Ірина Сисоєнко: «Необхідно підвищити заробітні плати медичним працівникам»
У ході пленарного засідання Верховної Ради України, що відбулося 5 червня, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко виступила із заявою про необхідність підвищення заробітних плат медичних працівників. Актуальність цього питання підтверджується тим, що за останні тижні на офіційних веб-сторінках Президента України та Кабінету Міністрів України були зареєстровані петиції з аналогічними вимогами.
«Ці петиції – відчайдушна спроба українських медиків привернути увагу до своїх проблем. З‑поміж працівників бюджетної сфери України найнижчу заробітну плату сьогодні отримують медичні сестри і фельдшери швидкої допомоги. Три роки разом із професійними спілками та медичними асоціаціями ми вимагаємо від уряду підняти медичні розряди і припинити знущатися над тими, хто щохвилини і щогодини рятує життя українців у районних, міських та обласних лікарнях», – наголосила Ірина Сисоєнко.
Кожен день в українських лікарнях меншає людей у білих халатах. «Лише на Закарпатті потреба в медичних працівниках становить 550 осіб. Це 330 лікарів і 220 медичних сестер, яких не вистачає лише в одній області. Уявіть, медичні сестри звільняються з дитячих реанімацій і йдуть працювати прибиральницями в банк лише тому, що там удвічі більше платять», – підкреслила Ірина Володимирівна.
Місячна заробітна плата медсестри і фельдшера швидкої допомоги, які працюють в Україні, еквівалентна 150 доларам, а в сусідніх країнах лікарі отримують стільки ж за годину своєї роботи.
Ірина Сисоєнко впевнена, що за таких обставин у вітчизняних лікарнях невдовзі не буде кому працювати. У кінцевому підсумку Україна отримає негативний результат у вигляді суттєвого збільшення смертності та зменшення народжуваності. Останнє вже фіксується Державною службою статистики.
У жовтні 2017 року Верховна Рада України прийняла закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», яким передбачено підняття заробітних плат для медичних працівників. Із 2018 року це відчули лікарі первинної ланки. З 1 липня поточного року мають зрости зарплати лікарів районних, міських та обласних закладів охорони здоров’я в питаннях надання діагностичних послуг, проте реалізація цієї норми закону під загрозою через бездіяльність уряду.
«Ті кошти, які уряд нині витрачає на рекламу, слід спрямувати на підвищення заробітної плати медичним сестрам і лікарям по всій Україні», – зазначила Ірина Сисоєнко.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (456), червень 2019 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Реімбурсація – це повне або часткове відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Серед громадськості програма реімбурсації відома як програма «Доступні ліки». Вона робить для українців лікування хронічних захворювань доступнішим....
Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....
Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....
Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....