Мікронутрієнти при гострих респіраторних захворюваннях: імуномодуляція, органопротекція та покращення прогнозу

25.02.2021

Стаття у форматі PDF

На тлі пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) у розпалі сезон грипу й інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), тож актуальними залишаються прості профілактичні заходи, як-от миття рук, носіння масок і соціальне дистанціювання [1]. Знову варто наголосити, що, за винятком грипу [2], специфічних противірусних препаратів для лікування ГРВІ не існує, крім того, жоден із горезвісних «противірусних засобів з імуномодулювальними властивостями», «індукторів інтерферону», – а гомеопатичні засоби й поготів – не має надійних доказів щодо ефективності в профілактиці чи лікуванні ГРВІ. З іншого боку, добре відомо, що для підтримання імунітету необхідне раціональне харчування [3-7]. Деякі мікронутрієнти відіграють провідну роль в імуномодуляції, і їх дефіцит підвищує індивідуальну сприйнятливість до вірусних інфекцій зі схильністю до тяжчого клінічного перебігу.

Магній

Протягом останніх років значно зріс науковий інтерес до магнію (Mg) як функціонального регулятора організму [8, 9]. Це один із найважливіших есенціальних мікронутрієнтів, який бере участь у понад 600 біохімічних реакцій і необхідний для нормальної роботи імунної системи – як уродженої, так і набутої [10-12].

Встановлено, що дефіцит Mg супроводжується підвищенням рівнів субстанції Р та запальних цитокінів, передусім IL‑6 і TNF, зниженням активності поліморфноядерних клітин й апоптозом В-лімфоцитів [13, 14]. В умовах дефіциту Mg порушуються синтез IgG та клітинно-опосередкований імунітет [15]; водночас підвищуються рівні IgE, вивільнення гістаміну та кількість еозинофілів [16]. Тривала недостатність Mg супроводжується схильністю до алергії, хронічних грибкових і вірусних інфекцій [17-19].

У нещодавньому дослідженні в пацієнтів з XMEN-синдромом (зчеплений з Х-хромосомою імунодефіцит із дефектом Mg2+, інфекцією вірусу Епштейна-Барр і неоплазіями) було доведено, що внутрішньоклітинний вільний Mg2+ є необхідним для реалізації цитотоксичної активності Т-лімфоцитів і противірусного імунітету [17].

Для зниження ризику інфікування коронавірусом деякі автори рекомендують уживати вітамін D у високих дозах [18-20]. Застосування високих доз вітаміну D також вважають доцільною терапевтичною стратегією в осіб, які захворіли на COVID‑19 [21, 22]. Але слід пам’ятати, що дефіцит Mg – а він присутній у близько 70% дорослих [23] – робить лікування вітаміном D марним [24-27]. Магній підвищує абсорбцію вітаміну D у кишечнику, є есенціальним кофактором для його синтезу й активації [28, 29]. Дослідження свідчать, що без адекватних рівнів Mg лікування вітаміном D не є ані ефективним, ані безпечним [30]. Отже, прийом вітаміну D, особливо у високих дозах, доцільно доповнювати застосуванням магнію.

Магній є антагоністом кальцію, завдяки чому сприяє бронходилатації [31]. Крім того, Mg зменшує запалення в легенях шляхом інгібування сигнальних шляхів IL‑6, NF-κB та кальцієвих каналів L-типу [32]. Ці властивості магнію визначають його участь у полегшенні легеневих симптомів ГРВІ.

З огляду на важливу роль Mg в імунітеті й регуляції легеневої функції експерти пропонують застосовувати пероральні магнійумісні засоби для профілактики та підтримувальної терапії COVID‑19 [33-35]. Магній допомагає контролювати фактори ризику тяжкої COVID‑19, зокрема зменшує гіперглікемію в пацієнтів із цукровим діабетом, а також може запобігати кардіоваскулярним і неврологічним ускладненням [36, 37]. Зрештою, магній зменшує стрес і тривогу, сприяючи збереженню психічного здоров’я та покращенню самопочуття в умовах пандемії [38-41].

Калій

Як головний внутрішньоклітинний катіон калій (K) відіграє життєво важливу роль на рівні клітин [42]. Гіпокаліємія, що є найчастішим електролітним розладом у клінічній практиці, може призводити до тяжких ускладнень аж до летального наслідку [43, 44]. У багатьох фізіологічних процесах калій діє синергічно з магнієм, і дефіцит Mg часто супроводжується дефіцитом K [45-47].

Роль калію в імунології почали активно вивчати у 2000-х роках, коли було продемонстровано зниження смертності критично хворих при введенні калійумісних розчинів, особливо значне в пацієнтів із поліорганною недостатністю внаслідок септичного шоку [48]. Надалі було встановлено, що при зниженні внутрішньоклітинних рівнів калію лейкоцити втрачають здатність трансформуватися, ділитися та виконувати свої ензиматичні функції [49]. Результати інших досліджень показали, що гіпокаліємія асоціюється зі зниженням легеневої функції та тяжчими наслідками інфекцій [50-52].

