8 листопада, 2019
П’ятий конгрес Європейської академії неврології: за матеріалами заходу
Влітку цього року в м. Осло (Норвегія) відбувся п’ятий щорічний конгрес Європейської академії неврології (EAN). EAN, заснована 2014 р. у Стамбулі, об’єднала дві значимі наукові спільноти: Європейське неврологічне товариство (ENS) та Європейську федерацію неврологічних товариств (EFNS). На сьогодні EAN налічує понад 45 тис. членів, до її складу входять 47 європейських національних об’єднань. Громадська організація «Асоціація неврологів, психіатрів та наркологів України» є повноправним членом EAN. Кожного року конгреси EAN відвідують від 30 до 50 лікарів із різних областей та міст нашої країни.
П’ятий рік поспіль EAN проводить масштабні форуми спеціалістів із нейронаук. У 2019 р. саме столиця Норвегії Осло, яка є організатором церемонії вручення Нобелівської премії миру та історично має сильну школу неврології, виявилась ідеальним містом для проведення такої події. В роботі конгресу взяли участь понад 6 тис. лікарів, вчених, дослідників з усіх країн світу. Він став величезним майданчиком для обміну знаннями.
У межах конгресу обговорювали чималу кількість нових досліджень, подій та новин у галузі неврології. Особливу увагу було приділено найбільш поширеним та соціально значущим проблемам, як-то мозкові інсульти, головний біль, розсіяний склероз, деменція, епілепсія, хвороба Паркінсона та інші порушення руху, нервово-м’язові розлади, невропатії, нейроонкологія.
Програма заходу була дуже насиченою: 50 освітніх курсів (teaching course) та семінарів, 20 сателітних симпозіумів, 4 пленарних засідання, більш ніж 30 наукових сесій, 3 контроверсійних засідання тощо. Провідні світові експерти представили та обговорили новітні тенденції з етіології, патогенезу, факторів ризику, діагностики, лікування, профілактики різних захворювань нервової системи. На конгресі були презентовані нові рекомендації, розроблені експертами EAN: «Медикаментозне ведення хворих на деменцію» (доповідач K.S. Frederiksen, Данія), «Сон. Інсульт» (C. Bassetti, Швейцарія), «Тригемінальна невралгія» (L. Bendtsen, Данія), «Абузусний головний біль» (H.-Ch. Diener, Німеччина).
Багато виступів було присвячено проблемі епілепсії. Так, значну увагу привернув симпозіум: «Як використовувати Big Data та цифрові технології для покращення лікування хворих на епілепсію». У межах засідання великий інтерес викликала доповідь J. Christensen (Данія). Автор показав, як застосування медичної інформатики і методики Big Data поліпшує надання допомоги особам з епілепсією.
C.P Doherty (Ірландія) поділився досвідом консультування хворих на епілепсію за допомогою телефонних консультацій і телекомунікацій. В Ірландії 2010 р. прийнята та діє наукова програма з вивчення епілепсії, задіяні шість наукових центрів. Вона передбачає наявність спеціального інформаційного порталу для лікарів і пацієнтів з епілепсією. Подібна форма надання консультативної допомоги показала свою ефективність, тож планується підтримувати її та розвивати у майбутньому.
Багато повідомлень на конгресі було присвячено хворобі Паркінсона. Так, M. Trost (Словенія) висвітлила проблему оптимізації допомоги пацієнтам при прогресуванні хвороби Паркінсона. R. Katzenschlager (Австрія) виступила з доповіддю «Безперервна дофамінергічна стимуляція (від концепції до практики)».
Окрім того, достатньо велику кількість доповідей та дебатів було сфокусовано на темі первинного головного болю та, особливо, мігрені. Зокрема обговорювали, як розповсюдження мігрені в Італії впливає на економіку країни внаслідок втрати днів працездатності, пов’язаних із нападами. У дослідження увійшли 215 учасників, які мали більш ніж чотири напади мігрені впродовж місяця. Згідно з результатами, 15,5% опитуваних були відсутні на роботі через напад, а 53,8% присутніх відмітили, що той впливав на якість їхньої діяльності. На додачу, шляхом екстраполяції даних на працездатне населення Італії встановлено, що непрямі витрати при цьому складають 7,6 млрд євро на рік. На думку багатьох дослідників, наразі існують проблеми в діагностиці мігрені, зокрема обмежений доступ до фахівців із лікування головного болю та специфічної профілактичної терапії.
