Оцінювання відмінностей в емоційних характеристиках і рівні задоволеності життям громадян залежно від участі у виборах

04.01.2021

В умовах сьогодення політична ситуація є як ніколи актуальною. Постійні поствиборні повстання в Білорусі, напружена ситуація в Нагірному Карабаху, обурення Франції на тлі зростання ісламофобії після вбивства вчителя Самюеля Паті та решта точкових і глобальних конфліктів, на нашу думку, регулюються політичними силами світу. Людина, котра цікавиться поведінкою та тими чи іншими вчинками влади, безумовно, є ерудованою та вимагає уваги. Проте чи може мати місце зворотне твердження, що однозначно буде провокативним? Це питання ми наважилися порушити у своєму дослідженні.

Варто також зазначити: інтерес до політики й управління прямо стосується задоволеності життям окремого індивіда, що, попри вищезазначене твердження, включає не тільки зовнішні чинники, але й стан ментального здоров’я та рівноваги. Саме тому наше дослідження базується на шкалі HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale) та базових додаткових запитаннях, які дають змогу визначити рівень задоволеності життям у нашій країні.

Метою дослідження було виявити чи спростувати наявність відмінності між двома категоріями громадян стосовно питання регіональних і місцевих виборів щодо їхніх психічних емоційних особливостей, а саме депресивності та тривожності; визначити та зіставити рівень задоволеності життям і фактора, що на нього впливає, – наявність активного статевого життя, а також бажання еміграції між двома групами людей.

Матеріали та методи

Оскільки мету дослідження ми вбачаємо у виявленні рівня щастя та задоволеності життям громадян України, то анонімне опитування містило такі аспекти:

  • шкала депресивності та тривожності HADS, яка включає 14 запитань і спрямована на оцінку емоційної рівноваги людини на момент опитування;
  • запитання, що стосуються якісного критичного суб’єктивного оцінювання власної життєвої ситуації опитуваних, а саме:

А. Чи задоволені ви життям?
Б. Чи маєте бажання емігрувати?
В. Чи був у вас статевий акт протягом останнього тижня?

Першу групу опитуваних становили 100 осіб, чоловіки та жінки (50:50) віком від 20 до 50 років, які проходили тестування 25.10.2020 на виборчій дільниці с. Дерцен ­Мукачівського району Закарпатської області. Друга група була сформована аналогічно зі 100 індивідів в еквівалентній кількості й досліджена 26.10.2020. Опитування проводилося анонімно із зазначенням статі та віку.

Результати

Після статистичного аналізу отриманих даних спостерігається нечітка картина кореляції депресивності та тривожності між двома вибірками.

Клінічно виражена форма тривожності та депресивності в групі «виборці» становить відповідно 33% і 17% випадків, що перевищує показники групи «не виборці» вдвічі (17% і 6% відповідно) (рис. 1).

Дещо схожа ситуація простежується і з відсутністю ознак тривожності та депресивності: у «виборців» кількість випадків «норми» є меншою за обома симптомами; 40% виборців і 44% «не виборців» показують відсутність симптомів тривожності.

Нормальні показники при оцінюванні рівня депресивності виявлено в 54% учасників першої групи та 70% – другої (рис. 2). Доцільним буде припущення, що опитувані першої групи – це люди соціально активніші. У зв’язку з цим учасники зазначеної групи більш схильні до надмірних хвилювань, стану тривоги в ситуаціях, які, на їхню думку, загрожують неприємністю чи фрустрацією, а також до розвитку депресивного синдрому через тенденцію до розладу емоційно-вольової сфери.

Протилежне враження може скласти результат опитування стосовно задоволеності. Зазначимо, що наявність статевого акту протягом останнього тижня в групі «виборців» дорівнює 71% на противагу 31% у групі «не виборці». Наважимося припустити, що конкретно цей фактор відіграв велику роль для показників задоволеності життям, котрі в першій групі становлять 85% (­сумарна кількість, яка відображає відповіді «так, задоволений/-на» і «найімовірніше, так»), що переважає над 76% у другій групі.

При оцінюванні наміру еміграції отримано такі результати: практично половина опитуваних (49%) із групи «виборці» (зазначимо, що це ті громадяни України, котрі беруть активну участь у соціальному та політичному житті), є певними у своєму бажанні залишитися на власній землі й, відповідно, відмовляються емігрувати.

