Ефективність та безпека препарату Тонзипрет® у дітей з позиції сучасної концепції фітомедицини

26.05.2020

Стаття у форматі PDF

Питання раціональної терапії запальних захворювань горла у дітей було розглянуто у рамках ХХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковські читання), присвяченої 75-річчю кафедри педіатрії № 2 НМУ ім. О.О. Богомольця, яка відбулася у м. Львів.

З доповіддю: «Біль у горлі: критерії адекватної терапії» виступила завідувачка кафедри педіатрії № 2 ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава), доктор медичних наук, професор Тетяна Олександрівна Крючко.

– Однією з найпоширеніших скарг пацієнтів є біль у горлі, який є причиною 5% звернень у дітей та 2% амбулаторних відвідувань у дорослих (B. Sadeghirad et al., 2017). Згідно з думкою експертів Американської академії отоларингології – хірургії голови та шиї (American Academy of Otolaryngology – Head and Neck Surgery, AAO-HNS), основними причинами виникнення болю у горлі є тонзиліт, фарингіт, паратонзилярний абсцес, інфекції в носі та синусах, епіглотит та стоматит. Серед додаткових причин – постназальне затікання слизу чи гною, наявність чужорідного тіла в носі у дітей раннього віку та дихання з відкритим ротом під час сну.

Провідним етіологічним чинником розвитку гострого тонзилофарингіту у дітей є віруси, рідше – бактерії (близько 30% випадків). Основним бактеріальним збудником у педіатричних пацієнтів віком від 5 до 15 років є β-гемолітичний стрептокок групи А (БГСА). Небезпечним для хворих віком від 15 до 30 років є фарингіт, викликаний Fusobacterium necrophorum, який зустрічається не менше ніж у 10% випадків та часто супроводжується розвитком ускладнень, таких як паратонзилярний абсцес, тромбофлебіт внутрішньої яремної вени та сепсис (синдром Лем’єра), що характеризується високою смертністю (T.T. Van et al., 2017). Серед інших бактеріальних патогенів виділяють: Arcanobacterium hemolyticum, який є причиною фарингітів у 7% підлітків та дорослих, стрептококи групи C, G, Neisseria gonorrhoeae та Corynebacterium diphtheria (H.K. Simon et al., 2017).

Визначення етіологічного фактора гострого тонзилофарингіту є надзвичайно важливим для подальшого вибору правильної тактики лікування. Згідно з даними Центрів по контролю та профілактиці захворювань (Centers for Disease Control and Prevention, CDC), основними симптомами стрептококового ураження горла є біль при ковтанні, лихоманка, гіперемія та збільшення мигдаликів, гнійний наліт, петехіальний висип на піднебінні, збільшення та болючість шийних лімфатичних вузлів. До ознак, які виключають наявність БГСА, належать кашель, ринорея, охриплість, кон’юнктивіт, диспепсія. Згідно з критеріями Американського товариства інфекційних хвороб США (Infectious Diseases Society of America, IDSA), основними симптомами ймовірного вірусного фарингіту є кон’юнктивіт, риніт, кашель, діарея, вірусоподібні екзантеми. При підозрі на бактеріальний фарингіт у дітей частіше буває лихоманка, коли температура тіла піднімається вище 38,5 °C, болісні шийні лімфатичні вузли, головний біль, петехії піднебіння, біль у животі. При цьому чутливість клінічного судження варіює від 29 до 74%, а специфічність – від 58 до 76%. Згідно з даними CDC, не можна використовувати тільки клінічне обстеження у диференційній діагностиці вірусного і БГСА-фарингіту за відсутності вірусних симптомів, проте пацієнти з вираженими ознаками вірусної інфекції не потребують тестування на БГСА. У клінічній практиці з метою диференційної діагностики етіології болю у горлі лікарям доцільно проводити оцінку симптомів шляхом використання модифікованої шкали Centor/McIsaac. Harris et al. (2016) рекомендують використовувати систему оцінки Centor Score – насамперед для виявлення пацієнтів з низькою ймовірністю стрептококового фарингіту, які не вимагають подальшого тестування, посилаючись на низьку позитивну прогностичну цінність критеріїв.

