XII Конгрес педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії»: головний професійний форум року

25.12.2017

10-12 жовтня цього року в гостинних стінах Конгрес-холу «Президент Готелю» у м. Києві відбувся найбільший щорічний форум педіатричної спільноти України – ​XII Конгрес педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії». Уже традиційно організаторами цього масштабного заходу виступили Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, Національна академія медичних наук (НАМН) України, Асоціація педіатрів України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» та Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. Цього року Конгрес педіатрів викликав безпрецедентний інтерес з боку дитячих лікарів – ​за офіційними даними організаторів, участь у ньому взяли понад 1400 фахівців з усіх регіонів нашої країни. Те, що число бажаючих взяти участь у роботі цього форуму зростає з кожним роком, у жодному разі не можна вважати випадковістю, адже за роки свого проведення він став найбільшою платформою не тільки для виступів учених-педіатрів та безперервного післядипломного навчання лікарів-практиків, але й для безпосереднього обміну ідеями, думками й досвідом. Під час офіційної церемонії відкриття Конгресу, а також у його кулуарах з вуст відомих вітчизняних науковців та лікарів-практиків неодноразово лунало слово «свято», і, мабуть, воно найкраще передає атмосферу і значення цієї події для всіх педіатрів України.

Роботу Конгресу урочисто відкрив академік НАМН України, президент Асоціації педіатрів України, директор ДУ «Інсти­тут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор Юрій Геннадійович Антипкін. Він привітав усіх учасників та підкреслив, що цього року відмітною рисою заходу стане розгляд усіх аспектів здоров’я дитини крізь призму здоров’я вагітної жінки – ​тобто з позиції антенатальної профілактики. Саме тому до участі в роботі Конгресу цього року були запрошені знані вітчизняні фахівці в галузі акушерства й гінекології: член-­кореспондент НАМН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор Тетяна Феофанівна Татарчук та керівник відділення акушерських проблем екстрагенітальної патології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор Юлія Володимирівна Давидова.

У своїх доповідях вони висвітлили найважливіші проб­леми зі станом здоров’я дівчат і жінок репродуктивного віку, які безпосередньо впливають на стан здоров’я майбутніх дітей. Зокрема, наголошувалося на таких проблемних аспектах репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків, як незапланована вагітність та аборти, інфекції, що передаються статевим шляхом, запальні захворювання органів малого тазу, порушення менструального циклу, аномальні маткові кровотечі, різноманітні гормональні порушення, перебіг статевого дозрівання на тлі соматичних захворювань, аномалії розвитку тощо. Було особливо підкреслено, що значна кількість серйозних медичних проблем мають фетальне походження. Зокрема, відомо, що діти, народжені матерями з тяжкою прееклампсією (розродження у строк <34 тижнів), перебувають у групі ризику розвитку цукрового діабету 1 типу, ранньої есенціальної артеріальної гіпертензії, ожиріння в дорослому віці.

Передчасні пологи й затримка внутрішньоутробного роз­витку плода збільшують ризик виникнення в дорослому житті таких серйозних захворювань, як ішемічна хвороба серця, рання артеріальна гіпертензія, атеросклероз, гіперхолестеринемія тощо. Отже, стан здоров’я матері не лише визначає народження життєздатної дитини, а й чинить вплив на здоров’я нащадків у дорослому житті через фетальне програмування. Саме тому захист здоров’я майбутніх матерів і дітей є запорукою здоров’я та безпеки нації. У свою чергу, захищати здоров’я майбутньої матері потрібно від самого початку її власного життя (тобто вже від народження кожної дівчинки), ретельно стежачи за станом здоров’я дівчинки в дитячому та підлітковому віці.

Вітаючи учасників Конгресу, член-­кореспондент НАМН України, заступник ­директора Департаменту роботи з ­пер­соналом, освіти та науки МОЗ України, ­завідувач кафедри педіатрії № 2 Націо­нального медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Петрович Волосовець повідомив про те, що положення Резолюції XIII З’їзду педіатрів України, котрий проводився минулого року, були повністю виконані. Спільними зусиллями Асоціації педіатрів України та МОЗ України була відновлена освітньо-­наукова спеціальність «педіатрія» – ​це надало 9 українським медичним вишам право готувати цих фахівців за окремим стандартом. Педіатрія нарешті стає прес­тижною спеціальністю, і дуже багато молодих талановитих студентів бачать себе саме в цій професії.

Останніми роками вітчизняна педіатрія досягла серйозних успіхів: вдалося істотно знизити малюкову смертність (до 7,4 проміле) та стабілізувати показники захворюваності дітей на 1-му році життя. Значною мірою це стало можливим завдяки створенню сучасних перинатальних центрів та впровадженню в їх роботу новітніх медичних технологій.

