31 серпня, 2015
Резолюція IV З’їзду сімейних лікарів України
У червні у м. Полтаві відбувся IV З’їзд сімейних лікарів України. Попри дискусії щодо векторів поступу охорони здоров’я учасники заходу – провідні фахівці, менеджери галузі, сімейні лікарі – були одностайні в питанні необхідності якнайшвидшого впровадження найкращих світових стандартів надання первинної медичної допомоги (ПМД). Своє бачення нагальних кроків у реформуванні вітчизняної ПМД делегати з’їзду виклали в резолюції, з текстом якої пропонуємо ознайомитися нашим читачам.
IV З’їзд Української асоціації сімейної медицини констатує, що після ІІІ З’їзду сімейних лікарів України відбулися системні зміни в організації ПМД населенню. У більшості регіонів створено заклади ПМД – ЦПМСД; впроваджено спрощений порядок фінансування ЗОЗ ПМД за 2 кодами економічної класифікації, методи економічного стимулювання праці, порядок вибору лікаря ПМД; затверджені кваліфікаційні вимоги до лікаря і медичної сестри сімейної медицини на основі компетенцій, визначених WONCA, та нові програми післядипломної освіти; значно розширено мережу амбулаторій у сільській місцевості і в містах, покращено їх оснащення, що дало потужний поштовх розвитку ПМД у напрямі забезпечення її відповідності потребам населення, сприяло підвищенню престижності професії сімейного лікаря та медсестри, формуванню лідерства первинної ланки в системі охорони здоров’я.
Однак останнім часом процес формування національної моделі ПМД призупинено, а в деяких територіальних утвореннях відбуваються регресійні процеси.
Водночас низка проблем організаційно-методичного та нормативно-правового забезпечення ефективного функціонування ПМД залишаються невирішеними; зокрема, не внесено зміни до програми додипломної підготовки лікарів з огляду на нові кваліфікаційні характеристики лікаря загальної практики – сімейної медицини, розроблені на компетентнісних засадах, остаточно не визначено питому вагу коштів державного бюджету на фінансування ПМД, надто складним є механізм економічного стимулювання, недостатньо врегульована роль медсестер у наданні ПМД, значна частина закладів не оснащена відповідно до табелю оснащення, зберігається низька територіальна доступність закладів ПМД та їх низька забезпеченість транспортом. У деяких регіонах відбувається боротьба за лідерство та вплив на розподіл бюджету між первинною і вторинною ланками охорони здоров’я. Місцеве самоврядування не завжди відносить функціонування і розвиток ПМД та профілактику до числа своїх пріоритетів.
Делегати з’їзду вважають, що основною причиною стагнації є несформульованість державної політики у сфері охорони здоров’я з урахуванням наступності у формуванні національної моделі охорони здоров’я в цілому і ПМД зокрема.
Розуміючи складнощі перехідного періоду та враховуючи накопичений досвід, відчуваючи відповідальність за ситуацію в охороні здоров’я перед суспільством, делегати ІV З’їзду сімейних лікарів підтверджують доцільність і неухильність побудови національної моделі охорони здоров’я на принципах первинної медико-санітарної допомоги з послідовним впровадженням засад сімейної медицини.
Пропонують
Президенту України:
Внести в перелік загальнодержавних професійних свят День сімейної медицини (19 травня щорічно).
Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України:
1. Завершити роботу із затвердження Концепції побудови нової національної моделі охорони здоров’я України, стратегії та плану її реалізації;
2. Законодавчо закріпити:
2.1. Фінансування ПМД з районних бюджетів та бюджетів міст обласного підпорядкування;
2.2. Питому вагу видатків на фінансування ПМД у загальному обсязі видатків на охорону здоров’я та порядок визначення обсягів фінансування центрів ПМСД з урахуванням відмінностей у організації ПМД у місті і сільській місцевості;
2.3. Пріоритетність інвестування з бюджетів усіх рівнів у розвиток мережі закладів ПМД, заходи кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
2.4. Самоврядування медичних професій, визначивши їх повноваження та відповідальність;
2.5. Можливість відшкодування видатків медичних працівників закладів ПМД на використання особистого транспорту в службових цілях;
3. Відповідно до положень Основ законодавства України про охорону здоров’я затвердити законодавчі акти щодо класифікації ЗОЗ, особливостей укладання договорів про медичне обслуговування населення та запровадити договірні відносини між замовником та постачальниками первинної медичної допомоги;
4. З метою зменшення необхідних видатків на розвиток мережі закладів ПМД внести зміни до Державних будівельних норм і Санітарно-епідемічних вимог до закладів охорони здоров’я, що надають первинну допомогу, гармонізувавши їх з європейськими;
5. Внести зміни до законодавства щодо обов’язковості при плануванні будівництва та/або реконструкції житлових і нежитлових будинків урахування необхідності виділення приміщень для облаштування закладів ПМД та житла для медичних працівників (постанова КМУ);
6. Продовжити фінансування програм відшкодування вартості лікарських засобів для осіб з артеріальною гіпертензією та неухильно розширювати перелік захворювань, лікування яких охоплюється реімбурсацією.
