COVID‑19: що необхідно знати про пандемію коронавірусної інфекції

14.06.2020

Коронавірусна інфекція COVID‑19 (надалі – COVID‑19) – ​потенційно тяжке гостре респіраторне захворювання, спричинюване новим штамом коронавірусів під назвою SARS-CoV‑2 (Severe Acute Respiratory Syndrome CoronaVirus 2 – ​Коронавірус‑2, який спричинює тяжкий гострий респіраторний синдром). Вперше вірус SARS-CoV‑2 був ідентифікований у грудні 2019 р., коли став причиною спалаху респіраторних захворювань невідомої етіології в м. Ухань (провінція Хубей, Китай). 

Перше повідомлення про виявлення 44 випадків вірусних пневмоній, спричинених раніше невідомим патогеном, було надіслано до ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я) 31 грудня 2019 р. Вже 30 січня 2020 р. ВООЗ визнала COVID‑19 надзвичайною ситуацією глобального значення, а 11 березня оголосила про світову пандемію (востаннє пандемію оголошували в 2009 р.через спалах грипу, спричинений вірусом H1N1). 

У матеріалі наведена інформація про етіологію, клінічну картину, принципи діагностики COVID‑19, сучасні відомості про етіотропне лікування та специфічну профілактику інфекції.

Читати повну статтю на сайті журналу «Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія»

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

19.06.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Стратегії вибору антибактеріальних препаратів для лікування інфекцій шкіри та м’яких тканин

Восени минулого року в рамках семінару «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я: Хірургічні аспекти лікування гострого панкреатиту та його ускладнень. Анестезія у пацієнтів високого ризику» відбулася сателітна сесія, присвячена ефективним стратегіям антибіотикотерапії хірургічної інфекції шкіри, м’яких тканин і кісток. У своїй доповіді доцент кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Всеволод Васильович Ващук висвітлив сучасні класифікації інфекцій шкіри та м’яких тканин (ІШМТ), ключові принципи контролю джерела інфекції, а також актуальні рекомендації щодо лікування синдрому діабетичної стопи (СДС)...

16.06.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Ципрофлоксацин і тинідазол у практиці хірурга: міжнародний досвід, актуальні протоколи та перспективи

Ципрофлоксацин є одним із найбільш широко застосовуваних фторхінолонів у світі, схваленим FDA для лікування багатьох інфекційних процесів [1]. Пероральний прийом ципрофлоксацину (у комбінації з похідними імідазолу за потреби) є раціональною стратегією для лікування інтраабдомінальних інфекцій (ІАІ), інфекційних ускладнень у ділянці хірургічного втручання (SSI) в інтестинальній хірургії та колопроктології, при інфекціях шкіри, м’яких тканин, кісток і суглобів, а також як ефективний компонент ступінчатої антибіотикотерапії...

16.06.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Порівняльне дослідження застосування лінезоліду та ванкоміцину в лікуванні травматичного остеомієліту кінцівок, спричиненого MRSA

Травматичний остеомієліт кінцівок – ​тяжке ускладнення відкритих переломів та оперативних втручань, яке потребує швидкого й раціонального комплексного лікування для попередження його серйозних наслідків. У статті представлено результати порівняльного дослідження застосування лінезоліду та ванкоміцину при лікуванні травматичного остеомієліту кінцівок, спричиненого метицилін-резистентним штамом Staphylococcus aureus (MRSA)...

16.06.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Антибіотикотерапія інтраабдомінальних інфекцій: ефективність карбапенемів за сучасних умов

У статті представлено огляд проблеми антибактеріальної терапії при ускладненій інтраабдомінальній інфекції (ІАІ). Неадекватна антибіотикотерапія може призводити до негативних результатів лікування і зростання резистентних бактерій. Лікування ІАІ фокусується на хірургічному контролі їх джерела та антимікроб­ній терапії, яка враховує індивідуальні фактори ризику пацієнта і ступінь характеристики резистентності штамів бактерій. Препаратами вибору в подібних клінічних ситуаціях є карбапенеми, а вища активність меропенему стосовно грамнегативних збудників та особливості фармакокінетики роблять його оптимальним вибором. У контрольованих клінічних дослідженнях доведено високу ефективність і профіль безпеки меропенему як монотерапії ускладненої ІАІ...