18 січня, 2019
Застосування препарату Ангіноваг у лікуванні запальних захворювань глотки
Біль у горлі, зумовлений запаленням, є найчастішою скаргою хворих на гострі запальні захворювання слизової оболонки глотки. Виражений больовий синдром при гострому фарингіті пояснюється значною іннервацією глотки, що забезпечується з глоткового сплетіння, яке формується гілками язиково-глоткового і блукаючого нервів, а також симпатичними волокнами верхнього шийного ганглію.
Згідно з рекомендаціями експертів Американської академії отоларингології – хірургії голови та шиї (American Academy of Otolaryngology – Head and Neck Surgery, AAO-HNS), нині призначення загальних антибактеріальних препаратів є виправданим тільки в разі гострого тонзилофарингіту, спричиненого β-гемолітичним стрептококом групи А. Симптоми, що дозволяють запідозрити стрептококову інфекцію, включають персистуючу гарячку, озноб, нічний піт, чутливі лімфовузли, тонзилофарингеальний ексудат, скарлатиноподібний висип, петехії, на піднебінні та набряк мигдалин. Пацієнти із симптомами, що свідчать про бактеріальну етіологію хвороби, мають пройти обстеження на стрептокок групи А за допомогою швидкого тесту визначення антигена або посіву з горла.
Враховуючи сказане, за неускладнених форм гострих катаральних фарингітів і тонзилофарингітів на фоні гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) перевага надається препаратам місцевої дії, які умовно поділяють на 6 груп: місцеві антибактеріальні засоби, антисептики, імунокоректори, місцеві анестетики, протизапальні і гомеопатичні ліки. Ці лікарські засоби випускаються у вигляді розчинів для полоскання, спреїв і таблеток для розсмоктування. Сьогодні до препаратів, що використовуються для місцевого лікування запальних захворювань ротоглотки, висувають такі вимоги:
- широкий спектр антибактеріальної і протигрибкової активності;
- відсутність резистентності мікроорганізмів до активної речовини препарату;
- тривала експозиція активних речовин (залежить від форми випуску препарату);
- усунення болю;
- відсутність подразнювальної дії і системних побічних ефектів;
- низька алергенність.
Останнім часом заслуженою популярністю користуються комбіновані лікарські препарати для місцевого лікування запальних станів глотки, які чинять протимікробну, знеболювальну та протизапальну дію одночасно, що досить зручно. Одним з небагатьох таких засобів, що застосовуються для терапії асоційованого з тонзилофарингітом симптомокомплексу «біль у горлі», є комбінований препарат у вигляді спрею Ангіноваг (компанія Ferrer, Іспанія).
Збалансований за складом спрей для горла Ангіноваг містить 5 лікувальних компонентів: тиротрицин, деквалінію хлорид, еноксолон, гідрокортизону ацетат і лідокаїну гідрохлорид. При цьому Ангіноваг є оптимальним засобом для лікування болю в горлі при ГРВІ навіть на долікарняному етапі. Завдяки комплексному складу цей препарат забезпечує знеболювальну дію за рахунок лідокаїну гідрохлориду; противірусну – за рахунок еноксолону, який інактивує віруси, блокує їх вторгнення через клітинну мембрану всередину клітини; протизапальну – за рахунок гідрокортизону та еноксолону; місцеву антибактеріальну та протигрибкову – за рахунок тиротрицину і деквалінію хлориду.
Метою дослідження є вивчення ефективності препарату Ангіноваг у лікуванні пацієнтів із гострими запальними захворюваннями глотки.
Матеріали і методи
.Під спостереженням перебували 60 дорослих пацієнтів віком від 18 до 65 років (60% учасників – 25-35 років) із явищами гострого запального процесу в ротоглотці, що супроводжувався болем у горлі і клінічно верифікувався як гострий фарингіт. Учасників розподілили на 2 групи – основну (n=30) і контрольну (n=30). Тривалість захворювання до моменту звернення становила до 48 год.
У дослідження не включалися пацієнти, які мали показання до призначення антибіотиків або які отримували протимікробні засоби у попередньому місяці. Хворим основної групи призначався Ангіноваг спрей для горла у вигляді монотерапії: перші 2 доби – по 1-2 впорскування кожні 2-3 год, далі – по 1 впорскуванню кожні 6 год. Тривалість лікування становила не більше 5-7 днів. Пацієнти контрольної групи отримували традиційне лікування: полоскання горла антисептиками (гексетидин), зрошення (бензидамін), десенсибілізуючі, знеболювальні засоби, фізіопроцедури (УФО, інгаляції), полівітаміни.
