17 травня, 2020
Індекс здоров’я. Україна – 2019
Із метою відстеження позитивних і негативних тенденцій у системі охорони здоров’я з погляду громадян, а також впливу впровадження медичної реформи на досвід і задоволеність населення вже 4 роки поспіль проводиться щорічне Всеукраїнське дослідження «Індекс здоров’я. Україна», засноване Міжнародним фондом «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» за прототипом європейського дослідження індексу споживачів охорони здоров’я (Euro Health Consumer Index). Дизайн дослідження враховував трансформацію системи охорони здоров’я в Україні, зміну принципів фінансування, запровадження нових програм. Розрахунок ведеться на основі даних соціального опитування. Презентація результатів Всеукраїнського дослідження «Індекс здоров’я. Україна – 2019» відбулася 26 лютого в Українському кризовому медіацентрі. За період дослідження (2019 рік) опрацьовано понад 10 тис. інтерв’ю (від 400 респондентів із кожної області України).
У 2019 році загальноукраїнське значення «Індекс здоров’я. Україна» становить 63 бали, що практично не відрізняється від значень 2018 та 2017 років (62 бали), тоді як у базовому 2016 році індекс дорівнював 56 балам. Найвищим є цьогорічний показник для Волинської області (73 бали), котра впродовж попередніх років перебувала в середині списку. Найбільш сталий і позитивний результат демонструє Луганська область, адже протягом усіх 4 років вона трималася в трійці лідерів за показником індексу в регіональному розрізі. Найменше балів індексу отримала Миколаївська область, яка у 2016 та 2017 роках посідала друге й перше місця серед усіх областей за загальним показником індексу.
В аспекті динаміки лише для 4 регіонів значення індексу скоротилося за останній рік: Харківська (-12 балів), Миколаївська (-5 балів), Львівська (-5 балів) і Донецька (-3 бали) області. Зростання на понад 3 бали зафіксовано для 10 областей – найбільше в Хмельницькій (+22 бали) та Сумській (+12 балів) областях (рис. 1).
Експерт Офісу реформ при МОЗ України, консультант проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» Матвій Хренов підтвердив, що отримані у 2019 році результати дослідження яскраво ілюструють реальний стан справ. Рівень задоволеності медичними послугами сімейних лікарів і дільничних терапевтів досяг 73%, а це означає, що реформа спрацювала як для пацієнтів, так і для закладів первинної ланки.
Задоволеність дільничним терапевтом / сімейним лікарем
Загалом у 2019 році 73% населення були цілком або радше задоволені послугами сімейного лікаря чи дільничного терапевта, що несуттєво відрізняється від показників попередніх років. Заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Вікторія Захожа зазначила, що цей показник упродовж усіх років дослідження перевищує 70%, тобто довіра до сімейного лікаря є доволі високою. Розбіжності між областями за цим показником у 2019 році скоротилися. Вони сягають від мінімальних 57% до максимальних 86%, тобто в усіх областях радше задоволеними є понад половина дорослих жителів. Традиційно одне з перших місць за вказаним показником посідає Волинська область – 86% (96% у 2018 році, 88% у 2017-му). Також про високий показник задоволеності продовжують повідомляти Херсонська, Тернопільська та Житомирська області. На думку Уляни Супрун, в. о. міністра охорони здоров’я у 2016-2019 роках, нині набагато більше людей знають своїх сімейних лікарів, що сприяє формуванню довіри пацієнта до лікаря.
Задоволеність медичною допомогою в стаціонарі
Загалом по Україні рівень задоволеності допомогою в стаціонарі становить 52%. Як повідомила Вікторія Захожа, цей показник зберігає тенденцію до зниження. Розбіжності між областями значні: від 23 до 73%. Матвій Хренов зауважив: ці показники підтверджують той факт, що зміни на вторинній ланці назріли. У найближчій перспективі від цього показника можна відштовхуватись, оцінюючи успішність другого етапу медичної реформи.
Звернення до лікаря
Дві третини (66%) тих, хто повідомив про хворобу чи травму, котру мав протягом останніх 12 міс, звернулися по допомогу до медичного працівника. Цей показник продовжує скорочуватися порівняно із 71% у 2018 році та 77% у 2017-му. Традиційно частіше звертаються до лікаря жінки (69% проти 62% серед чоловіків) і люди старшого віку (71% серед осіб віком ≥60 років). Вікторія Захожа наголосила, що необхідно докладніше розглянути це питання для з’ясування основних причин незвернення.
Запобігання хворобам
Цей показник відображає частку опитаних, які відповіли ствердно хоча б на одну із запропонованих опцій скринінгу: кардіограма з профілактичною метою, огляд стоматолога, огляд гінеколога для жінок та огляд уролога для чоловіків. Загалом 63% опитаних повідомили про проходження хоча б одного із зазначених видів скринінгу. Найпопулярнішим видом профілактичного обстеження залишається флюорографія. Про її проходження протягом останнього року повідомили 57% опитаних. Частка жінок, які зверталися до гінеколога з профілактичною метою, також залишається близькою до половини – 52%.
