Біль у горлі: сучасне мистецтво лікування

23.04.2024

Стаття у форматі PDF

У всьому світі біль у горлі, зумовлений запальними захворюваннями горла (ЗЗГ), є найчастішою причиною звернень до лікарів загальної практики та оториноларингологів; із ним пов’язано ≈25% відвідувань лікаря. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, >100 соматичних захворювань із провідним інфекційно-залежним і токсико-алергічним механізмом пов’язані саме із ЗЗГ. Здебільшого причина болю в горлі – ​гостре запалення інфекційного ґенезу: ГТ, ГФ і ГРВІ.

Етіологія та клінічні прояви ЗЗГ

Найчастіша причина розвитку ЗЗГ – ​гостра респіраторна вірусна інфекція; ≈80% захворювань, симптомами яких можуть бути біль і першіння в горлі, є гострим фарингітом або гострим тонзилітом, що розвинулися на тлі ГРВІ. Серед респіраторних вірусів збудниками ЗЗГ зазвичай є риновіруси, аденовіруси, віруси грипу та парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус, коронавіруси, метапневмовіруси, бокавіруси людини тощо. Крім респіраторних вірусів, ЗЗГ здатні зумовлювати віруси простого герпесу, вірус Епштейна – ​Барр, цитомегаловірус тощо.

Бактеріальні збудники зустрічаються значно рідше. Серед них першорядне значення мають β-гемолітичні стрептококи групи А (БГСА), причому захворюваність на гострий стрептококовий тонзиліт (ангіна) залежить від віку та становить 5-15% у дорослих, 20-30% у дитячому й підлітковому віці. В дітей саме БГСА майже завжди є причиною бактеріального тонзиліту (Hansmann-Wiest J. et al., 2018).

Місцеві прояви ЗЗГ – ​гіперемія, набряк слизової оболонки задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів, піднебінних дужок, можливо, м’якого піднебіння та язичка; водночас може спостерігатися наліт на задній стінці глотки та/або піднебінних мигдаликах. При запаленні трубних валиків біль зазвичай іррадіює у вуха. Під час пальпації можуть спостерігатися болючість та збільшення верхніх шийних лімфовузлів. Виражений больовий синдром за гострих ЗЗГ пояснюється особливостями іннервації цієї ділянки; вона отримує чутливу, рухову та вегетативну іннервацію із глоткового сплетіння. Сплетіння формується за рахунок гілок язикоглоткового та блукаючого нервів, а також симпатичних волокон верхнього шийного ганглія. Наявність значної кількості нервових зв’язків пояснює можливість іррадіації болю при захворюваннях глотки у вухо, нижню щелепу й інші анатомічні ділянки.

Підходи до лікування ЗЗГ

Відповідно до сучасних клінічних рекомендацій, ухвалених професійними медичними спільнотами, системні антибактеріальні препарати для лікування гострих ЗЗГ рекомендується призначати пацієнтам, у яких за допомогою методів експрес-діагностики чи культуральних методів підтверджено етіологічну значимість БГСА. Лише за БГСА-тонзиліту є абсолютні показання до проведення антибактеріальної терапії, адже тільки в цьому випадку існує ризик розвитку гострої ревматичної лихоманки, яка може зумовити низку ускладнень. За відсутності показань до призначення антибактеріальних препаратів системної дії рекомендується проведення терапії місцевими засобами, адже нераціональне призначення антибіотиків становить непотрібний ризик для пацієнтів і сприяє розвитку резистентності (Costelloe C. et al., 2010).

Слід зауважити таке: здебільшого в мазках на флору немає потреби, оскільки зазвичай бактерії, отримані в посіві (наприклад, із поверхні мигдаликів), не зіставляються з тими, що знаходяться всередині крипт, отже, посіви на флору також є неінформативними для визначення тактики лікування і не мають особливої діагностичної цінності.

Мета призначення місцевих препаратів – ​придушення активності збудників інфекції, швидке досягнення протизапального та болезаспокійливого ефектів, а також профілактика вторинного інфікування ушкодженої слизової оболонки глотки. Препарати мають не лише нівелювати основні симптоми ЗЗГ, а й характеризуватися широким спектром антимікробної дії, низькою алергенністю, відсутністю токсичності. До складу таких засобів зазвичай входить один або декілька антисептичних агентів, а також ефірні олії, місцеві анестетики (лідокаїн, тетракаїн, ментол), рідше – ​антибіотики (фузафунгін, фраміцетин) або сульфаніламіди, дезодорувальні засоби; крім того, можуть міститися природні антисептики (екстракти рослин, продукти бджільництва), лізати бактерій, вітаміни.

Незважаючи на значний асортимент топічних засобів, більшість з них впливають не на всі симптоми ЗЗГ, мають протипоказання, побічні ефекти й інші обмеження до застосування. Так, протимікробні й антисептичні засоби здатні спричиняти загибель або затримати розмноження хвороботворних мікроорганізмів, однак вони прямою дією не захищають слизову оболонку та не зменшують інтенсивності симптомів. Низка місцевих антисептичних препаратів, зокрема тих, що містять йод, відомі своєю алергенністю та подразнювальною дією. Деякі засоби можуть негативно впливати на стан шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, тому їх використання протипоказано людям із відповідними супутніми захворюваннями.

КОЛДІСЕПТ наноСІЛЬВЕР – ​інноваційний засіб для лікування ЗЗГ

Важливо, щоб препарати місцевої дії утворювали захисний шар на слизовій ­оболонці. За рахунок цього період терапевтичної дії збільшується, слизова зволожується, а вплив патогенних фізичних, хімічних і біологічних факторів зменшується. Таким вимогам відповідає спрей для горла КОЛДІСЕПТ наноСІЛЬВЕР, що містить наноколоїдне срібло, екстракт ірландського моху та олію м’яти перцевої.