Ще на початку пандемії нової коронавірусної інфекції китайські вчені встановили, що гіпокаліємія присутня в 93% пацієнтів із тяжким або дуже тяжким перебігом COVID‑19 [53]. Як відомо, вірус SARS-CoV‑2 потрапляє в людські клітини шляхом зв’язування з ангіотензинперетворювальним ферментом 2 типу (ACE2) на клітинних мембранах [54]. АСЕ2 присутній у багатьох життєво важливих органах, як-от серце, печінка, нирки та легені [55]. АСЕ2 вважають головним контррегуляторним механізмом ренін-ангіотензинової системи (РАС), який є ключовим гравцем у контролі артеріального тиску й електролітного балансу [55]. Зв’язуючись з ACE2, вірус посилює деградацію ACE2 і таким чином зменшує його контррегуляторну дію на РАС. Зрештою це призводить до посилення реабсорбції натрію та води, підвищення артеріального тиску й екскреції K+ із сечею [56]. Додаткові механізми втрати калію – діарея та блювання, що є гастроінтестинальними проявами COVID‑19 [57]. Гіпокаліємія спричиняє гіперполяризацію клітин у спокої та прискорює деполяризацію клітин серця й легень, що може ініціювати шлуночкові аритмії та дихальну недостатність; з іншого боку, припинення втрати K+ із сечею є індикатором хорошого прогнозу [55].

Коензим Q10

Коензим Q10 (убіхінон) – мітохондріальний фермент і потужний антиоксидант, який бере участь в енергетичних процесах, ефективно захищає ліпіди біологічних мембран, ДНК і білки організму від перекисного окислення [56-60]. Коензим Q10 синтезується в організмі та надходить з їжею [57]. Його рівень знижується з віком, а також в умовах стресу та під час гострих респіраторних захворюваннь [59]. Приміром, у дослідженні 2019 року було встановлено, що пацієнти з грипом порівняно з контролем значно частіше мають низькі рівні коензиму Q10, що корелює з підвищеними рівнями запальних маркерів [60].

Вірус грипу, як і новий коронавірус SARS-CoV‑2, може зумовлювати надмірну імунну відповідь – так званий цитокіновий шторм, який вважають головною патогенетичною ланкою тяжкого перебігу й летальності [61, 62]. Нещодавній метааналіз клінічних досліджень, у яких застосовувався коензим Q10, свідчить про важливу роль цього мікронутрієнта в регулюванні гострої запальної відповіді та запобіганні цитокіновому шторму: порівняно з плацебо пероральне призначення коензиму Q10 знижувало рівні запальних маркерів (TNF, IL‑2, IL‑6 та ін.) і зменшувало надмірне запалення [63].

У пацієнтів із пневмонією застосування коензиму Q10 прискорює одужання, зменшує потребу в госпіталізації та ризик невдачі лікування [64].

У численних рандомізованих контрольованих дослідженнях продемонстровано здатність коензиму Q10 протидіяти факторам ризику тяжкого перебігу COVID‑19 завдяки гіпотензивному й гіпоглікемічному ефектам [65-70]. На думку багатьох авторів, коензим Q10 є цінним доповненням терапії гострих респіраторних інфекцій, що знижує вартість лікування, зменшує тяжкість симптомів і зрештою покращує якість життя пацієнтів [71-74]. Дієтичні добавки з коензимом Q10 також рекомендують як засіб профілактики інфікування й полегшення перебігу COVID‑19 [75].

Вітамін Р

Кверцетин, рутин та інші флавоноїди, відомі як вітамін Р, мають широкий спектр біологічної активності, зокрема чинять протизапальну, противірусну й антиоксидантну дії, зменшують перекисне окислення ліпідів, агрегацію тромбоцитів і капілярну проникність [76-80]. Цінним джерелом вітаміну Р є софора японська, висушені бутони котрої містять до 20% рутину та кверцетину [81].

У дослідженнях in vitro та in vivo встановлено, що вітамін Р зменшує продукцію запальних цитокінів (TNF, IL‑1α), запальних ферментів (циклооксигенази, ліпооксигенази) й молекули клітинної адгезії VCAM‑1, збільшує вироблення інтерферону-γ Т-хелперами 1 типу та пригнічує продукцію IL‑4 Т-хелперами 2 типу [82-86].

Прямий противірусний ефект вітаміну Р продемонстровано проти широкого спектра респіраторних вірусів, зокрема проти риновірусів, аденовірусів і коронавірусів (SARS, MERS) [87-92]. У рандомізованому контрольованому дослідженні за участю пацієнтів з інфекціями верхніх дихальних шляхів пероральне застосування вітаміну Р значно зменшувало тяжкість симптомів і тривалість захворювання [93]. В іншому подвійному сліпому дослідженні вживання кверцетину протягом зимового періоду значно знижувало захворюваність на гострі респіраторні інфекції в загалом здорових осіб [94].

