Українські вчені проводять клінічні випробування ліків від COVID-19

Стаття у форматі PDF

Участь у заході взяли генеральний директор Директорату фармацевтичного забезпечення ­Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України ­Олександр ­Олегович ­Комаріда; національні координатори клінічного випробування заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного фармацевтичного університету (м. Харків), доктор медичних наук, професор ­Ігор ­Альбертович ­Зупанець і заслужений лікар України, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор ­Ольга ­Анатоліївна ­Голубовська; професор кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук ­Василь ­Степанович ­Копча; розробник технологій лікарських засобів кандидат хімічних наук ­Анатолій ­Севастянович ­Шаламай.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 30 липня в Україні зафіксовано за добу 1197 нових випадків коронавірусної хвороби. Загальна кількість підтверджених випадків COVID‑19 на 30.07.2020 становить 68 794, з них 1673 мали летальний наслідок, 38 154 пацієнти одужали.

Наразі, за даними МОЗ України, проводяться клінічні випробування чотирьох лікарських засобів проти коронавірусної хвороби.

О.С. Комаріда, генеральний директор Директорату фармацевтичного забезпечення МОЗ України:

– Українська фармацев­тична галузь не уникає глобальних викликів, які постали нині перед людством. Важливо, що наразі тривають клінічні дослідження саме вітчизняних лікарських засобів від COVID‑19. МОЗ уважно слідкує за ходом цих випробувань, усіляко підтримує виробників і надає необхідну допомогу в межах чинного законодавства.

На сьогодні немає дієвих методів лікування коронавірусної хвороби. Усі противірусні препарати, зазначені в протоколах ведення пацієнтів із COVID‑19, чинять неспецифічну дію, тому їх використання не забезпечує чітко вираженого ефекту.

Як зазначила професор О.А. Голубовська, захворювання, зумовлене коронавірусною інфекцією, є системним. COVID‑19 спричиняє ендотеліальну дисфункцію й уражає практично всі органи та ­системи організму людини. В Україні госпіталізації підлягають пацієнти в середньотяжкому стані, що дає змогу запобігти розвитку тяжких форм захворювання. Оскільки засоби специфічної терапії поки що відсутні, завдання лікарів – мінімізувати ризики тяжкого перебігу хвороби.

Серед препаратів, які нині перебувають на різних стадіях клінічних досліджень з оцінки їх використання в терапії COVID‑19, є засіб, який впливає на прогресування ендотеліальної дисфункції та має імуномодулюючі властивості. Діюча речовина цього засобу – кверцетин – пригнічує розвиток імунологічних реакцій, так званий цитокіновий шторм. Слід зазначити, що першими на потенційні можливості кверцетину звернули увагу канадські науковці, котрі розпочали дослідження із застосування цього препарату в лікуванні коронавірусної хвороби ще на початку року. Наказом МОЗ України від 14 травня 2020 року № 1138 «Про проведення клінічних випробувань лікарських засобів, призначених для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію коронавірусної хвороби (COVID‑19)» затверджено проведення відкритого багатоцентрового рандомізованого дослідження з вивчення ефективності препаратів Корвітин^®/Квертин (діюча речовина – кверцетин) виробництва ПАТ НВЦ «­Борщагівський ХФЗ» в Україні в пацієнтів із пневмонією, асоційованою із ­SARS-CoV-2 гострою респіраторною хворобою, на тлі базисної терапії. Дослідження проходить на базі КНП «Обласна клінічна інфекційна лікарня» Закарпатської обласної ради (відділення для дорослих; м. Ужгород), КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» (інфекційне відділення), кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» (відділення № 4).

Проміжні дослідження показали обнадійливі результати. У рамках пресконференції національні координатори клінічного випробування прокоментували отримані дані.

І.А. Зупанець, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного фармацевтичного університету:

– Щодо препарату Корвітин^® на основі кверцетину, зареєстрованого на нашому ринку як лікарський засіб із доведеною ефективністю*, накопичено великий досвід використання в лікуванні серцево-судинних захворювань. Попередні дані дослідження щодо його ефективності в терапії COVID‑19 показали позитивну динаміку симптомів захворювання, при цьому побічних ефектів не виявлено. Корвітин^® призначався пацієнтам із коронавірусною хворобою, в яких у анамнезі присутня серцево-судинна патологія. Таких пацієнтів у дослідженні було близько 800. У цій групі не зареєстровано жодного випадку смерті.
    
О.А. Голубовська, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця:

– Корвітин^® не є препаратом специфічної терапії, це не проти­вірусний засіб. Кверцетин не впливає на основну ланку механізму розвитку патологічних змін, разом із тим він характеризується двома важливими властивостями: впливає на прогресування розвитку ендотеліальної дисфункції та чинить імуномодулюючий ефект, пригнічуючи розвиток цитокінового шторму. Саме з цими факторами – прогресуванням ендотеліальної дисфункції та цитокіновим штормом – асоціюється найтяжчий перебіг COVID‑19.

Довідка «ЗУ» 

* Корвітин^® – капіляростабілізуючий засіб, код АТХ С05СХ. За даними «Rx index® – Довідник еквівалентності лікарських засобів», ­Корвітин^® є оригінальним препаратом рослинного біофлавоноїду кверцетину, код еквівалентності «А». Кверцетин, який входить до складу препарату, має властивості модулятора активності різних ферментів, що беруть участь у деградації фосфоліпідів (фосфоліпаз, фосфогеназ, циклооксигеназ), які впливають на вільнорадикальні процеси та відповідають за клітинний біосинтез оксиду азоту, протеїназ. Інгібуюча дія кверцетину на мембрано­тропні ферменти, насамперед на 5-ліпооксигеназу, позначається на гальмуванні синтезу лейкотрієнів LTC4 та LTВ4. Поряд із цим кверцетин дозозалежно підвищує рівень оксиду азоту в ендотеліальних клітинах, що пояснює його кардіопротекторну дію при ішемічному й реперфузійному ураженнях серця. Препарат має також антиоксидантні й імуномодулюючі властивості, знижує вироблення цитотоксичного супероксиданіону, нормалізує активацію субпопуляційного складу лімфоцитів і знижує рівень їх активації. Гальмуючи продукцію протизапальних цитокінів ІЛ-1β та ІЛ-8, препарат впливає на зменшення обсягу некротизованого міокарда й посилення репаративних процесів.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 13-14 (481-482), 2020 р.