Під час урочистого відкриття Конгресу також відбулася зворушлива церемонія нагородження Почесними грамотами відомих вітчизняних клініцистів і педіатрів первинної ланки охорони здоров’я – ​відзнаки були вручені від імені керівництва Асоціації педіатрів України та організаційного комітету Конгресу. Зокрема, за вагомий внесок у збереження здоров’я дітей України, наукові та організаційні досягнення Почесні грамоти отримали ­професор В.С. Березенко, ­професор Л.В. Кваш­ніна, професор М.М. Коренєв, професор В.Ф. Лапшин, професор В.П. Не­ділько, професор С.О. Крама­рьов, професор Т.О. Крючко, професор В.Д. ­Лу­ка­шов, професор С.М. Не­дєльсь­ка, професор О.М. Охот­нікова, професор Л.І. Чернишова та інші.

Власне наукова програма XII Конгресу педіатрів України включала широкий спектр теоретичних та практичних питань сучасної педіатрії – ​були охоплені майже всі її основні розділи. Докладно розглядалися проблемні питання дитячої пульмонології та алергології, нефрології, гастроентерології, нутриціології, кардіо­ревматології, оториноларингології, а також невідкладної медичної допомоги, променевої діагностики й раціональної фармакотерапії в педіатрії.

Загалом протягом трьох днів роботи Конгресу відбулося 6 пленарних засідань та 8 наукових симпозіумів, у рамках яких було заслухано 75 доповідей авторитетних учених-педіатрів. Крім того, цього року пройшли засідання двох дискусійних клубів, під час роботи яких розглядалися такі важливі клінічні проблеми, як ведення дітей з рецидивним бронхітом і питання вакцинації дитячого населення.

Не буде перебільшенням сказати, що кожен із цих виступів мав як наукову цінність, так і велике практичне значення: обговорювалися сучасні міжнародні й національні рекомендації з діагностики та лікування дитячих захворювань, результати зарубіжних і вітчизняних клінічних досліджень, були представлені цікаві клінічні випадки й проведені корисні майстер-класи. Зокрема, ­відомий український учений-педіатр, академік НАМН України, завідувач кафедри педіатрії № 4 Національного медичного уні­верситету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Віталій Григорович Майданник представив у рамках Конгресу декілька програмних доповідей, кожна з яких була побудована на основі даних доказової ­медицини та присвячена важливим питанням клінічної педіатрії. Темами цих виступів, які традиційно викликали ­значну зацікавленість аудиторії педіатрів-­практиків, стали сучасні принципи призначення антибактеріальної терапії дітям з позалікарняною пневмонією та пієлонефритом, перспективи застосування пробіотиків у дитячому віці, а також неупереджена оцінка терапевтичної і профілактичної ефективності фітопрепаратів при респіраторній патології в дітей за даними метааналізів.

Перший науковий симпозіум Конгресу був присвячений такому актуальному питанню, як імплементація міжнародних рекомендацій з лікування гострих респіраторних захворювань у дітей. Під час його проведення значну увагу було приділено можливостям застосування при цій патології сучасних лікарських засобів рослинного походження. Почесний гість із Грузії – ​професор Тбіліського держав­ного медичного університету, клінічний ­директор Центральної дитячої лікарні ім. М. Іашвілі, доктор медичних наук Іване Чхаїдзе представив у рамках симпозіуму доповідь, присвячену досвіду своєї країни в адаптації міжнародних протоколів лікування дітей з гострими респіраторними захворюваннями, а головний спеціаліст з дитячої алергології Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації, завідувач кафедри педіатрії № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Леся Василівна Беш зосередилася на сучасних можливо­стях застосування фітотерапії в дітей з бронхітами.

Окремий науковий симпозіум був присвячений питанням профілактики гострих респіраторних захворювань у дітей, а також запобіганню розвитку їх ускладнень. Дуже докладно розглядалися аспекти диференційної діагностики й невідкладного лікування бронхообструктивного синдрому різної етіології в дітей: з програмними докладами з цього важливого питання клінічної педіатрії вис­тупили такі відомі вітчизняні вчені, як головний науковий співробітник відділення захворювань органів дихання та респіра­торних алергозів у дітей ДУ «Інститут педіа­трії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук Тетяна Рудольфівна Уманець, завідувач кафедри факультетської педіатрії Запорізь­кого державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Світлана Мико­лаївна Недєльська, завідувач кафедри пе­діа­трії № 1 Націо­нальної медичної академії ­післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Олена Миколаївна Охотнікова. Фахівці з дитячої оториноларингології та педіатрії – ​заві­дувач кафедри дитячої оториноларинго­логії, аудіології та фоніатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ­імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук Анатолій Лук’янович Косаковський та професор кафедри педіатрії № 4 Націо­нального медичного університету імені О.О. Богомольця Інга Олександрівна Мітюряєва – ​представили погляди на тактику ведення дітей з аденотонзилярною патологією у світлі сучасних європейських рекомендацій.

