Застосування дієтичної добавки на основі L-аргініну, L-карнітину й інозину при астенії та синдромі хронічної втоми

31.08.2020

Стаття у форматі PDF

Термін «астенія» запозичений із грецької мови: a- означає відсутність, esthénos – енергійність, силу. У різних пацієнтів астенія супроводжується різними скаргами та відчуттями. Частота астенії як однієї з причин звернення до лікаря в амбулаторних умовах сягає майже 30%. З-поміж цих випадків частка хронічної втоми становить до 10%, а синдром хронічної втоми (СХВ) як окремий діагноз встановлюється в 0,2-0,7% звернень до лікаря.

Надзвичайно важливо відрізняти астенію від слабкості, запаморочення чи задишки, оскільки пацієнти нерідко плутають ці стани. Важливою характеристикою астенії виступає фактор часу: втома вважається тривалою, якщо утримується понад 1 міс, хронічною – при персистенції впродовж понад 6 міс. Безумовно, найефективнішим лікуванням астенії є усунення фонового патологічного стану, що її спричинив, однак у 20% випадків установити точний етіологічний діагноз неможливо. Значна поширеність астенії є передумовою її потужного несприятливого соціального й економічного впливу та причиною особливої важливості діагностики й усунення цього стану (Young P. et al., 2010).

Своєю чергою, СХВ характеризується значною втомлюваністю невідомої етіології, що є стійкою й обмежує функціональні можливості пацієнта. Відмінністю СХВ від астенії є відсутність відновлення після періоду тривалого сну чи відпочинку (Fernandez A.A. et al., 2009). Окрім того, СХВ притаманна не лише втома, а й широкий спектр інших симптомів: артралгії, м’язові, головні болі, тривожність, депресивні симптоми, когнітивні розлади, ­порушення сну, низька толерантність до фізичних навантажень (Afari N., Buchwald D., 2003; Wyller V.B., 2007). Існує кілька теорій етіопатогенезу СХВ, зокрема інфекційна, імунологічна та нейроендокринна.

Точну поширеність СХВ установити неможливо, оскільки вона залежить від діагностичних критеріїв і характеристик включеного в дослідження контингенту хворих. Епідеміологічні дослідження, проведені в США та Великій Британії, зафіксували цей стан у межах від 0,007 до 2,5% загальної популяції (Jason L.A. et al., 1999). Серед пацієнтів, які звертаються по медичну допомогу на первинну ланку, поширеність СХВ дорівнює ­0,5-2,5% (Royal Australasian College of Physicians Working Group, 2002). СХВ переважно вражає молодих дорослих віком 20-40 років, хоча симптоми можуть виникати й у дитинстві, підлітковому та старечому віці (Engleberg N., 2002). Жінки страждають на СХВ у 2-3 рази час­тіше, ніж чоловіки (Royal Australasian College of Physicians Working Group, 2002). У типових випадках СХВ розвивається раптово, гостро, зазвичай у раніше здорових осіб. Стартовими ­симптомами ­переважно ­виступають гарячка, біль у горлі, кашель, м’язовий біль (Strauss S., 2006). Оскільки патогномонічних ознак або специфічних тестів для діагностики СХВ не існує, діагноз встановлюється на клінічній основі після виключення інших причин утоми (депресія, отруєння фосфорорганічними сполуками чи розчинниками, інфекційні процеси, новоутворення, анемія, серцева недостатність, порушення роботи щитоподібної залози, імуно­дефіцити тощо) (Fernandez A.A. et al., 2009).

Діагностичні критерії СХВ, запропоновані Центром із контролю захворювань і Міжнародною групою з вивчення СХВ (1994), представлено в таблиці.

Лікування СХВ є складним і багатогранним, воно може включати когнітивно-поведінкову терапію, програми фізичних навантажень, фармакотерапію тощо. Нині, в часи поліпрагмазії та перевантаження медикаментозними препаратами, продовжує укріплюватися позиція дієтичних добавок із доведеною ефективністю, що здатні сприятливо впливати на різні ланки патогенезу астенії та СХВ.

