Переваги фітопрепаратів у лікуванні респіраторних захворювань

Стаття у форматі PDF

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) є найпоширенішою інфекційною патологією. Серед дорослих частота випадків ГРЗ становить 2-5 епізодів на рік, а в дітей цей показник майже удвічі вищий. Типовою скаргою в пацієнтів із ГРЗ є кашель, що здебільшого і є безпосередньою причиною звернень по медичну допомогу. На жаль, лікарі в таких досить простих випадках часто припускаються помилок, призначаючи непотрібні чи малоефективні препарати. Як правильно лікувати кашель при ГРЗ і чи потрібно його лікувати взагалі? Спробуємо детально розглянути ці аспекти терапії ГРЗ.

Антибіотики: доцільність призначення під питанням

Досить поширеним призначенням при неускладненому бронхіті є антибактеріальні засоби. З одного боку, бажання лікаря перестрахуватися, щоб не пропустити бактеріальну інфекцію, цілком зрозуміле, з іншого – вірогідність ГРЗ бактеріальної етіології досить мізерна. Відомо, що найпоширенішими збудниками ГРЗ є віруси, зокрема аденовірус, вірус парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус і риновірус. За даними низки авторів, віруси спричиняють приблизно 90-95% випадків ГРЗ, тоді як бактеріальні збудники – лише 5-10% випадків. Отже, в кращому разі одне з десяти призначень антибіотика може бути ефективним із незначним уточненням – збудник виявиться чутливим до призначеного препарату. Не слід забувати, що необґрунтоване застосування антибактеріальних препаратів може призводити до розвитку таких побічних ефектів, як дисбактеріоз, токсичні й алергічні реакції, неспецифічна імуносупресія, що сприяє значному зростанню антибіотикорезистентності.

Ще однією причиною призначення антибіотиків є бажання запобігти приєднанню бактеріальної інфекції. Це хибне припущення, адже доведено, що профілактичне призначення антибактеріальних препаратів при ГРЗ не попереджає розвитку бактеріальних ускладнень та не прискорює одужання. Знижувати ризик цих ускладнень дійсно потрібно, однак не за рахунок антибіотиків.

Лікування кашлю

Розглядаючи питання терапії кашлю, нагадаємо, що цей рефлекторний акт виконує захисну функцію. Вона полягає у виведенні з дихальних шляхів сторонніх тіл або надлишку бронхіального секрету. В нормі відбувається постійне утворення бронхіального секрету (від 10-15 до 100-150 мл/добу), який захищає епітелій від мікроорганізмів і має бактеріостатичну дію. У фізіологічних умовах кашель відіграє лише допоміжну роль у процесі очищення дихальних шляхів, оскільки основним механізмом їх санації є мукоциліарний кліренс.

У разі запалення фізіологічний механізм очищення бронхів уже не спрацьовує. Гіперпродукція слизу та підвищення його в’язкості на тлі зниження мукоциліарної активності призводить до надлишкового накопичення бронхіального секрету. Густий бронхіальний секрет зі зниженими бактерицидними властивостями є хорошим середовищем для мікроорганізмів і створює сприятливі умови для приєднання бактеріальної інфекції з подальшим розвитком гострого бронхіту. Крім того, порушення відтоку бронхіального ­секрету сприяє швидкому поширенню інфекції до нижніх відділів респіраторного тракту. Кашель у разі утворення в’язкого слизу погано виконує свою захисну функцію. Саме тому для покращення відходження слизу рекомендовано застосовувати секретолітичні та відхаркувальні лікарські засоби. В сучасному терапевтичному арсеналі досить багато синтетичних муколітиків. Дія більшості з них обмежується лише розрідженням мокротиння, а цього не завжди достатньо.

Переваги рослинних препаратів

Порівняно із синтетичними секретолітиками перевагу мають комбіновані рослинні лікарські засоби. Саме до них належить відомий препарат Бронхипрет^®, що виготовляється за сучасною технологією фітонірингу. Вона передбачає вирощування спеціальних сортів лікарських рослин у контрольованих умовах і стандартизацію всіх етапів виробництва. Це гарантує постійну концентрацію активних речовин, що обумовлюють лікувальні властивості, а отже, стабільний клінічний ефект при застосуванні препарату.

Діючими речовинами сиропу Бронхипрет^® є рідкі екстракти трави чебрецю і листя плюща. Ефективність екстракту листя плюща забезпечують сапоніни та флавоноїди. Сапоніни впливають на β2-адренорецептори бронхів, що забезпечує спазмолітичний ефект, а також стимулюють відкашлювання шляхом рефлекторного впливу на блукаючий нерв (гастропульмональний мукокінетичний рефлекс). Секретолітична дія екстракту листя плюща реалізується за рахунок активації протеїнкінази А, а також участі в синтезі сурфактанту.