Якщо ж звернути увагу на протилежну їм вибірку, то можна чітко простежити різницю: тут кількість людей, які не виявили наміру емігрувати, знижується до 27% і, навпаки, частка громадян, які планують покинути Україну, становить 42% (рис. 3).

Нами було проведено опитування ще однієї групи осіб, на жаль, статистично не значуще, але результати цікаві. Попередньо майже спокійні та найщасливіші особи – це члени виборчої комісії (табл.). Дані наведено в абсолютних одиницях (тобто кількість осіб з опитаної групи).

Висновки

Отримані результати опитувань «виборців» свідчать про переважну більшість клінічних форм тривожності та депресивності – 33% і 13% проти 17% і 6% відповідно в групі «не виборців». Водночас група «виборців» випереджає за показниками рівня задоволеності життям. Ці громадяни зазвичай мали статевий акт протягом останнього тижня та в більшості не мали намірів емігрувати за кордон.

Громадяни, котрі не виявили бажання взяти участь у виборах, мають менші показники ознак тривожності та депресивності, а крім цього – знижену частоту статевого акту протягом останнього тижня; 71% «виборців» мали секс протягом останнього тижня, натомість у групі «не виборців» – тільки 29%. Задоволеність життям у них є зниженою.

Отже, цілком можна стверджувати, що група «виборці» є щасливішою.

Психологічний стан членів виборчих комісій і кандидатів у депутати потребує подальшого вивчення.

P.S. За висловлюванням Вінстона Черчилля, «розумна людина не робить сама всі помилки – вона дає шанс й іншим». Згідно з нашим дослідженням, ця людина не тільки розумна, а й щасливіша порівняно з іншими.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (491), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

28.02.2024 Терапія та сімейна медицина Алгоритм терапії міофасціального больового синдрому

Міофасціальний больовий синдром (МФБС), що характеризується розвитком м’язової дисфункції та формуванням локальних хворобливих ущільнень в уражених м’язах, негативно впливає на якість життя пацієнта і потребує адекватного лікування....

19.02.2024 Терапія та сімейна медицина Перспективи застосування езетимібу

Попри значний прогрес протягом останніх десятиліть у вивченні та лікуванні дисліпідемії, атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (ССЗ) лишаються однією з основних причин смерті в усьому світі (Tsao et al., 2022). Як основному чиннику ризику метаболічних захворювань і атеросклеротичних ССЗ дисліпідемії притаманний аномальний ліпідний профіль, зокрема високий рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) (≥160 мг/дл, або ≥4,1 ммоль/л), низький рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) (<40 мг/дл, або <1,0 ммоль/л) або високий рівень тригліцеридів (≥200 мг/дл, або ≥2,3 ммоль/л)....

13.02.2024 Терапія та сімейна медицина Спаскупрель проти м’язового спазму: крізь призму доказової медицини

Протягом останніх років практикуючі лікарі спостерігають зростання кількості пацієнтів, які приходять на прийом із провідною скаргою на м’язовий спазм різної локалізації – ​найчастіше мимовільні скорочення виникають у м’язах спини та шиї, шлунково-кишковому (ШКТ) чи сечостатевому тракті, значно утруднюючи не лише вживання їжі, сечовипускання, пересування в просторі, соціальні взаємодії, а й здатність до самообслуговування....

06.02.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Лікування серцево-судинних захворювань у пацієнтів з діабетом

На цукровий діабет (ЦД) 2021 р. страждало близько 537 млн осіб у всьому світі (поширеність – 10,5%), до 2045 р. їхня кількість може зрости до 783 млн (поширеність – 12,2%) (Sun et al., 2021). ЦД можна підозрювати за наявності специфічних симптомів, як-от поліурія, полідипсія, втомлюваність, розмитість зору, втрата ваги, погане загоєння ран і рецидивні інфекції. Проте цей стан може бути безсимптомним, через що ЦД не діагностують у >40% випадків (від 24 до 75%) (Beagley et al., 2014).У серпні поточного року Європейське товариство кардіологів (ESC, 2023) оновило рекомендації з лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ) в осіб із ЦД, ґрунтуючись на оцінюванні та узагальненні наявних доказів, щоб запропонувати медичним працівникам найкращий діагностичний або терапевтичний підхід у цій популяції пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги основні положення цього документа, які було опубліковано у виданні European Heart Journal (2023; 44: 4043‑4140). ...