Чи завжди слід використовувати антибактеріальні засоби після уродинамічних досліджень у пацієнтів групи високого ризику?

Стаття у формате PDF

У дослідженні оцінювали ефективність фітотерапевтичного препарату (Канефрон Н) у запобіганні інфекціям сечовивідних шляхів (ІСШ) після проведення уродинамічних досліджень (УДД) у жінок із групи високого ризику. Фактори ризику ІСШ включали: вік >70 років, збільшений об’єм залишкової сечі (>100 мл), наявність в анамнезі рецидивуючих ІСШ, пролапс тазових органів ІІ ступеня і вище за шкалою POP-Q та нейрогенний сечовий міхур. Після УДД пацієнтки отримували або одноразову пероральну дозу фосфоміцину трометамолу (3 г), або фітопрепарат, що містить екстракти трави золототисячника, кореня любистку та листя розмарину (5 мл перорально 3 рази на добу протягом 1 тижня). Відповідно до отриманих результатів між обома групами лікування не виявлено статистичних відмінностей щодо захворюваності на ІСШ. Профілактика ІСШ за допомогою фітопрепаратів (Канефрон Н) може вважатися хорошою альтернативою антибактеріальній терапії після проведення УДД у пацієнтів групи високого ризику.
Ключові слова: уродинамічні дослідження, інфекції сечовивідних шляхів, Канефрон Н.

УДД – ​це інвазивна процедура, яка передбачає катетеризацію сечового міхура, тому дане обстеження може призводити до розвитку ІСШ або бактеріурії. 

Основне знавдання профілактики полягає у зниженні ризику серйозних ускладнень інфекції у пацієнтів після інвазивних процедур, пов’язаних із наявністю бактеріурії. Досі немає єдиної думки щодо того, чи потрібна антибактеріальна профілактика пацієнтам, які пройшли УДД. На підставі результатів рандомізованих контрольованих досліджень Latthe et al. відмітили зниження ризику розвитку вираженої бактеріурії на 40% при профілактичному призначенні після УДД антибактеріальних засобів, різних за дозою, типом та тривалістю застосування [7]. Таким чином, видається доцільним зменшити кількість випадків бактеріурії за допомогою профілактики антибактеріальними засобами, оскільки її частота корелює із частотою інфекційних ускладнень після інвазивних процедур [8].

З огляду на дедалі зростаючу резистентність до антибіотиків та слабке підтвердження доцільності рутинного використання антибактеріальних засобів для профілактики ІСШ після УДД Tsai et al. обстежили 261 пацієнта й рекомендували призначати профілактичні антибактеріальні засоби лише особам групи високого ризику [9]. На жаль, досі не зрозуміло, яких саме хворих слід відносити до групи високого ризику ІСШ, коли йдеться про проведення УДД. При виконанні урогенітальних операцій враховуються деякі потенційні фактори ризику, зокрема жіноча стать [1], літній вік, цукровий діабет, велика кількість пологів (>3) [9], виражений пролапс органів, гіпотиреоз та індекс маси тіла >30 [11]. Хоча Cameron et al. не рекомендували рутинного застосування антибактеріальної профілактики у  хворих на цукровий діабет, вони визначили фактори ризику розвитку ІСШ після УДД. Це нейрогенна дисфункція нижніх сечовивідних шляхів, збільшений об’єм залишкової сечі, безсимптомна бактеріурія, імуносупресія, вік >70  років та постійна уретральна катетеризація [12]. Насправді, використання профілактичних антибактеріальних засобів досі є суперечливим через їхні численні несприятливі ефекти та підвищення резистентності бактеріальних уропатогенів. Отже, важливо знайти баланс між симптомами та ризиком, пов’язаним із ІСШ, та витратами, несприятливими наслідками й зростаючою антибіотикорезистентністю [13].

Канефрон Н («Біонорика», Німеччина) – ​це фітотерапевтичний препарат із сечогінними, спазмолітичними, протизапальними, антибактеріальними та нефропротекторними властивостями. Основними компонентами препарату Канефрон Н є екстракти трави золототисячника, кореня любистку та листя розмарину. Беручи до уваги безпечність і позитивний вплив Канефрону Н на запальні процеси в сечовивідних шляхах, було прийнято рішення оцінити цей фітопрепарат як потенційну альтернативу застосуванню антибактеріальних засобів після УДД у пацієнтів групи високого ризику.

Мета дослідження полягала в порівнянні ефективності препарату Канефрон Н та фосфоміцину трометамолу як засобів рутинної профілактики ІСШ у пацієнток, яким проводили УДД.