При огляді дитини з болем у горлі лікарю також необхідно бути особливо уважним у випадку наявності симптомів, пов’язаних із можливим розвитком ускладнень, таких як епіглотит чи паратонзилярний абсцес, які часто супроводжуються лихоманкою, порушенням ковтання, розвитком задишки та іншими специфічними проявами.

Таким чином, при лікуванні пацієнтів з болем у горлі доцільно проводити диференційну діагностику між вірусною етіологією захворювання та бактеріальною для вибору правильної тактики лікування та уникнення безпідставного використання антибіотиків, керуючися при цьому рекомендаціями Національного інституту здоров’я і медичної досконалості (National Institute for Health and Clinical Excellence, NICE) щодо доцільності призначення антибактеріальних препаратів на основі критеріїв FeverPAIN або Centor Score.

Лікування вірусного тонзилофарингіту загалом є симптоматичним: при помірному та тяжкому болю в горлі застосовують системні анальгетики – парацетамол, ібупрофен, додатково призначають місцеві методи терапії – полоскання горла, спреї та таблетки для розсмоктування. У педіатричних пацієнтів існує ряд обмежень при застосуванні місцевої терапії. Дітям раннього віку небажано призначати льодяники через ризик виникнення асфіксії та наявність у їх складі місцевих анестетиків (наприклад бензокаїну, який може викликати шок та метгемоглобінемію). Використання засобів у вигляді спрею також має вікові обмеження через ризик виникнення апное у немовлят та коротку тривалість дії, пов’язану із заковтуванням пацієнтом більшої дози антисептика.

На фармацевтичному ринку України представлений трикомпонентний препарат Тонзипрет® (фармацевтична компанія «Біонорика СЕ») на рослинній основі, до складу якого входять екстракти лаконоса американського (Phytolacca americana), гваякового дерева (Guaiacum officinale) та перцю стручкового (Capsicum annuum). Капсаїцин, який міститься у стручковому перці, забезпечує знеболювальну та протизапальну дію. Лаконос підвищує вироблення інтерферону та стимулює імунну відповідь. Гваякове дерево володіє аналгезивним, протизапальним та потогінним ефектами. Завдяки комбінації трьох діючих речовин препарат Тонзипрет® володіє знеболювальною, протизапальною, імуностимулюючою та потогінною дією. Цей комбінований лікарський засіб рекомендовано застосовувати при лікуванні гострих та хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів (тонзиліту, фарингіту, ларингіту), які супроводжуються болем у горлі.

Препарат Тонзипрет® випускається у 2 формах: у вигляді таблеток для розсмоктування та крапель для перорального прийому. Лікарський засіб призначають дорослим та дітям старше 12 років по 1 таблетці чи по 5-10 крапель кожні 30-60 хв, але не більше 12 разів на добу; дітям 6-11 років не більше 8 разів, для дітей 1-5 років при гострих формах захворювання максимальний добовий прийом становить 6 разів. Дітям до 3 років рекомендовано використовувати препарат Тонзипрет® у вигляді крапель.

Тонзипрет® виготовлений за концепцією фітонірингу, яка полягає у виділенні діючих речовин з лікарських рослин. Такі препарати є однорідними за своїм якісним і кількісним складом, а значить, незмінними за ефективністю та безпекою, що дає можливість проводити клінічні дослідження всієї продукції, яка випускається, з отриманням достовірних результатів. У постмаркетинговому дослідженні C. Ismail et al. (2003) взяв участь 461 пацієнт з неускладненими формами вірусного тонзиліту, ларингіту і фарингіту. Всі учасники приймали Тонзипрет® при наявності болю в горлі. Результати дослідження показали, що у всіх учасників включення цього трикомпонентонго лікарського засобу у схему лікування сприяло поступовому зменшенню вираженості симптомів захворювання та прискоренню одужання. Препарат добре переносився, був ефективним та безпечним для дітей від 1 року. У дослідженні M. Wiesenauer (1998) було проведено оцінку ефективності препарату Тонзипрет® у 107 пацієнтів, які приймали його у вигляді таблеток та крапель. Через 2,5 дня від початку лікування було зафіксовано значне зниження симптомів гострого тонзиліту при застосуванні препарату у будь-якій формі без виникнення серйозних побічних ефектів.

