90% киян з хворобами, що загрожують життю, не отримують паліативної допомоги
27 листопада в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг з питань надання паліативної допомоги в Києві. Паралельно у приміщенні Київської міської державної адміністрації експонувалася фотовиставка «Не відводячи погляду», що мала на меті привернути увагу до потреб тяжкохворих пацієнтів.
Щороку 125 тис. киян (пацієнти та їхні родини) потребують паліативної допомоги, з них 90% так і не отримують її. За рекомендаціями Європейської асоціації паліативної допомоги, на кожні 150 тис. населення має працювати одна виїзна (мобільна) служба паліативної допомоги, тобто в Києві їх потрібно 20, наразі ж працює лише 2.
За даними ВООЗ, 80% паліативних пацієнтів хочуть і можуть перебувати вдома, разом із близькими, до кінця свого життя. Проте сьогодні в Україні навіть у столиці для переважної більшості цих хворих така можливість відсутня, а забезпечення адекватним знеболенням є проблемою:
- пацієнти не можуть вчасно отримати рецептурні бланки;
- призначення сильнодіючих знеболювальних засобів не відповідає клінічним протоколам лікування хронічного болю;
- медичні працівники досі керуються застарілими нормами законодавства;
- фармацевтичні заклади, які мають право відпускати сильнодіючі знеболювальні засоби, вимагають додаткові печатки на бланках рецептів і не мають достатньої кількості ліків, до того ж таких закладів дуже мало;
- хворим дітям не надаються дитячі форми знеболювальних засобів (сиропи, пластирі тощо).
Представники громадських організацій, закликають київську владу ухвалити адекватну раціональну системну програму забезпечення потреб паліативних пацієнтів. Проект Програми розвитку паліативної допомоги в м. Києві на 2017-2021 роки розроблено Благодійним фондом «Епіона» за сприяння Міжнародного благодійного фонду «Відродження».
«За умов обмеженого міського бюджету ми пропонуємо зосередитися на розширенні можливостей мобільних бригад замість будівництва нових хоспісів», – наголосив Андрій Тальнов, директор БФ «Епіона». Для порівняння: в Україні ведення одного хворого в стаціонарному закладі паліативної допомоги коштує приблизно в 4 рази більше, ніж обслуговування виїзною паліативною службою (217 грн на день і 50 грн на день відповідно). Ксенія Шаповал, менеджер програми «Громадське здоров’я» МФ «Відродження», наводить успішний приклад Івано-Франківська: «Паліативна допомога надається в зручних для пацієнта умовах та в звичному місці. Така допомога передбачає кілька видів опіки: медичну, духовну, соціальну і психологічну. Цей досвід можна використати в Києві, де ситуація із забезпеченням потреб паліативних пацієнтів просто катастрофічна».
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (419), листопад 2017 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Реімбурсація – це повне або часткове відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Серед громадськості програма реімбурсації відома як програма «Доступні ліки». Вона робить для українців лікування хронічних захворювань доступнішим....
Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....
Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....
Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....