «запобіжником» щодо її блокування.
«Безперечно, контроль за діями виконавчої влади потрібен. Це дозволить уже на початковому етапі виявляти можливі схеми, галузеву змову чи намагання окремих політичних сил зірвати старт медичної реформи. Проте завдяки її реалізації переваги відчують усі: громадяни України отримають якісні медичні послуги, а лікарі усвідомлюватимуть межі своєї відповідальності. Стане зрозуміло, за що саме слід сплачувати ЗОЗ із державного та місцевих бюджетів», – резюмувала І. В. Сисоєнко.
Під час засідання також було створено підкомітети з питань медичного страхування; фармації та фармацевтичної галузі; військової медицини, захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Відпрацювання випускників медичних університетів: бути чи не бути?
6 жовтня 2016 р. Верховна Рада прийняла Закон України № 1662, відповідно до якого випускники вищих медичних навчальних закладів вільні у виборі місця роботи, а Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) більше не здійснює їх державний розподіл у ЗОЗ. Він вступив у дію з 1 січня 2017 р.
«31 травня КМУ скасував постанову № 992, яка передбачала обов’язок молодого лікаря після закінчення інтернатури відпрацювати 3 роки за направленням. Однак МОЗ досі не узгодило свої підзаконні акти з нормами Закону, Конституції України та Конвенції про захист прав людини, тому питання залишається не врегульованим, – зазначив Костянтин Володимирович Яриніч, член Комітету. – Я неодноразово звертався до МОЗ, Міністерства освіти та науки, Міністерства юстиції, проте вони надають абсолютно різне тлумачення цього закону. Ані випускники, ані судді не розуміють, як його трактувати, тому виносять рішення на власний розсуд. Єдиної схеми працевлаштування молодих лікарів наразі немає».
Позиція МОЗ, озвучена на засіданні Романом Романовичем Іликом, заступником міністра охорони здоров’я, полягає в тому, що норма про 3-річне відпрацювання не поширюється тільки на випускників 2017 року; лікарі, що завершили/продовжують навчання в інтернатурі, та випускники, які навчалися за цільовим замовленням, повинні відпрацьовувати, оскільки Закон не має зворотної дії в часі. «Випускникам вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше 3 років у сільській місцевості або селищі міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Усі випускники, починаючи з 2017 р., є вільними у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим законом. Згідно з Указом Президента від 23.01.1996 № 7796, випускники, що навчалися за державним замовленням і уклали угоду з адміністрацією вузу про зобов’язання відпрацювати в державному секторі народного господарства щонайменше 3 роки, повинні виконати зобов’язання або відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання. МОЗ двічі зверталося до Міністерства освіти та науки за роз’ясненнями щодо відпрацювання випускниками, які навчалися за державним замовленням, проте відповіді так і не отримало», – повідомив Р. Р. Ілик.
За словами представника Міністерства освіти і науки, випускники, що навчалися за цільовими направленнями та вступали до вузів за спеціальними умовами (за окремим конкурсом), однозначно зобов’язані відпрацювати відповідно до укладених угод. У той же час визнано, що обов’язковість відпрацювання після закінчення інтернатури порушує права випускників щодо вільного вибору місця роботи.
За результатами обговорення стану виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників» у частині скасування вимоги обов’язкового відпрацювання протягом 3 років за направленням випускників вищих медичних навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, народні депутати прийняли рішення звернутися до Прем’єр-міністра України В. Б. Гройсмана з проханням дати доручення невідкладно створити міжвідомчу групу із залученням членів профільного Комітету та представників кожного з трьох міністерств для узгодження єдиної позиції, виходячи з чинного законодавства України та судової практики.
Чи доцільні обмеження щодо проведення штучного переривання вагітності?
Законодавством 4 зі 193 країн світу аборти заборонені, у 119 державах переривання вагітності допускається тільки при загрозі життю або здоров’ю жінки, 70 (у т. ч. й Україна) – надають їй право самостійно вирішувати, чи готова вона стати матір’ю. Ст. 50 Основ законодавства України про охорону здоров’я дозволяє проводити операцію штучного переривання вагітності за бажанням жінки в термін не більше 12 тижнів.