Наноколоїдне срібло (наночастинки срібла у вигляді нанопластинок, що дозволяє їм міцно прилипати до різних поверхонь) – ​інноваційна активна речовина, яка характеризується потужною антимікробною дією за рахунок взаємодії з мембраною мікробної клітини (через здатність до руйнування клітинної мембрани та порушення клітинного дихання). Крім безпосереднього впливу на патогенні клітини, наночастинки срібла здатні зв’язуватися з тіоловими групами мікробних клітин, що зумовлює синтез активних форм кисню, порушення у каскаді системи дихальних ферментів і загибель патогену. Водночас наночастинки виявляють протигрибкову й противірусну активність. Останнє реалізується за рахунок безпосередньої дії на вірус і лізис вірусних мембран.

Окрім наноколоїдного срібла, спрей для горла КОЛДІСЕПТ наноСІЛЬВЕР містить традиційні компоненти з доведеною ефективністю – ​екстракт ірландського моху, мінеральні солі та олію м’яти перцевої. Екстракт ірландського моху характеризується антисептичними та антибактеріальними властивостями та створює захисний шар гелю, який захищає слизові оболонки порожнини рота і горла від бактерій і вірусів. Водний розчин мінеральних солей натрію, калію, кальцію та магнію, які входять до складу препарату, очищає горло, зменшує набряк слизової оболонки горла та носа і підтримує регенерацію подразнених слизових оболонок. Олія м’яти перцевої зменшує запалення слизових оболонок, полегшує кашель та покращує комфорт під час дихання.

У 2021 р. проведено клінічне спостереження з оцінкою ефективності та безпеки спрея для горла КОЛДІСЕПТ наноСІЛЬВЕР, до якого залучили ≈3400 пацієнтів із ЗЗГ. Виявилося, що 79% пацієнтів повідомляли про поліпшення стану упродовж 1-ї доби з початку лікування, 97% – ​до кінця 2-ї доби. Лікарі поставили високий бал ефективності препарату, що оцінювалася ними на «відмінно» та «добре» в 97% випадків. Водночас переносимість оцінена на «відмінно» та «добре» в 100% випадків; засіб можна використовувати тривалий час без ризику звикання, побічних ефектів або ускладнень.

Висновки

  1. ЗЗГ – ​актуальна проблема в практиці лікарів загальної практики та лікарів-
  2. оториноларингологів.
  3. Антибіотики при ЗЗГ мають призначатися за чіткими показаннями, а в разі їхньої відсутності слід надавати перевагу місцевим засобам лікування, які виявляють протимікробну, протизапальну та болезаспокійливу дію.
  4. КОЛДІСЕПТ наноСІЛЬВЕР спрей для горла є ефективним і безпечним засобом для лікування ЗЗГ; він створює захисний шар на слизовій оболонці горла, захищаючи її від фізичних, хімічних та біологічних факторів, має протизапальну, протимікробну і противірусну дію, зволожує суху слизову оболонку, знімає її набряк, підтримує регенерацію подразнених слизових оболонок.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (567), 2024 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

19.06.2024 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Нове глобальне визначення гострого респіраторного дистрес-синдрому

У результаті консенсусної конференції за участю 32 експертів з інтенсивної терапії гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), а також спільної роботи членів кількох товариств із реаніматології було сформульовано нове глобальне визначення ГРДС, яке включає певні критерії ідентифікації пацієнтів із цим синдромом, методи швидкої діагностики розладу, у тому числі в медичних закладах з обмеженими ресурсами, а також особливості проведення високопотокової назальної оксигенотерапії (HFNO) та неінвазивної вентиляції легень (NIV) у пацієнтів із ГРДС...

16.06.2024 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Сучасні підходи до лікування гострих і хронічних захворювань глотки

Більшість пацієнтів із болем у горлі ніколи не звертаються по лікарську допомогу, тому складно з’ясувати частоту гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у вигляді гострих фарингітів у тому чи іншому регіоні країни. Сьогодні вважається, що дитина може хворіти на застуду 5-10 разів на рік і це вже не вважається патологією, хоча лише нещодавно використовувався термін-діагноз «діти, що часто хворіють». У дорослих частота застудних вірусних захворювань становить у середньому 2-3 епізоди на рік [1, 2]....

15.06.2024 Неврологія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Риногенний головний біль: проблема та рішення

19-20 березня в онлайн-форматі відбувся освітній захід «Академія сімейного лікаря», в рамках якого доцент кафедри отоларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), лікар-отоларинголог вищої категорії, доктор медичних наук, професор Юлія Валеріївна Дєєва представила до уваги слухачів доповідь, де розглянула особливості ведення хворих із риногенним головним болем....

12.06.2024 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Бронхіоліти у дітей

Ця клінічна настанова є адаптованою для системи охорони здоров’я України версією клінічних настанов National guidance for the manegement of children with bronchiolitis, Royal College of Paediatrics and Child Health (2021), Infants and Children – Acute Management of Bronchiolitis, NSW (2018), Bronchiolitis in children: diagnosis and management, NICE guideline (2015) та CHQ-GDL-60012 – Bronchiolitis – Emergency management in children (2019), що були обрані робочою групою як приклад найкращої практики надання медичної допомоги дітям з вірусним бронхіолітом (ВБ) і ґрунтуються на даних доказової медицини щодо ефективності і безпеки медичних втручань, фармакотерапії та організаційних принципів її проведення. ...