Екстракт чебрецю має властивість збуджувати секреторну активність залоз слизової оболонки бронхів. Також продемонстрована його здатність стимулювати рухову активність миготливого епітелію бронхів і прискорювати евакуацію бронхіального секрету. Експериментально були доведені антибактеріальні, противірусні властивості трави чебрецю.

Поєднання відхаркувального, секретолітичного, бронхолітичного та протизапального ефектів дає можливість призначати Бронхипрет^® як універсальний препарат (як у разі вологого, так і у випадку сухого кашлю). Слід зазначити, що протизапальні, противірусні й антибактеріальні властивості препарату дозволяють вчасно локалізувати запальний процес і запобігти розвитку гострого бронхіту.

Зазначені особливості препарату Бронхипрет^® надають йому низку переваг над синтетичними представниками цієї групи як щодо клінічного ефекту, так і щодо ризику розвитку побічних ефектів, що важливо в педіатричній практиці.

Доказова база препарату Бронхипрет^®

Було проведено чимало клінічних досліджень, які підтверджують ефективність і безпеку препарату Бронхипрет^® у лікуванні респіраторних захворювань.

Ismail і співавт. (2003) провели багатоцентрове когортне дослідження, метою якого було порівняти ефективність та безпеку комбінованого фітопрепарату Бронхипрет^® і синтетичних муколітичних засобів (амброксол і ацетил­цистеїн) у пацієнтів із гострим неускладненим бронхітом або загостренням хронічного бронхіту з продуктивним кашлем. У ньому взяли участь понад 7 тис. дорослих і дітей.

Як основні клінічні критерії ефективності терапії оцінювали температуру тіла й аускультативні дані. Крім того, пацієнтів попросили оцінити кашель (за частотою денних і нічних нападів, больовими відчуттями, характером) і мокротиння (кількість, вигляд, в’язкість), а також загальний стан за 3‑бальною шкалою (без покращення, покращення, одужання). Паралельно реєстрували повідомлення про небажані ефекти лікування.

При застосуванні препарату Бронхипрет^® у пацієнтів дитячого віку було відзначено його достовірну перевагу щодо впливу на якість, кількість і в’язкість мокротиння порівняно з амброксолом. Схожа тенденція зберігалася щодо ацетилцистеїну, однак вона не досягла рівня статистичної достовірності.

Бронхипрет^® також продемонстрував вищу ефективність у лікуванні дорослих із гострим неускладненим бронхітом або загостренням хронічного бронхіту (за такими критеріями, як аускультативна картина, частота кашлю вночі та вдень, болісність кашлю, кількість і в’язкість мокротиння). Побічні ефекти (переважно з боку шлунково-кишкового тракту) при застосуванні препарату Бронхипрет^® відзначалися значно рідше порівняно із синтетичними муколітиками.

На підставі отриманих результатів автори дослідження дійшли висновку, що застосування препарату Бронхипрет^® є сприятливішим з огляду на співвідношення користь/ризик, ніж синтетичні муколітики амброксол і ацетилцистеїн.

Ефективність та безпека застосування сиропу Бронхипрет^® у дитячому віці були вивчені в проспективному обсерваційному дослідженні O. Marzian (2007). До нього залучили 1234 дітей і підлітків віком від 2 до 17 років, які відповідали таким критеріям включення: встановлений за допомогою огляду та фізикальних методів діагноз гострого бронхіту, наявність продуктивного кашлю тривалістю ≤2 доби, частота нападів кашлю ≥10 на добу, що передували початку лікування, тяжкість захворювання ≥5 балів за шкалою BSS.

Усі учасники дослідження приймали сироп Бронхипрет^® у відповідних вікових дозуваннях (2-5 років – по 3,2 мл; 6-11 років – по 4,3 мл, 12-17 років – по 5,4 мл 3 р/добу). Водночас був дозволений прийом інших лікарських засобів, включаючи антибіотики (за потреби). Оцінку стану здоров’я пацієнтів проводили тричі: перед включенням у дослідження, на четверту (проміжна оцінка) та десяту (заключна оцінка) добу терапії.

Основним критерієм оцінки ефективності сиропу Бронхипрет^® вважали зміну клінічної симптоматики за шкалою BSS на першу, четверту та десяту добу прийому препарату, а також динамику частоти нападів кашлю протягом доби (регістрація щодня). На момент початку дослідження показник BSS становив у середньому 8,8±3,0 бала за всіма віковими групами. На 4-ту добу лікування показник BSS знизився у середньому до 4,8±2,9 бала, а на 10-ту – до 1,3±2,2 бала. Також було відзначено клінічно значиме зниження частоти нападів кашлю. На підставі отриманих результатів O. Marzian вважає, що сироп ­Бронхипрет^® є ефективним і безпечним засобом лікування гострого бронхіту з продуктивним кашлем у дітей і підлітків.

Висновки

Доведені в дослідженнях ефективність та безпека дають можливість призначати Бронхипрет^® як стартову терапію кашлю та бронхіту на тлі ГРЗ.

Підготував В’ячеслав Килимчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (475), березень 2020 р.