Шкала коми FOUR

19.01.2018

Оцінювання порушень свідомості в умовах відділень реанімації та інтенсивної терапії, особливо в інтубованих хворих, становить складну задачу з високою часткою суб’єктивізму. 2005 року E.F. Wijdicks із колегами з клініки Мейо (США) запропонували нову шкалу оцінки свідомості FOUR (Full Outline of UnResponsiveness), при створенні котрої враховано деякі недоліки широко застосовуваної шкали ком Глазго (ШКГ).

Хоча за шкалою FOUR проводиться оцінка лише чотирьох груп ознак, вона дає більше важливої інформації, що не охоплюється ШКГ. Наприклад, про рефлекси стовбура мозку, окорухові реакції, моторні відповіді та патерни дихання. На відміну від ШКГ, усі компоненти шкали FOUR можна виконати й оцінити навіть у інтубованого пацієнта. Провести оцінювання може лікар або медсестра без попередньої підготовки з нейрореанімації. Шкала FOUR успішно валідизована й показала себе як надійний прогностичний інструмент у критично хворих пацієнтів (Mayo Clin. Proc. 2009; 84 (8): 694-701).

Критерії оцінювання за шкалою FOUR

Відповідь очей

E4 – очі відкриті, відслідковування чи моргання за командою;

Е3 – очі відкриті, але немає довільного відслідковування;

Е2 – очі закриті, але відкриваються на гучний звук;

Е1 – очі закриті, але відкриваються у відповідь на біль;

Е0 – очі залишаються закритими навіть під час больової стимуляції.

Рухова відповідь

М4 – хворий виконує команди (знаки пальцями «добре», «мир», стискання в кулак);

М3 – хворий локалізує біль рукою у відповідь на больову стимуляцію, натискання на скронево-нижньощелепний суглоб або місце виходу надбровного нерва;

М2 – згинальна відповідь на біль;

М1 – розгинальна відповідь на біль;

М0 – немає рухової відповіді на біль або генералізований міоклонічний статус.

Рефлекси стовбура мозку

В4 – зіничний та рогівковий рефлекси збережені;

В3 – одна зіниця розширена й не реагує на світло;

В2 – зіничний АБО рогівковий рефлекси відсутні;

В1 – зіничний ТА рогівковий рефлекси відсутні;

В0 – відсутні зіничний, рогівковий та кашльовий рефлекси.

Дихальний патерн

R4 – не інтубований, регулярне дихання;

R3 – не інтубований, дихання Чейна – Стокса;

R2 – не інтубований, нерегулярне дихання;

R1 – дихання не збігається з ритмом штучної вентиляції;

R0 – дихання синхронне з ритмом штучної вентиляції чи апное.

Кожен із компонентів інтерпретується окремо та надає певну інформацію про стан пацієнта. Наприклад, компонент Е дає змогу диференціювати вегетативний статус (Е3) від синдрому «замкнутої людини» (Е4, свідомість ясна). Моторний компонент (М) дає змогу ідентифікувати ознаки декортикації (М2) або тяжку церебральну дисфункцію (М0 – епілептичний статус). Стовбуровий компонент В оцінює рефлекси, які замикаються на рівнях мосту, середнього мозку та довгастого мозку в різних комбінаціях. Дихання типу Чейна – Стокса (R3) або нерегулярне дихання (R2) можуть вказувати на порушення респіраторного контролю з боку обох гемісфер мозку чи стовбура. У пацієнтів на ШВЛ оцінюється спротив ритму вентиляції.

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 4 (43), грудень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

26.03.2024 Неврологія Кардіоваскулярна безпека під час лікування нестероїдними протизапальними препаратами: збалансований підхід

Хоча нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) мають численні серйозні побічні ефекти, вони належать до найчастіше застосовуваних препаратів у всьому світі (McGettigan P., Henry D., 2013). Через часте застосування побічні дії НПЗП становлять значну загрозу для громадського здоров’я. Так, уже декілька декад тому було описано підвищення артеріального тиску та ризик загострень серцевої недостатності на тлі прийому цих препаратів (Staessen J. et al., 1983; Cannon P.J., 1986)....

24.03.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Діагностика і лікування потиличної невралгії та цервікогенного головного болю

У лютому відбувся медичний форум Ukraine Neuro Global 2024, організований ГО «Українська асоціація медичної освіти» (м. Київ). Під час заходу обговорювалися найактуальніші проблеми сучасної неврології. У рамках форуму відбувся сателітний симпозіум «Актуальні питання фармакотерапії в неврології». Слово мала в.о. завідувача кафедри неврології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Марина Анатоліївна Тріщинська з доповіддю «Краніоцервікалгії: особливості діагностики та лікування»....

24.03.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Вестибулярні наслідки легкої черепно-мозкової травми і вибухової дії

Запаморочення є поширеним та іноді стійким симптомом після струсу мозку чи легкої черепно-мозкової травми (лЧМТ). Терміном «запаморочення» часто описують декілька симптомів, як-от головокружіння (вертиго; ілюзія руху), порушення рівноваги (нестійкість, нестабільність) і, власне, запаморочення (пресинкопальний стан). Запаморочення після струсу мозку є клінічним викликом, оскільки існує багато причин цього розладу, а його ведення залежить від етіології [1-3]. Однією з таких причин є пошкодження периферичної вестибулярної системи (внутрішнього вуха). У разі травм, отриманих під час війни, лЧМТ часто пов’язана з вибуховою дією, яка може пошкоджувати внутрішнє вухо. Лікарям важливо розуміти вестибулярні наслідки вибухової лЧМТ, оскільки ЧМТ є дуже характерною для сучасних війн [4]....

22.03.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Урахування гендерних особливостей за призначення психофармакотерапії

Морфологічні й фізіологічні відмінності чоловічого і жіночого організму є підставою для гендерного підходу до вивчення та застосування лікарських засобів. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті I. E. Sommer et al. «Sex differences need to be considered when treating women with psychotropic drugs» видання World Psychiatry (2024; 23 (1): 151–152), присвяченій дослі дженню питання вибору фармакотерапії з урахуванням фізіологічних, а відтак — фармакокінетичних і фармакодинамічних — особливостей у представників різних статей....