Так, амінокислота L-аргінін бере участь у синтезі оксиду азоту, виступає попередником у реакціях утворення поліамінів, проліну, глутамату, креатиніну та сечовини. У кількох клінічних та експериментальних дослідженнях було показано, що екзогенне надходження L-аргініну в дозах, які перевищують нормальне споживання цієї амінокислоти з їжею, чинить низку сприятливих фармакологічних ефектів, зокрема знижує ризик серцево-­судинних захворювань, покращує імунну відповідь, протидіє гіперацидним станам шлунка (Yagi A., Suzuka A., 2016). У разі СХВ особливо важливо, що добавки L-аргініну активують роботу аденозинмонофосфаткіназного шляху, оскільки саме аденозинмонофосфаткіназа виступає ключовим ферментом енергетичного гомеостазу клітин. К. Hirstina та співавт. (2014) виявили сприятливий вплив L-аргініну на енергетичний баланс незалежно від віку та попередніх захворювань у різних популяціях пацієнтів (молоді фізично активні дорослі, особи похилого та старечого віку, хворі на стенокардію напруження).

Ще одна амінокислота – L-карнітин – теж задіяна в енергетичному метаболізмі м’язових і мозкових клітин, а також міокарда. L-карнітин і його похідні необхідні для транспорту жирних кислот у мітохондрії в процесі використання ліпідів для енергетичних потреб клітини. У дослідженні за участю осіб похилого віку зі СХВ уживання L-карнітину впродовж 6 міс забезпечило покращення як когнітивних функцій, так і фізичного стану пацієнтів (наростання м’язової маси, зниження жирової маси, зменшення вираженості втоми). Наприкінці дослідження біль у м’язах у групі L-карнітину зменшився на 27% проти 3% у групі плацебо (p<0,05); тривала втома після фізичних навантажень – на 51% проти 4% відповідно (p<0,0001); розлади сну – на 28% проти 4% (p<0,05); тяжкість утоми за бальною оцінкою – на 22,5, натомість у групі плацебо цей показник зріс на 1,2 бала (p<0,0001). Також відзначалося зменшення вмісту загального холестерину (Malaguarnera М. et al., 2007). Показано, що добавки L-карнітину зменшують тяжкість ішемічного ушкодження міокарда (Brevetti G. et al., 1991; Liu B. et al., 1996) та чинять низку нейробіологічних ефектів: модулюють енергетичний і фосфоліпідний метаболізм, покращують морфологію синапсів та синаптичну передачу багатьох нейротранс­мітерів (Pettegrew J.W. et al., 2000; Virmani A., Binienda Z., 2004). C. Ciacci та співавт. (2007) продемонстрували, що L-карнітин достовірно знижував астенію за візуально-аналоговою шкалою Скотта-Гаскінссона у хворих на целіакію. Патогенетична доцільність застосування L-карнітину при СХВ зумовлена ще й тим, що СХВ супроводжується достовірним зниженням умісту цієї сполуки в лімфоцитах периферичної крові порівняно зі здоровими добровольцями з групи контролю. Оскільки низька внутрішньоклітинна концентрація L-карнітину та його похідних може бути причиною й імунологічних розладів, і порушень енергетичного балансу клітин і тканин при СХВ, доцільним є його застосування у вигляді дієтичних добавок (Majeed T. et al., 1995).

