Програма дій з усунення прогалин в охороні психічного здоров’я

22.05.2019

Психічні, неврологічні розлади та розлади, пов’язані з уживанням психоактивних речовин широко поширені та становлять велику частку тягаря хвороб й інвалідності у всьому світі. Водночас залишається велика прогалина між потребою у наданні послуг з охорони психічного здоров’я та наявними ресурсами систем охорони здоров’я. Усвідомлюючи вказану проблему, 2008 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила Програму дій з усунення прогалин в охороні психічного здоров’я (Mental Health Gap Action Programme, mhGAP). Серед основних цілей mhGAP – підвищення виділення фінансових і людських ресурсів для надання допомоги з приводу психічних, неврологічних розладів та розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, а також розширення охоплення населення згаданими послугами. Для реалізації цієї програми ВООЗ пропонує основані на доказових даних рекомендації та інструменти, одним з яких є Посібник із проведення інтервенцій за програмою mhGAP (mhGAP-IG). mhGAP-IG призначений для надавачів послуг, які працюють у неспеціалізованих закладах охорони здоров’я, з метою надати їм підтримку у веденні пацієнтів із психічними, неврологічними розладами та розладами, пов’язаними з вживанням психоактивних речовин.

За підтримки Міністерства охорони здоров’я України 16-17 жовтня 2018 р. у Києві було проведено семінар із планування імплементації mhGAP на національному рівні та адаптації mhGAP-IG. Цей захід зібрав разом різні зацікавлені сторони, зокрема надавачів і користувачів
послуг, місцевих керівників охорони здоров’я, відповідальних за розробку політик, міжнародні та національні неурядові організації, донорів, представників сектора освіти та Міністерства охорони здоров’я України.

Фасилітаторами заходу були: Фамі Ханна (штаб-квартира ВООЗ), Едіт вант Хоф (штаб-квартира ВООЗ), Аліса Ладик-Бризгалова (Бюро ВООЗ в Україні).

День 1: Планування

Під час роботи у групах учасники виконали планування інтеграції програми mhGAP в українську систему охорони здоров’я. Планування зосереджувалося на визначенні типів послуг і пріоритетних для інтеграції регіонів. Первинну ланку охорони здоров’я було визначено
такою, що передусім потребує інтеграції послуг з охорони психічного здоров’я.

Я маю мрію, що система психічного здоров’я в Україні буде побудована таким чином, що кожен сімейний лікар, лікар загальної практики і педіатр пройде навчання за програмою mhGAP і працюватиме під супервізією, що послуги з охорони психічного здоров’я на рівні громади стануть доступними і до них здійснюватимуться перенаправлення, що працюватимуть мультидисциплінарні команди, і всі працівники охорони здоров’я будуть обізнані у питаннях психічного здоров’я і скеровуватимуть пацієнтів відповідно до їхніх потреб, що психіатри визнають психосоціальні інтервенції, а психологи – фармакотерапію, та всі разом дбатимуть насамперед про потреби пацієнтів.

Віталій Климчук, експерт із психічного здоров’я МОЗ України

Посібник mhGAP-IG широко використовують у світі, зокрема міністерства охорони здоров’я, освітні заклади, неурядові організації, інші благодійні фонди та дослідники, для розширення охоплення послугами з охорони психічного здоров’я. Його застосовують у понад 100 країнах світу, де є представництва ВООЗ.

Доктор Фамі Ханна, штаб-квартира ВООЗ

Семінар із планування та адаптації був успішним і продемонстрував наявність рушійної сили й мотивації в Україні працювати над інтеграцією послуг з охорони психічного здоров’я у первинну ланку охорони здоров’я.

Доктор Едіт вант Хоф, штаб-квартира ВООЗ

День 2: Адаптація

Використовуючи стандартизовані шаблони ВООЗ з адаптації, учасники адаптували Посібник mhGAP-IG (версія 2.0) та декілька модулів Посібника mhGAP для гуманітарних ситуацій (mhGAP-HIG) відповідно до українського контексту.