Матеріали та методи

УДД, у тому числі цистометрію із катетеризацією сечового міхура, проводили у жінок зі змішаним нетриманням сечі, нейрогенним сечовим міхуром або нечітко вираженими симптомами нижніх сечовивідних шляхів. Учасниці дослідження, що мали принаймні один із факторів ризику розвитку ІСШ (вік >70 років, об’єм залишкової сечі >100 мл, рецидивуючі ІСШ, пролапс тазових органів ІІ ступеня і вище за шкалою POP-Q, нейрогенний сечовий міхур), після УДД отримували або одноразову пероральну дозу фосфоміцину трометамолу (3 г), або фітопрепарат, що містить екстракти трави золототисячника, кореня любистку та листя розмарину (5 мл перорально 3 рази на добу протягом одного тижня).

У всіх пацієнток, включених у дослідження, перед проведенням УДД не було діагностовано піурії за результатами аналізу сечі, а також отримано негативні результати бакте­ріального посіву сечі (КУО <10³/мл). Усім учасницям під час УДД проводили стандартну асептичну процедуру катетеризації. Зразки середньої порції сечі також перевіряли за допомогою тест-смужок через 7 днів після УДД. 

Первинною кінцевою точкою була наяв­ність симптомів ІСШ та/або позитивних результатів ескпрес-тестів сечі на піурію (наявність нітриту та/або крові, та/або лейкоцитарної естерази) та/або бактеріурію (КУО >10³/мл) під час повторного візиту. Вторинна кінцева точка – ​частота можливих небажаних явищ протягом періоду спостереження.

Результати

Це дослідження є першим, в якому порівнюється ефективність фітопрепарату ­(Канефрон Н) та фосфоміцину трометамолу (3 г) для профілактики бактеріурії або симптомів ІСШ після УДД.

Пацієнтки (n=72) завершили лікування й здійснили повторний візит протягом періоду спостереження через 1 тиж після УДД. Через 7 днів після проведення УДД симптоми ІСШ та піурія, за даними аналізів сечі, мали місце у двох пацієнток: в однієї (2,8%) – ​із групи застосування фосфоміцину трометамолу та однієї (2,7%) – ​із групи фітопрепарату. У пацієнтки з ІСШ у групі застосування фосфоміцину трометамолу в анамнезі спостерігалися рецидивуючі ІСШ, тоді як учасниця із групи фіто­препарату за результатами гінекологічного огляду мала пролапс тазових органів III ступеня за шкалою POP-Q, а також збільшений об’єм залишкової сечі (180 мл). В обох пацієнток проводили бактеріальний посів сечі. При цьому встановлено, що збудником, відповідальним за розвиток ІСШ, був штам Escherichia coli (10⁶  КУО/мл).

У результаті не виявлено статистичних відмінностей щодо захворюваності на ІСШ між двома групами лікування; проте 10 пацієнток із групи застосування фітопрепарату повідомили про необхідність продовження терапії протягом 7 днів.

Висновки

При лікуванні ІСШ слід завжди враховувати рівень резистентності уропатогенів. Показник резистентності E. coli  у країнах Європи значно коливається. Ципрофлоксацин рекомендується застосовувати лише для емпіричної терапії, коли рівень резистентності E. coli  не перевищує 10‑20% [22]. Із цих причин (високі показники резистентності до триметоприму/сульфаметоксазолу та фторхінолонів) у даному дослідженні в якості профілактичного засобу для пацієнтів із високим ризиком ІСШ було обрано фосфоміцину трометамол (3 г). Вибір ­Канефрону Н як препарату порівняння був пов’язаний із занепокоєнням щодо антимік­робної резистентності, що вважається головною загрозою у сфері охорони здоров’я [23, 24].

При призначенні профілактичного лікування спочатку слід розглядати можливість застосування неантибактеріальних засобів, оскільки профілактика за допомогою антибіотиків є ризиковою з точки зору резистентності [27]. Результати даного дослідження показали, що показники ефективності препарату Канефрон  Н та фосфоміцину трометамолу є аналогічними щодо профілактики ІСШ після УДД.

Профілактика ІСШ за допомогою препарату Канефрон Н може вважатися належною та безпечною альтернативою антибіотико­профілактиці, яку призначають після УДД пацієнтам групи високого ризику. Крім того, застосування фітопрепарату може бути корисним для скорочення споживання антибактеріальних засобів, а також для запобігання зростанню резистентності до них.

Стаття друкується у скороченні.
Список літератури знаходиться в редакції.
P. Miotla et al. Should we always use antibiotics after urodynamic studies in high-risk patients? Hindawi BioMed Research International. Vol. 2018, Article ID1607425.

Тематичний номер «Акушерство, Гінекологія, Репродуктологія» № 1 (37) 2020 р.