Оцінку ефективності лікування проводили на основі суб’єктивних показників та об’єктивних критеріїв. Суб’єктивні скарги хворих, а саме біль і дискомфорт у горлі, оцінювалися за 10-бальної візуально-аналоговою шкалою, де 0 означає відсутність ознаки, а 10 – її максимальну вираженість. З об’єктивних критеріїв при фарингоскопії і непрямій ларингоскопії звертали увагу на гіперемію, набряк слизової оболонки, виділення.
У 23 учасників основної групи і 19 осіб контрольної проводилися мікробіологічні дослідження мікрофлори глотки. Оцінка росту мікроорганізмів визначалася в ступенях з 1-го по 4-й відповідно до кількості колонієутворюючих одиниць (КУО) на тампон.
У 17 пацієнтів основної групи і 13 хворих контрольної виконували імунологічні дослідження нестимульованого ротоглоткового секрету (РГС) згідно з рекомендаціями (Заболотний Д. І. і співавт., 2008). У рідкій фазі РГС визначали рівень секреторного імуноглобуліну класу А (sIgA) за допомогою імуноферментного аналізу. Мікробіологічні й імунологічні тести проводили до початку лікування і на 7-й день. Статистична обробка результатів проводилася з використанням параметричного критерію t Стьюдента.
Результати та обговорення
Зворотня динаміка показників болю і фарингельного дискомфорту представлена на рисунках 1, 2.
Як свідчать результати бактеріологічного дослідження, до лікування в обох групах титри S. aureus становили в середньому 3×105 КУО, S. epidermidis – 5×103, S. viridians – 4×104, K. pneumonia – 4×103, E. faecalis – 2×103; у 4 посівах виявлено Candida albicans. В основній групі після застосування препарату Ангіноваг визначалася елімінація багатьох етіологічно значимих мікроорганізмів; зокрема, не висівалися S. aureus, E. faecalis, K. pneumonia, Candida albicans. Титри S. epidermidis і S. viridians, що є представниками нормальної мікрофлори верхніх дихальних шляхів, визначалися після лікування на рівні 1 (<1×101 КУО) і 2 ступеня росту (<2,5×101 КУО). При цьому у віддаленому періоді (спостереження через 1 міс після терапії) не було зареєстровано випадків дисбіозу, що часто має місце при застосуванні загальних антибактеріальних засобів. У контрольній групі титр мікроорганізмів до та після лікування суттєво не відрізнявся.
Проведені імунологічні дослідження показали, що в пацієнтів основної групи, які отримували препарат Ангіноваг, після лікування збільшувалася концентрація sIgA в РГС на відміну від хворих контрольної групи, у яких особливих змін цього фактора місцевого захисту не спостерігалося.
Гострі запальні процеси ротоглотки найчастіше зумовлені вірусами, що руйнують епітелій слизової оболонки, створюючи умови для інвазії бактерій, титри яких на тлі ослабленого імунологічного захисту організму підвищуються вже в перші години захворювання. Отже, застосування противірусних засобів, що діють місцево саме в зоні ураження слизових оболонок, є обґрунтованим при асоційованих з ГРВІ гострих фарингітах.
Оригінальний комбінований препарат широкого спектра дії Ангіноваг, що містить у своєму складі противірусний компонент еноксолон, повністю відповідає концепції етіопатогенетичного лікування запальних захворювань глотки. У дослідженні in vitro (Мельников О. Ф. і співавт., 2013) Ангіноваг стимулював утворення раннього противірусного фактора – інтерферону α – імунокомпетентними клітинами глотки і суттєво знижував продукцію прозапального цитокіна – інтерлейкіну 1β, що є важливим позитивним прогностичним фактором в оцінці ефективності протизапальної терапії. Таким чином, виражений ефект комбінованого препарату Ангіноваг забезпечується як прямим противірусним, антибактеріальним і протизапальним впливом, так і покращенням місцевої імунологічної реактивності за рахунок активації продукції інтерферону α.