На обласному рівні м. Слов’янськ ми розуміємо потребу в покращенні якості послуг охорони психічного здоров’я відповідно до науково- доказових практик і готові підтримувати цю ініціативу.

Тетяна Верескун, Департамент охорони здоров’я у Луганській обласній адміністрації

Сімейні лікарі у щоденній практиці вже зустрічаються з пацієнтами із проблемами психічного здоров’я і надають їм допомогу. Наявність чітких рекомендацій сприятиме забезпеченню її належного рівня.

Наталія Воробйова, Центр ПМД у м. Краматорськ

Тут зібралися дуже різносторонні та вмотивовані люди.
Це збагачує семінар з огляду на адаптацію посібника та визначення основних напрямів для інтегрування психічного здоров’я в загальну охорону здоров’я, зважаючи на досвід кожного учасника.

Аліса Ладик-Бризгалова, Бюро ВООЗ в Україні

Психічне та фізичне здоров’я, а також соціальне благополуччя є неподільними складовими. Ми часто бачимо, коли проблема із психічним здоров’ям лежить в основі соматичних скарг, впливає на наслідок соматичного захворювання чи навіть спричиняє його. Тому нам слід діяти у співпраці з іншими медичними спеціалістами та соціальними працівниками, щоб лікувати людину, а не хворобу.

Олег Рудницький, Мобільна спільнотна команда з охорони психічного здоров’я, м. Слов’янськ

Підготувала Анна Борщевська

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 4 (47) грудень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

24.02.2021 Неврологія Влияние липидов крови и гиполипидемической терапии на вторичную профилактику инсультов

В настоящее время назначению гиполипидемической терапии для вторичной профилактики ишемических цереброваскулярных событий уделяется недостаточно внимания. В отличие от ишемической болезни сердца, при которой определены целевые уровни липопротеинов, находящиеся в фокусе как врачей, так и пациентов, в течение нескольких лет уровень холестерина (ХС) не был целью вторичной профилактики инсульта. Между тем цереброваскулярная патология является одной из наиболее распространенных и социально значимых проблем во всем мире и, в частности, в Казахстане. В США, странах Евросоюза, Японии, а в последнее время – Китае и Южной Корее проводится ряд исследований, посвященных этому вопросу....

24.02.2021 Неврологія Терапія та сімейна медицина Роль фармакологічної терапії при постінсультній депресії

Метою огляду F. Corallo et al., опублікованого у виданні Journal of International Medical Research (2020; 48 (9): 1-11), було оцінити, чи є антидепресивні препарати, зокрема селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) чи інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (ІЗЗСН), а також підтримувальна терапія цитиколіном або холіну альфосцератом ефективними для зменшення проявів депресії у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями. Методика полягала в систематичному пошуку досліджень у науковій літературі в базах даних PubMed та Web of Science. Загалом було виявлено 1566 досліджень, з яких автори відібрали чотири, що відповідали усім критеріям включення/виключення. ...

24.02.2021 Неврологія Особливості постінсультної епілепсії та потенційні методи терапії

Інсульт як серйозна клінічна проблема для охорони здоров’я в усьому світі є третьою провідною причиною смерті та першою – інвалідності у розвинених країнах. Дані щодо поширеності постінсультної епілепсії (ПІЕ) є суперечливими, але за останніми епідеміологічними дослідженнями вона становить приблизно 10% усіх епілепсій та 55% вперше діагностованих нападів серед осіб похилого віку. Зростання частоти ПІЕ порівняно з попередніми роками пояснюється глобальним процесом постаріння населення, збільшенням тривалості життя та поліпшенням діагностики епілептичних нападів у віці від 65 років....

24.02.2021 Неврологія Лікування пацієнта із хронічною ішемією мозку: як досягти ефекту синергії?

Конференцію «Європейські стратегії сучасної медицини» було проведено 4‑6 грудня 2020 року в форматі онлайн. У межах заходу учасники розглянули безліч цікавих та актуальних тем. Представляємо до вашої уваги огляд однієї з доповідей неврологічної секції, яку було присвячено можливостям корекції ішемії головного мозку....