Дуже цікавим та пізнавальним для педіатрів виявився симпо­зіум, присвячений діагностиці й ліку­ван­ню функціональної патології шлунково-­кишкового тракту в дітей з позицій нещодавно (у 2016 р.) оновлених Римських критеріїв IV. Як відомо, прийняття цього фундаментального документа стало результатом ­істотних змін в уявленнях ­науковців про етіологію, патогенез та ­класифікацію цих поширених розладів.

Практичні питання ведення дітей з різними видами функціональних гастроінте­стинальних розладів висвітлили у своїх виступах такі відомі вітчизняні експерти в галузі дитячої гастроентерології та педіатрії, як керівник відділення проблем харчування та соматичних захворювань у дітей раннього віку ДУ «Інститут педіатрії, ­акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор Олег Геннадійович Шадрін, завідувач кафедри педіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Бекетова, завідувач кафед­ри педіатричної гастроентерології та нут­риціології Харківської медичної ­академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Ольга Юріївна Бєлоусова та завідувач кафедри педіатрії № 2 Він­ницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, доктор медичних наук, професор Вероніка Михайлівна Дудник.

Значна увага фахівців цього року була прикута до необхідності профі­лактики й лікування в дітей дефіциту ­вітаміну D, який, згідно з даними останніх досліджень на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», є вкрай поширеним у дитячій популяції нашої країни. З програмними допо­відями з різних аспектів цієї актуальної клінічної проблеми виступили керівник відділення медичних проблем здорової ­дитини та ­преморбідних станів ДУ «Інсти­тут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», професор кафедри дитячих та підліткових хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Людмила Вікторівна Квашніна, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор ­медичних наук, професор Людмила Іванівна Омельченко та завідувач відділення дитячої гепатології, учений секретар ДУ «Інсти­тут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор Валентина Сергіївна Березенко.

Безумовно, розповісти про всі актуальні доповіді, заслухані під час роботи XII Конгресу педіатрів України, у межах однієї оглядової публікації неможливо. Тому з найбільш цікавими доповідями, представленими в рамках Конгресу відомими українськими вченими-педіатрами, ми будемо знайомити читачів на сторінках цього, а також наступного тематичного номеру «Педіатрія» «Медичної газети «Здоров’я України». Сподіваємося, що ці публікації будуть дійсно пізнавальними та стануть у пригоді лікарям у повсякденній клінічній роботі.


***

Таким чином, проведення XII Конгресу педіатрів України стало найважливішою та наймасштабнішою подією року для всієї педіатричної спільноти нашої країни. Усі лікарі, що взяли участь у роботі цього форуму, змогли підвищити свій професійний рівень і дізнатися про останні досягнення в педіатричній науці та практиці. Уже традиційно відмітною рисою заходу стала тепла, колегіальна атмосфера, яка панувала в залі протягом усіх трьох днів роботи Конгресу та сприя­ла отриманню нових знань і дружньому спілкуванню між лікарями. Після кожного пленарного засідання дитячі лікарі мали можливість поставити доповідачам усі важливі з практичної точки зору запитання та отримати на них вичерпні відповіді, а також взяти участь у дискусіях.

До зустрічі на наступному Конгресі ­педіатрів України у 2018 році!

Підготувала Олена Терещенко


РЕЗОЛЮЦІЯ XII Конгресу педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії»

(10-12 жовтня 2017 р., м. Київ)

10-12 жовтня 2017 р. під егідою Національної академії медичних наук (НАМН) України, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Асоціації педіатрів України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України» та Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбувся ХII конгрес педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії». Ця найбільша наукова подія в педіатричному житті зібрала провідних учених, організаторів охорони здоров’я та лікарів-практиків, котрі надають медичну допомогу дітям.

Цього року в роботі конгресу взяли участь понад 1400 фахівців-педіатрів з різних спеціальностей – ​дитячої пульмонології, алергології, кардіоревматології, ­гастроентерології, вегетології та радіології з різних регіо­нів України.

На 6 пленарних засіданнях та 8 наукових симпозіумах було заслухано 75 доповідей провідних учених-педіатрів з України та Грузії. Крім того, були проведені 2 дискусійних клуби, присвячені питанням рецидивного, хронічного бронхіту в дитячому віці та проблемам вак­цинації.

Учасники конгресу заслухали, обговорили та прийня­ли резолюцію, в якій зазначили, що збереження й розвиток фундаментальних основ педіатрії, профілактичних принципів охорони здоров’я дітей і підлітків мають бути провідними напрямами подальшого вдосконалення надання медичної допомоги.

