Вакцинний саміт 2018: від попередження захворювань до покращення здоров’я суспільства

14.02.2019

Статья в формате PDF

У рамках науково-практичної конференції «Питання імунології в педіатрії» 9 листопада в Києві за підтримки компанії GSK Україна відбувся сателітний симпозіум «Вакцинний саміт 2018», присвячений актуальним питанням вакцинації й удосконалення профілактичної роботи. Захід проводився в режимі прямої веб-трансляції, тож ­отримати інформацію про останні досягнення світової науки в галузі імунізації та долучитися до дискусії змогли фахівці з Харкова, Дніпра, Вінниці, Одеси та Львова.

Вакцинація - один з найдієвіших та найбільш економічно ефективних заходів профілактики інфекційних захворювань. За оцінками ВООЗ, завдяки щепленням щороку у світі вдається попередити від 2 до 3 млн смертей; за умови підвищення глобального рівня імунізації цей показник зріс би ще на 1,5 млн. Сьогодні вакцини захищають людство від раку шийки матки, поліомієліту, дифтерії, кору, правця, гепатиту В, кашлюка, пневмонії, краснухи. Крім того, щеплення допомагають стримувати зростання антибіотикорезистентності. 

Незважаючи на зусилля світової медичної спільноти, глобальний показник охоплення вакцинацією протягом кількох років залишається на рівні 85%. Саме стільки дітей у світі (близько 116 млн) отримали впродовж 2017 р. три дози комбінованої вакцини проти дифтерії, правця і кашлюка, і стільки ж вакциновані проти поліомієліту. Натомість глобальний рівень охоплення імунізацією проти краснухи становить усього 52%, пневмококової інфекції –44%, ротавірусу –28%; 2 рекомендовані дози вакцини проти кору отримали лише 67% дітей. 

Низькі показники охоплення імунізацією свідчать про високу ймовірність спалахів небезпечних захворювань, як це сталося у Європейському регіоні ВООЗ, де минулого року було зафіксовано близько 22 тис. випадків захворювання на кір, а протягом січня-лютого 2018-го –11 тис. Найгірша ситуація щодо захворюваності на кір спостерігається в Україні, де на початок 2016 р. другу дозу вакцини проти кору, паротиту та краснухи згідно з національним календарем щеплень отримали тільки 31% дітей (проти 95% у 2008 р.). Це найнижчий рівень охоплення вакцинацією проти кору в регіоні й один із найнижчих у світі: у 2017 р. Україна увійшла в десятку країн, де цей показник був <50% (разом з Анголою, Сирією, Південним Суданом, Нігерією та Сомалі). Загрозлива ситуація склалася в Україні і щодо охоплення населення імунізацією проти дифтерії, правця, кашлюка та поліомієліту: так, у 2016 р. 3 рекомендовані дози вакцини АКДП отримали лише 19% дітей, а 3 рекомендовані дози оральної поліовакцини –56% дітей.  

До катастрофічного зниження охоплення імунізацією населення України призвела насамперед недовіра ­суспільства до вакцинації. Учасники саміту відзначили, що першим кроком для подолання проблеми та відновлення довіри до імунізації має бути надання достовірної, науково обґрунтованої інформації.

Отавіо Цінтра, медичний директор GSK Вакцини з наукових питань та громадського здоров’я (Бельгія), ­зупинився на аспектах вакцинації дітей із груп ризику. 

У розвинених країнах вакцинація рекомендована як ­недоношеним малюкам, так і дітям та дорослим з ослаб­леною імунною системою внаслідок вроджених/набутих захворювань та/або їх лікування; з аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз); з онкологічною та хронічною патологією (аспленія, гіпоспленія, хронічна серцева ­недостатність, ХОЗЛ, хронічна печінкова/ниркова недостатність) та ін. Відповідно до стандартних рекомендацій, недоношених дітей вакцинують у тому ж віці і за тим же графіком, що й доношених. 

При цьому розглядаючи питання про використання живої вакцини в дітей та підлітків з ослабленим імунітетом, необхідно бути обережним. Пацієнтам груп ризику може безпечно призначатися інактивована вакцина, однак можуть знадобитися додаткові дози у зв’язку зі зниженням імуногенної відповіді. Недавно проведене або заплановане хірургічне втручання не є протипоказанням до вакцинації, а недавно проведена вакцинація не є протипоказанням до операції. Якщо планову операцію/анестезію можливо відкласти, рекомендують відтермінувати її на 1 тиж після введення інактивованої вакцини і на 3 тиж після введення живої аттенуйованої вакцини в дітей. Планове щеплення можна відкласти на 1 тиж після проведення операції.