У 2014 р. на базі поліклінічного відділення Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні було проведено власне дослідження за участю 50 дітей віком від 1 до 6 років із встановленим діагнозом гострої респіраторно-вірусної інфекції, гострого фарингіту та тривалістю захворювання не більше 48 годин, які попередньо не приймали інші антибактеріальні засоби та місцеві антисептики. Препарат Тонзипрет® показав високу ефективність у лікуванні 80% пацієнтів, помірну у 12% та низьку у 8% випадків. У результаті лікування 92% хворих відзначили добру переносимість лікарського засобу і тільки 8% учасників дослідження вказали на відчуття пощипування язика. У дітей основної групи не було виявлено небажаних побічних ефектів.

Отже, за допомогою технології фітонірингу можна отримати ефективні натуральні лікарські препарати на рослинній основі. Саме таким засобом є Тонзипрет® (фармацевтична компанія «Біонорика СЕ»), який володіє достатнім знеболювальним, протизапальним, імуностимулюючим ефектами при застосуванні у пацієнтів з гострими та хронічними запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів (тонзилітом, фарингітом, ларингітом). Також він показує добру переносимість та відсутність серйозних побічних ефектів, у зв’язку з чим його можна рекомендувати дітям від 1 року.

Підготувала Ірина Неміш

Тематичний номер «Педіатрія» №2 (53) 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

08.07.2020 Педіатрія Роль пробіотиків у лікуванні дітей раннього віку з діарейним синдромом

Діарея інфекційної природи нині є одним із найпоширеніших захворювань у світі, що за частотою поступається лише гострим запальним респіраторним захворюванням. Провідне місце серед етіологічних чинників інфекційної діареї (ІД) у дітей в усьому світі займають віруси, на які припадає близько 70-80% усіх випадків ІД, на бактерії – 7-10% . За останні роки кількість випадків змішаних вірусно-бактеріальних діарей [1, 2] збільшилася до 15-17%....

24.06.2020 Пульмонологія та оториноларингологія І МІЖНАРОДНИЙ РЕСПІРАТОРНИЙ ФОРУМ З ІНГАЛЯЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ: практичні аспекти застосування світових рекомендацій

Внаслідок особливої чутливості до впливу факторів довкілля дихальна система є однією з найвразливіших в організмі людини. Це зумовлює високий рівень захворюваності та інвалідизації, асоційованої з респіраторною патологією. Так, гострі респіраторні інфекції нижніх дихальних шляхів (ДШ) – ​одна з трьох основних причин смерті та втрати працездатності як серед дитячої, так і серед дорослої популяції, а бронхіальна астма (БА) є найпоширенішим хронічним захворюванням, що маніфестує в дитинстві та вражає 14% дітей в усьому світі. У зв’язку з регулярним оновленням Глобальних рекомендацій з лікування обов’язковою умовою належного ведення пацієнтів із захворюваннями ДШ є безперервне навчання лікарів. ...

21.06.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Атипові пневмонії: виклик сучасності

Пневмонія й у XXI столітті залишається важливою медико-соціальною проблемою, що спричинено її значною поширеністю, досить великими показниками випадків смерті, істотними економічними витратами й особливою актуальністю у зв’язку з появою нових модифікованих нетипових збудників із блискавичним розвитком смертельних ускладнень [1, 2]. У сучасних умовах медицина приймає новий виклик – пандемію вірусної інфекції COVID‑19 (коронавірусна хвороба), котра швидко зумовлює розвиток атипових пневмоній із летальним наслідком....

21.06.2020 Пульмонологія та оториноларингологія Запалення як причина кашлю та розвитку ускладнень: можливості інноваційних муколітиків

Вислів «Amor еt tussis non celatur» (лат. «Кохання та кашель не приховаєш») є актуальним не лише для закоханої людини, а й для лікаря, котрий розуміє, що кашель приховувати не лише важко, це вкрай небезпечно і для пацієнта, і для суспільства. Кашель є однією з найчастіших причин звернення до сімейного лікаря та пульмонолога. В умовах пандемій туберкульозу та коронавірусної хвороби (COVID‑19) пацієнт із кашлем миттєво стає не тільки об’єктом пильної уваги з боку оточення, але й реальною загрозою поширення інфекції....