Навчання пацієнта як перший крок до перемоги алергії

«Життя без алергії» – ​таку назву отримав  спільний проект Київського міського алергоцентру і фармацевтичної компанії «Гленмарк». Основною метою проекту стало підвищення рівня знань про навколишнє середовище, сучасні методи діагностики і лікування респіраторної алергії серед популяційних груп ризику.  До вашої уваги заходи проекту, які відбулися 22 і 23 лютого за участю працівників комунального підприємства (КП) «Київпастранс».

Алергічні захворювання сьогодні, без перебільшення, мають характер епідемії, лікарі й науковці не тільки фіксують збільшення кількості хворих на алергію в усьому світі, але й прогнозують подальше поширення патології. На жаль, стан сучасної медицини поки не вселяє оптимізм щодо перемоги над алергією і не дає змоги вважати її повністю виліковною. Проте наразі лікарі у своєму арсеналі мають доволі багато методів діагностики й лікування алергії, і ефективність цих методів доведена в ході багатьох клінічних досліджень.

Як відомо, найліпшим способом запобігання алергії є уникнення контакту з алергеном. Саме тому важливо своєчасно встановити наявність і причину алергічної реакції. Одним із найрозповсюдженіших проявів ­алергії є алергічний риніт (АР), основні симптоми якого часто не є патогномонічними, що призводить до пізньої діагностики захворювання. Дуже часто пацієнти з проявами АР місяцями й роками не звертають на ці прояви особливої уваги, лише під час загострень спустошуючи полиці аптек із різноманітними деконгестантами та антигістамінними препаратами. Така ситуація є вкрай несприятливою, адже не тільки формує в пацієнта медикаментозну залежність, але й призводить до поступового розширення спектру алергенів, до яких є чутливим пацієнт, а до того ж слугує фактором розвитку бронхіальної астми (БА).

Серед основних чинників виникнення респіраторної алергії у хворого є наявність професійних ­ризиків. У зоні ризику перебувають насамперед працівники транспортних, хімічних, фармацевтичних підприємств. Так, працівники транспортної мережі дихають повітрям, забрудненим вихлопними газами, парами від бензину, мастильних олій, лакофарбових виробів, змушені працювати в умовах специфічного мікроклімату виробничих приміщень, на холоді тощо. Тобто працівників транспортних підприємств усіх рівнів можна вважати групою підвищеного ризику щодо виникнення АР і БА. Але далеко не всі з них знають про таку небезпеку і звертають увагу на тривалий нежить чи кашель. Це спричинено, зокрема, низьким рівнем обізнаності в цьому питанні, а також не завжди прийнятним рівнем доступності лікарів-спеціалістів (оториноларинголога, алерголога, пульмонолога тощо) для кожного працівника. Виправити цю ситуацію й покликана ініціатива «Життя без алергії».

Упродовж двох днів працівники підприємства мали змогу прослухати лекції від провідного алерголога Київ­ського міського алергоцентру та оториноларинголога Міського науково-практичного центру ендоскопічної риноларингології, поставити будь-яке запитання з приводу діагностики і лікування АР, висловити побажання й дізнатися про актуальний діагностично-лікувальний маршрут столичного хворого з підозрою на алергію. Перший день заходу відбувся в приміщенні Київського музею історії КП «Київпастранс», другий – ​у актовому залі Куренівського тролейбусного депо. Треба одразу ж зазначити, що деяку скутість працівників у перші хвилини заходу було швидко подолано, натомість з’явилися зацікавленість і розуміння того, що проблема стосується кожного з них. Провідний алерголог Київського міського алергоцентру Олена Юріївна Бачинська познайомила присутніх із сучасним поглядом на проблему АР.

– Алергію сьогодні вважають хворобою цивілізації поряд із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, онкопатологією. Необхідно підкреслити, що сучасні методи лікування дають змогу впродовж тривалого періоду успішно контролювати алергію, найперше за умови вчасного звернення пацієнтів до лікаря. Сьогодні приблизно 30% українських громадян страждають від алергії, а серед окремих груп, наприклад працівників транспортних підприємств, цей показник набагато вищий. АР може проявлятися як цілорічно, так і сезонно – ​у залежності від причинного алергену. На жаль, велика кількість алергенів оточують нас цілорічно й повсюдно, наприклад домашній пил. Останній, до речі, є найбільш частою причиною виникнення АР і БА. На розвиток алергії впливають як генетичні фактори, так і фактори довкілля. І якщо на перші ми впливати навряд чи можемо, модифікація інших, хоча б певною мірою, для більшості з нас є доступною. До факторів дов­кілля, що призводять до виникнення респіраторної алергії, відносять урбанізацію, нераціональне харчування, куріння, надмірне використання дезін­фікуючих засобів, антисептиків та антибіотиків, а також працю в умовах підвищеної забрудненості й загазованості.