МОЗ України:
7. Зміцнити у МОЗ України та Інституті стратегічних досліджень структури, відповідальні за розвиток ПМД та сестринства;
8. Розробити, затвердити та впровадити в практику навчання наскрізну програму до і післядипломної підготовки лікарів з урахуванням нових кваліфікаційних характеристик лікаря загальної практики – сімейного лікаря, підготувати відповідні національні підручники;
9. Розробити і затвердити Національну мультидисциплінарну програму підготовки студентів на додипломному рівні за спеціальністю ЗП-СМ тривалістю не менше 6 тиж як обов’язковий елемент програми підготовки всіх студентів лікувального напряму для формування філософії сімейної медицини;
10. Збільшити термін інтернатури за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» до 3 років:
11. Внести зміни до наказу МОЗ України від 27.12.2013 р. № 1145 щодо обов’язкового проходження очної частини інтернатури на базі центрів ПМСД та на базі стаціонарів для лікарів загальної практики – сімейних лікарів (50:50);
12. Разом з Міністерством освіти і науки України внести доповнення до законодавства щодо визначення тренінгів як форми навчання, розширення можливостей дистанційоного навчання (підвищення кваліфікації). Звернутися до WONCA щодо надання дозволу на застосування в Україні Класифікації для первинної медичної допомоги, адаптувавши класифікацію (WICC друге видання) ВООЗ (WONCA);
13. Продовжити розробку та впровадження медико-технологічних документів для первинної ланки охорони здоров’я, зокрема, з клінічних проблем, у т. ч. синдромів, що найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря;
14. Відповідно до положень Основ законодавства України про охорону здоров’я розробити та затвердити порядок надання ПМД, передбачивши чіткий розподіл повноважень між лікарями і молодшими спеціалістами з медичною освітою та механізми координації їх роботи;
15. Забезпечити комплектування первинної ланки охорони здоров’я сімейними лікарями, підготовленими переважно через інтернатуру;
16. Продовжити впровадження та вдосконалення програмно-цільового методу фінансування центрів ПМСД, зокрема щляхом:
– доопрацювання та погодження з Міністерством фінансів України наказу МОЗ України № 347 «Типовий перелік бюджетних програм…»;
– проведення тренінгів для керівників закладів, фінансових служб закладів охорони здоров’я, казначейств, фінансових служб органів місцевого самоврядування та керівників місцевого самоврядування;
– впровадження інформатизації в кожному закладі ПМД, передусім централізованого впровадження єдиного електронного реєстру пацієнтів із забезпеченням захисту їх персональних даних;
17. Постійно вдосконалювати систему оплати праці працівників ЗОЗ ПМД, спростити підходи до визначення індивідуальних розмірів надбавок на основі застосування принципу колективної відповідальності за якість, запровадити економічне стимулювання праці керівників ЦПМСД;
18. Вжити заходів щодо створення умов для роздрібної торгівлі лікарськими засобами на базі амбулаторій ЗП-СМ, ФАП та ФП, надавши право на здійснення такої діяльності ЗОЗ ПМД;
19. Забезпечити обов’язкову участь професійних асоціацій сімейних лікарів у роботі атестаційних комісій при МОЗ України та регіональних департаментах охорони здоров’я при дотриманні квоти представників асоціації в атестаційній комісії відповідно до частки сімейних лікарів із наступним переходом на проведення незалежної атестації сімейних лікарів професійними асоціаціями;
20. Забезпечити держзамовлення на підготовку лікарів ЗПСМ;
21. Продовжити створення університетських клінік для забезпечення якісної підготовки лікарів і медичних сестер;
22. Внести зміни до наказу МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики», передбачивши законодавче закріплення норми про обов’язковість надання вичерпного переліку зауважень до ліцензійних документів при першому розгляді та відповідальність службових осіб за недотримання цього положення;
23. Здійснити перехід до зайняття керівних посад в закладах охорони здоров’я (ЦПМСД) професійними менеджерами (обов’язкова спеціалізація з управління охороною здоров’я, обов’язкова спеціалізація за спеціальністю ЗП-СМ заступників головних лікарів ЦПМСД з медичного обслуговування населення відповідно до наказу МОЗ України);
24. У Державному формулярі лікарських засобів відновити Додаток для ПМСД.
Обласним державним адміністраціям:
25. Враховуючи пріоритетність напряму ПМД, зміцнити ресурси управління за цим напрямом;
26. Вжити заходів щодо:
– координації роботи ЗОЗ ПМД та ЗОЗ, що надають інші види медичної допомоги, з метою забезпечення комплексного медичного обслуговування пацієнтів;
– централізації проведення лабораторних досліджень з організацією логістики біоматеріалів;
– завершення створення центрів ПМСД у всіх регіонах України;
– продовження формування мережі амбулаторій ЗП-СМ та їх матеріально-технічного оснащення відповідно до затверджених нормативів;
27. Сприяти прийняттю органами місцевого самоврядування програм місцевих стимулів для забезпечення соціальної захищеності медичних працівників, привабливості роботи у первинній ланці охорони здоров’я.
Кафедрам ВМНЗ:
28. Науково опрацювати:
– механізм застосування часткового фондотримання на рівні первинної медичної допомоги;
– нормативи навантаження для лікаря та медсестри загальної практики – сімейної медицини (фотохронометражне дослідження);
– застосування механізму колективної відповідальності за результати роботи на рівні первинної медико-санітарної допомоги.
Делегати з’їзду