Селім Бадур, медичний директор GSK Вакцини з наукових питань та громадського здоров’я (Бельгія), розповів про важливість імунізації дорослих. У США щороку ­з-поміж понад 40 тис. смертей від контрольованих вакцинацією захворювань 99% припадає на дорослих, однак охоплення імунізацією дорослих для більшості рекомендованих ­вакцин низьке. Це призводить до зниження рівня колективного імунітету в популяції, зміщення тягаря деяких захворювань до старших вікових груп, поступового повторного виникнення захворювання в дорослих і підлітків. Так, у Європі більшість випадків правця ­сьогодні ре­єструється в осіб похилого віку через знижене охоплення вакцинацію або послаблення імунітету, а кір повторно виник у регіоні внаслідок субоптимальних рівнів імунізації в старшій віковій групі.

Імунна система змінюється протягом усього життя людини, тому для ефективної профілактики захворювань та покращення здоров’я вакцинацію слід проводити в усіх ­вікових періодах, адже імунізація відіграє важливу роль у забезпеченні здорового старіння. Людям похилого віку рекомендований певний набір щеплень: проти кашлюка, грипу, пневмококової інфекції, гепатиту А, дифтерії і правця. Вакцинація від пневмококу та грипу також захищає від серцево-судинних захворювань, зменшуючи загальний тягар для систем охорони здоров’я.  

Про компанію GSK

GSK – один зі світових лідерів фармацевтичної індустрії, який займається науковими дослідженнями в галузі фармацевтики та охорони здоров’я, присвячує свою діяльність покращенню якості життя людей, допомагаючи їм робити більше, почуватися краще та жити довше. 

Більше інформації про компанію GSK в Україні та світі – на сайті ua.gsk.com 

UA/OTH/0082/18.11.08

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (442), листопад 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

21.06.2024 Терапія та сімейна медицина Терапія проявів хвороби сухого ока з використанням сльозозамінників на основі перехресно-зв’язаної гіалуронової кислоти

Хвороба сухого ока (ХСО) значно погіршує функціональний стан ока, спричиняючи гемералопію, гало, подвоєння об’єктів, спалахи світла перед очима, фотофобію. Ці несприятливі зміни в разі прогресування ХСО навіть здатні призвести до погіршення зору (Nguyen A. et al., 2023; Belmonte C. et al., 2017; Messmer E.M., 2015; Tsubota K. et al., 2020)....

16.06.2024 Акушерство/гінекологія Терапія та сімейна медицина Урологія та андрологія Уромуне®-МВ140 у профілактиці рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів: інноваційний підхід із доведеною ефективністю

Рецидивуючі інфeкції сечовивідних шляхів (рІСШ) залишаються нагальною соціальною проблемою та фінансовим тягарем для системи охорони здоров’я. Зростаюча поширеність рІСШ і глобальний виклик, спричинений зростанням антибіотикорезистентності у світі, спонукає науковців, експертів і практикуючих лікарів впроваджувати ефективні неантибіотичні засоби та інноваційні підходи з метою запобігання епізодам ІСШ...

16.06.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Застосування прегабаліну за тривожних розладів у сучасних українських реаліях

Ще в 1621 р. Роберт Бьортон зробив один із перших достатньо точних описів тривожного розладу: «Цей стан спричиняє у людини низку ефектів, зокрема почервоніння чи збліднення, тремтіння, посилене потовиділення, раптові припливи жару або холоду, пришвидшене серцебиття, зомління». Патологічна тривожність існувала завжди, а в ХХІ ст. вона стала типовою характеристикою нашого часу. Оскільки пацієнти із тривожними розладами зазвичай лікуються амбулаторно, ці стани отримують менше уваги клінічних психіатрів, ніж хвороби, які потребують стаціонарного лікування, але є менш поширеними (наприклад, шизофренія та біполярні афективні розлади) (Bandelow B., Michaelis S., 2015)....

16.06.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Оптимальний профіль безпеки пульс-терапії кортикостероїдами: систематичний огляд і метааналіз

Глюкокортикоїдні препарати (кортикостероїди) відіграють важливу роль у менеджменті лікування багатьох захворювань запального, алергічного, імунологічного й онкологічного ґенезу. Токсичний потенціал цих лікарських засобів є однією з найчастіших причин ятрогенних хвороб....