Під час алергічної реакції  алерген, до якого раніше виникла сенсибілізація, проникає крізь шкірні й слизові бар’єри і зустрічається з основним білком алергії – ​імуноглобуліном  Е. У відповідь на таку «зустріч» деякі клітини починають виробляти так звані медіатори алергії, з-серед яких ключове значення має гістамін. Останній є причиною появи «класичних» симптомів алергії: нежитю, свербежу в очах, сльозотечі, шкірних висипів, нападу задухи тощо. Якщо контакт з алергеном триває довгий час, гістамін провокує виникнення хронічного запалення, внаслідок чого тканини організму ремоделюються, а також розвивається гіперреактивність. АР зазвичай проявляється закладеністю носа, слизовими виділеннями, свербежем у носі та в очах, чханням, покашлюванням, зниженням концентрації уваги, розладом сну. Однім пацієнтам удається провести паралель між виникненням симптомів АР (найчастіше – ​на тлі сезонної алергії на цвітіння) і контактом з алергеном, іншим – ​ні. Найважче розпізнати алергію, що виникає у відповідь на так звані побутові алергени, як-от пил, кліщі домашнього пилу, шерсть тварин, пліснява, засоби побутової хімії тощо.

Треба визнати, що в Україні досить часто АР залишається недіагностованим. І однією з першопричин цього є відсутність звернень пацієнта з певними симптомами до лікаря. Також пацієнти часто плутають симптоми алергії з симптомами гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ). Треба пам’ятати, що ГРВІ має тенденцію або до завершення через тиждень, або до виникнення ускладнень у вигляді бактеріального запалення. ГРВІ також розвивається зазвичай на тлі підвищеної температури й має інші симптоми (ломота в кістках, кашель, біль у горлі тощо). АР, як правило, не завершується за тиждень, також не має тенденції до погіршення стану, виділення з носа зазвичай прозорі, температура не ­підвищена. Людина, для якої характерні або часті епізоди ГРВІ (принаймні на його думку), або постійний нежить зі слизовими прозорими виділеннями з носа, почервонінням очей та чханням, має звернутися до лікаря для виключення або підтвердження діагнозу алергії.

За допомогою яких же немедикаментозних засобів можна сьогодні лікувати симптоми алергії? По-перше, це створення умов для гіпоалергенного побуту, здоровий спосіб життя, боротьба з курінням, забрудненням і пилом. Якщо під час прийому пацієнта в лікаря виникла підозра щодо алергії, він допоможе виявити точну причину (завдяки сучасним методам алергодіагностики) й призначить необхідні препарати. Слід зауважити, що сьогодні лікування АР є індивідуалізованим. Хворим призначають як антигістамінні засоби, так і препарати місцевої дії (сольові розчини, топічні глюкокортикостероїди). Відносно новим класом препаратів є так звані інгібітори лейкотрієнових рецепторів. Також поширеним є лікування алергії методом специфічної імунотерапії (введення алергенів у малих дозах для формування резистентності до них).

Лікар-оториноларинголог Максим Олександрович Овсієнко (Міський науково-практичний центр ендоскопічної риноларингології) розповів присутнім про різні форми ринітів, які хворий часто плутає з проявами алергії чи ГРВІ. Зокрема, лікар підкреслив, що є доволі багато причин тривалої закладеності носа й наявності слизових виділень (викривлення носової перетинки, поліпозний етмоїдит, гіпертрофія нижніх носових раковин тощо). Тому самолікування навряд чи буде ефективним, а ось шкідливим – ​неодмінно. Максим Олександрович також підкреслив, що не можна довго чи навіть постійно використовувати судинозвужувальні краплі для носа. Він закликав присутніх натомість звертатися до ЛОР-лікарів, які не лише визначать причину нежитю, але й (у разі потреби) призначать консультацію алерголога.

Після виступів на лікарів чекало немало запитань. Зокрема, присутні цікавилися установами, до яких можна звертатися в разі підозри на АР чи хронічну ЛОР-патологію. Багато запитань стосувалося вакцинації, профілактики ГРВІ та її ускладнень, сучасних методів оперативного лікування патології носа й навколоносових синусів і причин виникнення назальних поліпів. Дехто з присутніх зацікавився методами зниження алергонавантаження у власній оселі та на робочому місці. Лікарі дали вичерпні відповіді як у ході загальної дискусії, так і під час приватних розмов із працівниками.

Отже, така неабияка зацікавленість та активність працівників КП «Київпастранс» у ході дискусії ще раз підтвердили, що рівень знань про алергію серед населення дотепер залишається незадовільним. Сподіватимемося, що успішний досвід спільної ініціативи компанії «Гленмарк» і Київського міського алергоцентру «Життя без алергії» стане не тільки першим упевненим кроком масштабного проекту, але й прикладом для інших організацій і лікувально-профілактичних установ.

Підготувала Олена Риженко

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 1 (42), лютий 2018 р.