Про посилення імунопротекції слизової оболонки глотки під впливом Ангіновагу свідчить також підвищення вмісту в РГС захисного білка sIgA. Зростання концентрації sIgA можна пояснити значним ерадикаційним ефектом компонентів спрею Ангіноваг на причинну бактеріальну мікрофлору глотки і зменшенням за рахунок цього виділення мікробних гідролаз, які руйнують димерну форму sIgA, перетворюючи її в мономерні елементи.
Враховуючи те, що Ангіноваг стимулює утворення раннього противірусного фактора – інтерферону α, що відіграє значну роль на початку гострого запального процесу в глотці при ГРВІ, а також завдяки прямій противірусній дії еноксолону, який є компонентом препарату, доцільно якомога раніше розпочинати лікування – у перший день захворювання, тобто на первинній стадії вірусної інфекції. Це дозволить попередити прогресування запального процесу, забезпечить елімінацію патогенної і умовно-патогенної мікрофлори з глотки і зменшить ризик потенційних бактеріальних ускладнень, у тому числі з боку нижніх дихальних шляхів.
Комбінований місцевий лікарський препарат Ангіноваг дозволяє уникнути застосування кількох засобів у терапії пацієнтів із запальними захворюваннями глотки (так звана терапія в одному флаконі), що має економічний ефект. Переваги препарату Ангіноваг, порівняно з іншими засобами, зумовлені властивостями компонентів, що входять до його складу, а саме наявністю дієвих факторів: антибактеріального й антисептичного чинників – тиротрицину і деквалінію хлориду, противірусного компонента – еноксолону, гідрокортизону ацетату, що забезпечує протизапальну активність і запобігає розвитку алергічних реакцій, а також ефективної знеболювальної речовини – лідокаїну гідрохлориду.
Загалом відмінні і хороші результати лікування препаратом Ангіноваг зафіксовані в 96,7% обстежених хворих. Незадовільних результатів терапії не зареєстровано. У всіх пацієнтів мала місце добра переносимість препарату Ангіноваг, лише декілька осіб відмічали відчуття печіння в горлі в перші секунди після впорскування. Утім, ці явища досить швидко минали. Жодних ускладнень у процесі лікування не зареєстровано, що свідчить про високий профіль безпеки цього лікарського засобу. Отже, препарат Ангіноваг є ефективним і безпечним комбінованим засобом для раціональної місцевої терапії запальних захворювань глотки.
Висновки
1. Використання комбінованого засобу Ангіноваг показане при гострих фарингітах і тонзилофарингітах на фоні ГРВІ. Завдяки прямому противірусному впливу еноксолону, що входить до складу Ангіновагу, а також здатності препарату стимулювати утворення в глотці раннього противірусного фактора – інтерферону α. Застосування Ангіновагу на ранній стадії вірусної інфекції дає змогу захистити хворе горло, попередити руйнування вірусами великої кількості епітеліальних клітин, усунути патогенну й умовно-патогенну флору, що дозволяє швидко зупинити прогресування захворювання і знизити ризик потенційних бактеріальних ускладнень.
2. Препарат Ангіноваг має виражений антибактеріальний вплив на збудників, що виявляються в пацієнтів із запальними захворюваннями ротоглотки, не спричиняючи явищ дисбіозу, тому його використання дозволяє уникнути необґрунтованого застосування системних антибіотиків у хворих на гострі фарингіти, а отже, можливих побічних явищ і розвитку антибіотикорезистентності. У разі необхідності загальної антибактеріальної терапії при гострих бактеріальних тонзилітах Ангіноваг можна приймати одночасно з антибіотиками як ефективний місцевий протизапальний, протимікробний і знеболювальний засіб, що дозволяє значно покращити якість життя пацієнтів.
3. Доведена значна клінічна, мікробіологічна й імунологічна ефективність, зручна для застосування лікарська форма, високий профіль безпеки роблять препарат Ангіноваг засобом першого вибору для лікування запальних захворювань глотки і дають підстави рекомендувати його до широкого застосування в пацієнтів із зазначеною патологією. Наявність противірусного компонента еноксолону в складі Ангіновагу робить його найкращим засобом для лікування симптомокомплексу «біль у горлі», асоційованого з вірусними захворюваннями під час епідемії ГРВІ. Рекомендуємо застосовувати цей препарат з першого дня захворювання і вважаємо за доцільне призначення препарату Ангіноваг лікарями первинної ланки медичної допомоги – сімейної медицини, а також прийом на долікарському етапі в рамках концепції відповідального самолікування.