Окрім того, це своєю чергою призводить до самостійного використання медикаментів. Так, згідно з даними L. Azevedo Kaupppila з відділення нейронаук Лікарні Св. Марії у Лісабоні (Португалія), ретроспективний аналіз реєстру даних за 2013‑2018 рр. продемонстрував, що у доволі значної частки пацієнтів, які мали понад 15 нападів на місяць, було відзначено ознаки зловживання ліками. У більшості випадків використовували нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та звичайні анальгетики. Як наслідок, пацієнти страждали на абузусний головний біль. Варто зауважити, що, всупереч отриманим раніше даним, цей стан був пов’язаний зі зловживанням не лише опіатами чи триптанами, але й НПЗП.
М.-Н. Вjork з Університету Бергена (Норвегія) представила разом із колегами результати популяційного дослідження, в якому вони оцінювали частоту застосування триптанів залежно від того, чи отримували хворі профілактичну терапію. Науковці вивчали дані на підставі рецептів, які виписували особам із мігренню. Було проаналізовано 277191 пацієнта з мігренню, середній вік яких складав 47 років, 80% – жінки. Профілактичну терапію отримували 18% хворих, а саме β-блокатори, амітриптилін, топірамат і комбінацію лізиноприлу та кандесартану. Відповідно до результатів, найбільшу прихільність до терапії мали пацієнти, які отримували лізиноприл/кандесартан або топірамат, що дозволило майже на 30% знизити застосування триптанів для купірування нападів головного болю при мігрені.
Новою ерою у профілактиці мігрені можна вважати застосування пептидних моноклональних антитіл, пов’язаних із геном кальцитоніну. В доповідях P. Pozo-Rosich (Іспанія) та A. Craven (Ірландія) представлені результати дослідження ефективності пептидних моноклональних антитіл, асоційованих із геном кальцитоніну.
Значну кількість виступів на конгресі було присвячено проблемі абузусного головного болю, викликаного надмірним використанням ліків. Результатом тривалої та наполегливої роботи експертів EAN із питань головного болю стала презентація нових рекомендацій з діагностики, лікування та профілактики абузусного головного болю. Ці керівні принципи презентував H.-Ch. Diener (Німеччина).
На спеціальному симпозіумі піднімали проблему смерті мозку та донорства органів. N. Forss (Фінляндія) виступила з доповіддю «Клінічна діагностика смерті мозку – чи достатньо цього?». Лекторка наголосила, що методи визначення смерті мозку дуже відрізняються у різних клініках і країнах, особливо щодо застосування допоміжних тестів. Були наведені найоптимальніші критерії для встановлення смерті мозку.
Як завжди на конгресах EAN, так і цього разу в Осло велику увагу було приділено навчанню молодих фахівців-неврологів. Про це свідчить проведення понад 50 освітніх курсів, практичних семінарів тощо, на яких надавали інформацію щодо сучасних тенденцій із діагностики, лікування та профілактики неврологічних захворювань. Також проходили окремі семінари стосовно організації освітніх програм із неврології (резидентури) для молодих спеціалістів.
Колеги із Швейцарії поділились досвідом роботи спеціалістів, що роблять перші кроки на своєму науковому шляху. Швейцарська асоціація молодих неврологів уже досягла значного успіху в багатьох проєктах за останні п’ять років з моменту заснування. Це має мотивувати молодих фахівців із країн, в яких немає подібних спільнот, налагоджувати зв’язки з європейськими колегами і, як наслідок, створити власне національне товариство.
Окрім того, однією з найпопулярніших ініціатив конгресу став перегляд його учасниками численних постерних доповідей.
У наступному 2020 р. шостий щорічний конгрес EAN проходитиме в Парижі.
UA-RIZO-PIM-092019-043
Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 3 (50) жовтень 2019 р.