Витрати на ліки
Частка опитаних, які повідомляють про купівлю ліків упродовж 30 днів перед інтерв’ю, залишається сталою (близько 55%), а от сума, котру в середньому такий споживач за місяць залишає в аптеці, зростає. У 2019 році вона становила 704 грн (572 грн у 2018-му, 570 грн у 2017-му та 550 грн у 2016 році). У регіональному розрізі на першому місці за обсягом середньомісячних витрат залишається Тернопільська область – 1625 грн у 2019 році (близько 1100 грн у 2018 та 2017 роках). Натомість одні з найнижчих витрат у країні зберігають Житомирська та Херсонська області (менш як 400 грн). Уляна Супрун вважає, що варто розібратися в причинах зростання витрат, адже держава витрачає великі гроші на фінансування програми «Доступні ліки». На її думку, проблема може критися в необізнаності пацієнтів про наявність державних програм, нераціональному використанні препаратів і коливанні курсу валют. Матвій Хренов додав, що, можливо, відіграє роль поширене ставлення до співвідношення ціна/якість – «чим дорожче, тим краще».
Витрати на медичну допомогу
Другим індикатором фінансової доступності медичної допомоги є відкладання звернення по медичну допомогу через брак коштів (рис. 2, 3). У середньому по країні 73% дорослих вказали на те, що не відмовлялися від лікування через фінансові обмеження. Отже, 27% опитаних вирішили не звертатися до лікаря чи відмовитися від госпіталізації через відсутність грошей. Загалом дослідження демонструє позитивну динаміку щодо цього питання (2% у 2018-му, 30% у 2017‑му, 42% у 2016 році). У розрізі регіонів позитивний результат залишається в Кіровоградській, Тернопільській і Закарпатській областях.
Відмова від щеплень дитини
Старший радник із питань якості в охороні здоров’я проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» Владислав Ординський зазначив, що розуміння важливості вакцинації серед населення зросло, в т. ч. завдяки правильній комунікації з боку держави. У 2019 році 18% учасників відмовлялися від обов’язкових щеплень для дітей. Цей показник дещо поліпшився порівняно з попередніми роками опитувань (22% у 2018-му та 25% у 2016 році). Найскладнішою можна назвати ситуацію зі ставленням батьків до вакцинації в Івано-Франківській області (32%). Також одні з найвищих показників відмов спостерігалися в сусідніх Львівській (30%) і Тернопільській (29%) областях. Натомість найбільшу прихильність до щеплень декларують батьки Луганської (1% відмов), Сумської (3%), Кіровоградської (4%) і Херсонської (6%) областей. Ці області й раніше демонстрували високий рівень лояльності до вакцинації дітей.
Обізнаність щодо симптомів інсульту
До обрахунку було включено осіб, які змогли правильно назвати щонайменше 2 симптоми інсульту. У 2019 році цей показник дорівнював 68%, тоді як у 2018‑му – 54%, у 2017‑му – 59%, а у 2016‑му – 50%. Як і попередніми роками, найвідомішим симптомом інсульту залишається раптове оніміння або втрата рухливості обличчя, руки чи ноги, особливо з одного боку тіла. Наступними за частотою згадування є труднощі артикуляції чи сприйняття мови, тексту, котрі з’явилися несподівано, та раптове порушення координації рухів, хиткість ходи, запаморочення, непритомність. Найменш згадуваним симптомом залишається раптовий різкий головний біль незрозумілого походження. Не дали відповіді на це запитання 22% опитуваних, а відповіді 6% респондентів виявилися неправильними. Владислав Ординський підкреслив, що обізнаність щодо проявів інсульту зростає щороку, але все ще потребує покращення. У разі інсульту вирішальним є вчасне надання медичної допомоги. Щодня понад 100 людей в Україні помирають від інсульту, а здатність розпізнавати симптоми може врятувати комусь життя.
Суб’єктивне сприйняття власного здоров’я
Загалом 50% жителів України вважають своє здоров’я добрим або дуже добрим (48% у 2018‑му та 47% у 2017 році). Ще 38% оцінюють його як посереднє, 12% – як погане чи дуже погане. У 2019 році найпесимістичніше оцінюють стан свого здоров’я мешканці Запоріжжя. Добрим своє здоров’я вважають ⅔ населення Луганської, Рівненської, Хмельницької та Закарпатської областей. Найбільший прогрес за рік продемонстрували Хмельницька та Сумська області.
Дослідження «Індекс здоров’я. Україна» дає можливість отримати інформацію з багатьох напрямів, у яких працюють фахівці сфери охорони здоров’я. Результати використовуються для планування інформаційних кампаній, формування політик як на національному, так і на регіональних рівнях. Дослідження триває, а це дає змогу використовувати його і для планування, і для моніторингу й оцінювання ефективності впроваджених заходів у сфері охорони здоров’я.
Підготувала Тетяна Олійник
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (475), березень 2020 р.