Ініціатива стосовно внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмежень по проведенню операцій штучного переривання вагітності (абортів) (р. № 6239), яка передбачає можливість переривання вагітності з 1-го до 22-го тижня тільки за наявності певних обставин (якщо вагітність несе пряму загрозу життю вагітної жінки; є медичні показання щодо патології плода, несумісної з життям дитини після народження; зачаття дитини в результаті зґвалтування), що мають засвідчуватися експертною комісією, та за згодою батька, не отримала підтримки народних депутатів.
Члени Комітету, окрім О. С. Мусія та О. А. Корчинської, категорично не погодилися із запропонованим законопроектом і навели переконливі аргументи медичного та законодавчого характеру. Зокрема, за словами К. В. Яриніча, у країнах, де жінки мають легальний доступ до безпечного здійснення абортів, рівень смертності не перевищує 1 випадок на 100 тис. втручань, при цьому за наявності обмежень відповідний показник становить 4 випадки на 1 тис. осіб.
Вакцинація від грипу: надійний захист чи додаткова загроза?
За даними МОЗ (на 14.11.2017), з початку сезону щеплення проти грипу зробили 46 060 українців, у тому числі посадовці, керівники багатьох міністерств. Вакцини можна придбати в аптеці або ж отримати безкоштовно, якщо вони були закуплені органами місцевої влади.
На думку Олега Степановича Мусія, члена Комітету, активна піар-кампанія вакцинації проти грипу, ініційована Уляною Супрун, замовчує важливі нюанси. «За наявною в мене інформацією в. о. міністра охорони здоров’я лобіює і дала дозвіл на ввезення вакцини Ваксігрип індійського виробництва під виглядом вакцини Санофі Пастер за відсутності необхідних сертифікатів та після порушення температурного режиму. Завод, на якому виготовляється вакцина, не має сертифіката GMP і не адаптований до європейських норм. За даними митних органів, порушено «холодовий ланцюг» зберігання вакцини (28 °C замість рекомендованих інструкцією 5 °C). Представники МОЗ тиснуть на Державний експертний центр і вимагають надати дозвіл на її використання, – висунув звинувачення О. С. Мусій. – Я наполягаю звернутися до МОЗ з проханням підтвердити або спростувати цю інформацію, а також до правоохоронних органів з метою ініціювання перевірки. Наразі ввезена вакцина знаходиться на ДП «Укрвакцина».
«На сьогодні 2 із запропонованих до розгляду вакцини пройшли повний контроль, отримали позитивні висновки і надійшли в продаж. Ми перевіримо озвучену інформацію щодо порушення вимог «холодового ланцюга» при транспортуванні вакцини Ваксігрип», – пообіцяв Р. Р. Ілик.
(Нагадаємо, що раніше Санофі повідомляла виробника та Державну службу України з питань лікарських засобів та контролю за наркотиками про короткочасне та незначне відхилення температури, яке сталося з 10 із 41 палети під час транспортування, і надала офіційний висновок від виробника, що таке короткочасне та незначне відхилення температури жодним чином не впливає на безпеку, якість та ефективність вакцини. – Прим. авт.)
У рамках дискусії, присвяченої вакцинації, О. М. Кириченко додав, що при використанні закупленої МОЗ цільноклітинної вакцини АКДП відзначається висока частота ускладнень, і закликав змінити номенклатуру на користь ацелюлярної вакцини АКДП, яка, хоча й має вищу вартість, є безпечнішою.
Законодавчі ініціативи
Члени Комітету підтримали законопроекти:
- про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо освітньої та медичної субвенцій (р. № 6108);
- про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо медичної субвенції (р. № 6317);
- про внесення змін до статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо права на реабілітацію) (р. № 6457), яким гарантується безоплатне медичне забезпечення та реабілітація в лікувально-профілактичних закладах Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ України;
- про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо посилення соціального захисту резервістів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення (р. № 6562).
Одним рядком
Комітетом прийнято рішення звернутися до МОЗ з пропозицією переглянути персональний склад наглядової ради Національного інституту раку.
Підготувала Ольга Радучич
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (419), листопад 2017 р.