Інозин – синтетичне пуринове похідне з імуномодулюючими та противірусними властивостями. Інозин було схвалено як медичний препарат у 1971 р., на сьогодні він наявний на фармацевтичних ринках понад 70 країн. Інозин застосовується для лікування підгострого склерозуючого паненцефаліту, герпетичних, папіломавірусних і цитомегаловірусних інфекцій, гострих респіраторних вірусних інфекцій, кору та станів, які супроводжуються імуносупресією (Sliva J. et al., 2019). F. Diaz-Mitoma та спів­авт. (2003) рандомізували пацієнтів із СХВ у групи інозину та плацебо й виявили достовірне зростання активності природних кілерів у хворих, які приймали інозин (23,7±7,5 проти 14,7±3,4 у групі плацебо; р<0,03), що супроводжувалося покращенням клінічного стану учасників дослідження. Група інозину також характеризувалася достовірним збільшенням кількості CD4+ Т-хелперів. Оскільки група авторів виявила зниження активності природних кілерів у пацієнтів із СХВ, отримані результати можуть свідчити про доцільність призначення інозину цим хворим.

Дієтична добавка ­Танікор® (компанія «­Асіно») містить 250 мг L-аргініну, 70 мг L-карнітину та 50 мг інозину в одній капсулі. ­Танікор® може бути рекомендований як додаткове джерело цих складників. Збалансована комбінація діючих речовин цієї дієтичної добавки сприяє нормалізації та підтриманню енергетичного метаболізму, збереженню нормального рівня холестерину в крові, захисту ліпідного шару клітинних мембран від руйнівної дії вільних радикалів. Зазначені компоненти дієтичної добавки ­Танікор® можуть сприяти усуненню астенії та СХВ.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Лариса Стрільчук

UA-TANI-PUB-072020-023

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 13-14 (481-482), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

22.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Призначення антибактеріальних препаратів при гострому риносинуситі відповідно до сучасного підходу протидії розвитку антибіотикорезистентності

Антибіотикорезистентність (АБР) визнано загрозою для глобального здоров’я, яка щороку спричиняє мільйони смертей в усьому світі. Невідповідне та надмірне використання антибіотиків (АБ) зумовлює підвищення стійкості мікробних збудників і негативно впливає на ефективність цих дуже важливих лікарських засобів. Завдяки Глобальному плану дій щодо АБР Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) працює над поліпшенням нагляду за резистентністю до протимікробних препаратів і скороченням нераціонального використання АБ. ...

22.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Міжнародні дні респіраторного здоров’я: календар заходів на 2024 рік

Медичні інформаційні кампанії спрямовані на поширення важливих знань про охорону здоров’я серед населення. З урахуванням потреб і інтересів понад семи мільярдів людей у світі міжнародні організації шукають способи етичного обміну важливими відомостями, без упередженості та несправедливості. Обізнаність у сфері охорони здоров’я має вирішальне значення для кожного, оскільки хвороби та інфекції можуть вразити будь-кого в будь-який час. Таким чином, важливо поширювати відомості про охорону здоров’я за допомогою зрозумілих кожному усних, письмових і візуальних засобів. Ця інформація має сприяти соціальному здоров’ю і не містити дискримінаційного контенту. Заходи з підвищення обізнаності про здоров’я допомагають пацієнтам ліпше розуміти стан свого здоров’я, а також можливі варіанти та методи лікування. Кампанія з підвищення обізнаності відрізняється від маркетингу товарів для здоров’я, оскільки не спонукає купувати той чи інший продукт, а намагається сприяти свідомішому ставленню до свого здоров’я. Глобальні дні громадського здоров’я пропонують великі можливості для підвищення обізнаності та розуміння проблем здоров’я і мобілізації підтримки дій від місцевої громади до міжнародної спільноти. ...

21.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Лікування туберкульозу в Програмі медичних гарантій

24 березня – ​Всесвітній день боротьби з туберкульозом. За даними Електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ), у 2023 році в Україні 98 773 пацієнти мали встановлений діагноз туберкульозу (ТБ), 22 379 пацієнтам діагноз ТБ було встановлено вперше. ...

21.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи

У Львові 13-15 грудня 2023 року відбувся міжнародний медичний форум (ММФ) «Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи», присвячений 150-річчю Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), 125-річчю Лікарської комісії НТШ (ЛК НТШ), а також 25-річчю кафедри та центру клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На заключному засіданні після обговорення учасниками заходу були прийняті положення резолюції ММФ....