Учасники конгресу затвердили таку резолюцію:
1. Правлінню Асоціації педіатрів України за підтримки учасників ХІІ Конгресу ініціювати запровадження Загальнодержавної програми охорони здоров’я дітей України, яка б передбачала вирішення медичних, соціальних, психологічних, педагогічних та екологічних проблем дитинства.
2. Виходячи з Глобальних цілей сталого розвитку, визначених експертами ВООЗ, ООН та ЮНІСЕФ на період 2016-2030 рр., осередкам Асоціації педіатрів України спрямувати свою діяльність на зниження показників смертності дітей віком до 5 років, зменшення на третину передчасної смертності від неінфекційних захворювань, здійснення профілактики інфекційних захворювань шляхом доведення вакцинованого прошарку дітей до 95%, проводити профілактичну роботу із запобігання дитячому травматизму та психологічному насильству.
3. При Бюро Асоціації педіатрів України за підтримки органів законодавчої влади сформувати робочі групи за відповідними напрямами зі створення клінічних рекомендацій (протоколів), які включали б найкращий досвід не тільки вітчизняних, а й світових та європейських педіатричних шкіл.
4. Осередкам Асоціації педіатрів запроваджувати заходи з безпеки дитини-пацієнта спільними зусиллями перинатологів, педіатрів, сімейних лікарів у напрямі створення безпечного середовища для дитини за підтримки держави та суспільства.
5. Виходячи з нагальних потреб кадрового забезпечення педіатричної служби, звернутися до МОЗ та Міністерства освіти і науки України з пропозицією щодо збільшення щорічного обсягу державного замовлення прийому до медичних вузів за спеціальністю «педіатрія» як мінімум до 1500 осіб, оскільки існує суттєвий дефіцит, який становить понад 2000 спеціалістів, причому наразі 70% працюючих лікарів-педіатрів – ​люди пенсійного віку.
6. Продовжити роботу щодо масштабності системи вакцинопрофілактики інфекційних хвороб у дітей в Україні, забезпечивши перехід при проведенні ­профілактичних щеплень на використання сучасних вакцин, та знизити ризик розвитку поствакцинальних ускладнень.
7. Продовжити наукові дослідження щодо розробки стандартів здорової дитини, а також нормативно-­регламентувальних документів і уніфікованих клінічних рекомендацій та настанов з надання медичної допомоги дітям.
8. Порушити питання перед Державним експертним центром МОЗ України про збільшення обсягів реєстрації дитячих форм препаратів для лікування дітей раннього віку.


Президент Асоціації педіатрів України, академік НАМН України, професор Ю.Г. Антипкін

Тематичний номер «Педіатрія» №4 (43), грудень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

29.03.2024 Педіатрія Вроджена дисфункція кори надниркових залоз у дітей

Вроджена дисфункція кори надниркових залоз (ВДКНЗ) – це захворювання з автосомно-рецесивним типом успадкування, в основі якого лежить дефект чи дефіцит ферментів або транспортних білків, що беруть участь у біосинтезі кортизолу. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів з ВДКНЗ сприяє покращенню показників виживаності та якості життя пацієнтів....

29.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика та лікування алергічного риніту в дітей-астматиків

Алергічний риніт (АР) є поширеним запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів (ВДШ), особливо серед педіатричних пацієнтів. Ця патологія може знижувати якість життя, погіршувати сон та щоденну продуктивність. Метою наведеного огляду є надання оновленої інформації щодо епідеміології АР та його діагностики, з урахуванням зв’язку з бронхіальною астмою (БА). ...

29.03.2024 Педіатрія Рекомендації Aмериканської академії педіатрії щодо профілактики та боротьби з грипом у дітей у сезон 2023-2024 рр.

Американська академія педіатрії (AAP) оновила рекомендації щодо контролю грипу серед дитячого населення під час сезону 2023-2024 рр. Згідно з оновленим керівництвом, для профілактики та лікування грипу в дітей необхідно проводити планову вакцинацію з 6-місячного віку, а також своєчасно застосовувати противірусні препарати за наявності показань. ...

27.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Лікування алергічного риніту та кропив’янки: огляд новітнього антигістамінного препарату біластину

Поширеність і вплив алергічних захворювань часто недооцінюють [1]. Ключовим фактором алергічної відповіді є імуноглобулін (Ig) Е, присутній на поверхні тучних клітин і базофілів. Взаємодія алергену з IgЕ та його рецепторним комплексом призводить до активації цих клітин і вивільнення речовин, у тому числі гістаміну, які викликають симптоми алергії [2]. Враховуючи ключову роль гістаміну в розвитку алергічних реакцій, при багатьох алергічних станах, включаючи алергічний риніт і кропив’янку, пацієнту призначають антигістамінні препарати [3, 4]....