Скринінг 83 сполук із відомою активністю проти РНК-залежної РНК-полімерази показав, що біофлавоноїди групи вітаміну Р мають здатність запобігати зв’язуванню SARS-CoV‑2 з клітинами макроорганізму [95]. Було встановлено, що вітамін Р може пригнічувати реплікацію SARS-CoV‑2, порушуючи зв’язок між вірусним S-протеїном та АСЕ2 [96]. Нещодавно група вчених із США виявила, що вітамін Р збільшує експресію сиртуїну SIRT2 – білка, котрий пригнічує складання інфламасоми NLRP3, залученої до патогенезу COVID‑19 [97].

З огляду на ці результати, а також на наявність у вітаміну Р протизапальних, антитромботичних властивостей і з урахуванням його високої безпеки експерти вважають за доцільне вживання дієтичних добавок із кверцетином із метою профілактики й ад’ювантної терапії COVID‑19, грипу й інших ГРВІ [98-102]. Слід зазначити, що вітамін Р має відносно низьку біодоступність, тому ефективнішим може бути тривалий профілактичний прийом для достатньої акумуляції в організмі [101].

Загалом вітамін Р має потужну цитопротекторну активність стосовно клітин шлунково-кишкового тракту, завдяки чому робить безпечнішим лікування нестероїдними протизапальними препаратами, котрі слугують основою симптоматичного ведення ГРВІ [102].

КОРАМАГ® – вітамінно-мінеральний комплекс, який може бути рекомендований для доповнення до раціону харчування як додаткове джерело калію, магнію, коензиму Q10 і вітамінів Р та Е для підтримання нормального метаболізму в клітинах органів і тканин, сприяння нормальному обміну речовин [103]. Компоненти дієтичної добавки КОРАМАГ® мають природне походження, є безпечними та виявляють комплексну синергічну дію. Експериментальні та клінічні дослідження обґрунтовують застосування калію, магнію, коензиму Q10 і вітаміну Р у профілактиці й лікуванні COVID‑19, грипу й інших ГРВІ з метою імуномодуляції, захисту органів-мішеней і покращення прогнозу.

КОРАМАГ® рекомендовано приймати дорослим внутрішньо, до їди, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю води. Добова доза становить по 2 капсули 2-3 рази на день або за рекомендацією лікаря.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготував Олексій Терещенко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (495), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

24.03.2024 Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність ефірних олій у лікуванні гострої застуди

Застуда та інші інфекції дихальних шляхів – актуальна проблема охорони здоров’я через високий рівень захворюваності, що перевищує такий інших інфекційних патологій. З метою підвищення кваліфікації лікарів загальної практики та обміну досвідом з актуальних питань лікування інфекційних захворювань у лютому була проведена науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра» за участю провідних вітчизняних спеціалістів-практиків....

18.03.2024 Інфекційні захворювання Оптимізація лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій: етіотропна, патогенетична та симптоматична терапія

Гостра застуда – самообмежувальне захворювання верхніх дихальних шляхів. Застуда зазвичай має помірну тяжкість і виникає під дією низки вірусів різних родин (найчастіше – риновірусів). Основними симптомами застуди є біль у горлі, гострий кашель, чхання, закладеність та виділення з носа (рис. 1). Інкубаційний період застуди триває зазвичай 24-72 год, а сама хвороба – в межах 1 тиж. Застуда асоціюється зі значним економічним тягарем для суспільства через потребу у візитах до лікаря, витрати на фармакопрепарати і біодобавки та тимчасову непрацездатність (Al-Haddad M.S. et al., 2016). ...

08.03.2024 Інфекційні захворювання Актуальні вірусні інфекції: можливості та перспективи лікування

Сучасні епідеміологічні спостереження свідчать про те, що масові спалахи інфекційних хвороб значно почастішали. Якщо раніше пандемії виникали в середньому раз на 40 років, то за 23 роки ХХІ ст. людство вже зустрілося із двома широкомасштабними спалахами: пандемією грипу А (H1N1) у 2009 році та пандемією коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) у 2020 році. За даними лондонської компанії Airfinity Ltd., яка займається прогнозуванням здоров’я, імовірність того, що пандемія (так само смертоносна, як і COVID-19) може виникнути в наступному десятилітті становить 27,5%. Серйозною загрозою для громадської охорони здоров’я, за даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є віруси Ебола, Марбург, Ласса, Ніпа і Зіка через їхній епідемічний потенціал, але не можна забувати і про інфекції, що вважаються контрольованими....

28.02.2024 Інфекційні захворювання Обґрунтування підходів до противірусної терапії респіраторних інфекцій на основі доказової медицини

На щастя, існує не так багато збудників інфекційних хвороб, які спричиняють епідемії або пандемії. Але кількість їхніх жертв серед людей може налічувати мільйони. Найнебезпечнішими, з огляду на швидкість поширення та кількість уражених осіб, є саме ті, що передаються через повітря. Це зумовлено найлегшим механізмом передачі патогенів, які спричиняють респіраторні захворювання. У довакцинальну еру натуральна віспа, дифтерія, кір та інші інфекційні хвороби були причиною вкрай високої смертності, особливо серед дитячого населення. Після створення та масового застосування вакцин проти цих небезпечних хвороб епідемії або припинилися, або набули мінімального масштабу, а натуральна віспа навіть була повністю ліквідована в світі. Останній її осередок у 70-х роках минулого століття – ​Індія....