IMpower110: монотерапія атезолізумабом покращує загальну виживаність хворих на недрібноклітинний рак легені IV стадії з високою експресією PD-L1

18.03.2020

Стаття у форматі PDF

З 27 вересня по 1 жовтня 2019 року у м. Барселона (Іспанія) проходив Конгрес Європейського товариства медичної онкології (ESMO). Це ​масштабний щорічний форум, під час якого клініцисти, дослідники, представники фармацевтичної індустрії та організацій пацієнтів з усього світу традиційно обговорюють останні наукові досягнення у галузі діагностики та лікування злоякісних новоутворень та можливості їх якнайшвидшого впровадження в клінічну практику. Цього року істотна кількість виступів і поданих резюме наукових робіт була присвячена різноманітним аспектам лікування такого поширеного онкологічного захворювання, як рак легені. Зокрема, увагу вчених і клініцистів привернули результати проміжного аналізу показників загальної виживаності (ЗВ) пацієнтів з недрібноклітинним раком легені (НДРЛ), які були отримані у дослідженні IMpower110 та вперше представлені під час цього конгресу міжнародною групою дослідників (D. Spigel et al. IMpower110: Interim OS Analysis of a Phase III Study of Atezolizumab (atezo) vs Platinum-Based Chemotherapy (chemo) as 1L Treatment (tx) in PD‑L1-selected NSCLC ESMO 2019. Abstract and oral #LBA78).

Сьогодні інгібітори ліганду білка запрограмованої клітинної смерті‑1 (PD-L1) у режимі монотерапії або в комбінації з двокомпонентною хіміотерапією на основі препаратів платини (± бевацизумаб) застосовуються у першій лінії лікування при НДРЛ. При цьому одним із факторів вибору препаратів є визначення експресії PD-L1. Для пацієнтів, яким з певних причин не може бути проведена комбінована терапія, монотерапія інгібіторами PD-L1 залишається одним із варіантів лікування. У дослідженні IMpower110 оцінено застосування атезолізумабу у першій лінії терапії при позитвному статусі експресії PD-L1 незалежно від гістологічного типу пухлини.

У дослідження IMpower110 було включено 572 пацієнти, які раніше не отримували хіміотерапію та мали IV стадію неплоскоклітинного або плоскоклітинного НДРЛ з експресією PD-L1 на клітинах пухлини (tumor cell, ТС) або на імунних клітинах, що інфільтрують пухлину (immune cell, ІС), вимірювані прояви захворювання згідно з Критеріями оцінки відповіді при солідних пухлинах (RECIST 1.1) та з оцінкою  0-1 загального функціонального стану онкологічного хворого за шкалою ECOG.

Пацієнти були рандомізовані у співвідношенні 1:1 для отримання атезолізумабу в дозі 1200 мг внутрішньовенно (в/в) через кожні 3 тижні (група A) або проведення хіміотерапії на основі препарату платини (група B; 4 або 6 циклів тривалістю 21 день кожен). У групі B пацієнти з неплоскоклітинним НДРЛ отримували цисплатин у дозі 75 мг/м2 площі поверхні тіла або карбоплатин AUC6 + пеметрексед 500 мг/м2 в/в через кожні 3 тижні. Пацієнтам з плоскоклітинним НДРЛ у групі B вводили цисплатин у дозі 75 мг/м2 + гемцитабін у дозі 1250 мг/м2 або карбоплатин AUC5 + гемцитабін 1000 мг/м2 в/в через кожні 3 тижні. Факторами стратифікації були стать, загальний функціональний статус за шкалою ECOG, гістологічна картина та PD-L1-статус. Первинна кінцева точка – ​ЗВ – ​представлена 3 показниками: медіаною ЗВ, 6- та 12-місячною ЗВ. Вона оцінювалася у пацієнтів з відсутністю мутацій у генах EGFR/ALK («дикий» тип, WT), розділених на такі підгрупи залежно від рівня експресії PD‑L1 на поверхні ТС або ІС: TC3 або IC3 (високий рівень експресії), потім – ​TC2/3 або IC2/3 (середній і високий рівень експресії), потім – ​TC1/2/3 або IC1/2/3 (будь-який рівень експресії).

Відповідно, три популяції первинної оцінки ефективності лікування включали:

  • 554 пацієнти з TC1/2/3 або IC1/2/3 WT;
  • 328 пацієнтів з TC2/3 або IC2/3 W;
  • 205 пацієнтів з TC3 або IC3 WT.

У популяції TC3 або IC3 WT монотерапія атезолізумабом сприяла достовірному збільшенню медіани ЗВ на 7,1 міс (відносний ризик – ​ВР – ​0,595; P=0,0106) порівняно з хіміотерапією; медіана періоду спостереження складала 15,7 міс. Пов’язані з лікуванням небажані явища оцінювали та порівнювали у 286 пацієнтів групи A та 263 пацієнтів групи B. Пов’язані з лікуванням небажані явища (ПЛНЯ), зокрема ПЛНЯ 3-4 ступеня, були зареєстровані у 60,5 (група A), 85,2 (група B), 12,9 (група A) та 44,1% (група B) пацієнтів відповідно.

! Таким чином, при проведенні цього проміжного аналізу результатів дослідження Impower110 було констатовано досягнення первинної кінцевої точки ЗВ зі статистично достовірним і клінічно значущим її покращенням у популяції з високим рівнем експресії PD-L1 (TC3 або IC3 WT).

Spigel D et al. IMpower110: Interim overall survival (OS) analysis of a phase III study of Atezolizumab (Atezo) vs platinum-based chemotherapy (Chemo) as first-line (1L) treatment (TX) in PD-L1-selected NSCLC. ESMO.2019 (Abstract LBA78).

Підготувала Олена Зотова

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 5 (61), 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Онкологія та гематологія Гепатоцелюлярна карцинома

Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) – злоякісне новоутворення в печінці, що розвивається з гепатоцитів. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів із ГЦК запобігає виникненню тяжких ускладнень і покращує якість життя пацієнтів. Медична допомога пацієнтам із ГЦК потребує міждисциплінарної співпраці та інтегрованого ведення хворих мультидисциплінарною командою фахівців, яка займається або спеціалізується на злоякісних новоутвореннях печінки. Саме цьому сприятимуть положення Стандарту медичної допомоги «Гепатоцелюлярна карцинома»....

19.03.2024 Акушерство/гінекологія Онкологія та гематологія Терапія та сімейна медицина Рак шийки матки. Сучасні рекомендації щодо скринінгу

Традиційно січень є місяцем обізнаності про рак шийки матки (РШМ) – однієї з найпоширеніших патологій у структурі онкогінекологічних захворювань. Протягом цього місяця світ забарвлюється в палітру бірюзового та білого з метою привернення уваги громадськості до проблеми РШМ. ...