Активна розумова діяльність в умовах сьогодення: нутритивний підхід для збереження когнітивного та фізичного здоров’я

23.04.2024

Стаття у форматі PDF

Події останніх 5 років є неабияким викликом для психічного стану кожного українця: спочатку – ​пандемія коронавірусу та запроваджені через неї карантинні обмеження, а далі – ​повномасштабне російське вторгнення, що триває уже понад 2 роки. Все це спричиняє погіршення психічного здоров’я населення. Такі надзвичайні ситуації, що характеризуються загрозою з невизначеною тривалістю, створюють масивне стресове навантаження, яке підсилюється відчуттям самотності та відчуженості, підвищують тривожність, а також є підґрунтям розвитку психічних розладів. Відомо, що ці стани порушують розумову діяльність, тобто перешкоджають концентрації та аналізу інформації.

Взаємозв’язок фізичного та когнітивного здоров’я

Психічне здоров’я чинить значний прямий та опосередкований вплив на ментальне або психічне здоров’я. Непрямий вплив психічного здоров’я на фізичне здоров’я опосередковується вибором способу життя та соціальною взаємодією, а взаємозв’язок минулого фізичного здоров’я з нинішнім психічним здоров’ям – рівнем фізичної активності (Ohrnberger J. et al., 2017). Слід зауважити, що опосередкований вплив фізичної активності (як на фізичне, так і на психічне здоров’я) є позитивним, породженим позитивним зв’язком покращення фізичного та психічного здоров’я. Кращий стан фізичного та психічного здоров’я зумовлює значнішу фізичну активність, яка, своєю чергою, має позитивний зв’язок із покращенням психічного та фізичного здоров’я (Gerber M. et al., 2009).

За результатами численних досліджень доведено стійкий зв’язок між вищими ­рівнями фізичної активності й покращенням когнітивних показників, особливо пам’яті та здатності до навчання (Cotman C.W. et al., 2002; Cotman C.W. et al., 2009). Згідно з результатами епідеміологічних досліджень, регулярна фізична активність знижує ризик погіршення показників когнітивних функцій у людей різного віку (Chang M. et al., 2010; Dik M. et al., 2003) з деякими доказами того, що фізична активність є особливо корисною для осіб середнього віку, адже сприяє пришвидшенню обробки інформації, покращенню пам’яті, показників виконавчих функцій.

Залучення до розумової діяльності також забезпечує нейропротекторні та нейропластичні переваги. Вищий рівень освіти, який є запорукою когнітивного резерву, пов’язаний зі зниженим ризиком когнітивних порушень (Ngandu T. et al., 2007) навіть у тих, хто має генетичні схильності високого ризику (наприклад, носії аполіпопротеїну E4) (Wang H.X. et al., 2012; Ferrari C. et al., 2014), імовірно, через підвищення порогу, за якого порушення ­стають клінічно маніфестними (Members E.C.C. et al., 2010). Люди, які займаються когнітивно вимогливою професійною діяльністю, дозвіллям і соціальною активністю, демонструють знижений ризик когнітивних розладів із віком (Smart E.L. et al., 2014). Дозвілля, яке продемонструвало прокогнітивний ефект, включає читання, дискусійні групи, використання комп’ютера, участь у карткових і настільних іграх, розгадування головоломок, гру на музичних інструментах і вивчення іноземної мови (Curlik D.M. et al., 2013).

В основі впливу розумової діяльності, дозвілля та соціальної активності на пізнання лежить концепція, яка називається «резерв». Відповідно до резервної гіпотези, порушення пізнання стають явними після того, як пул мозку та когнітивних ресурсів виснажується. Мозковий резерв належить до структурних відмінностей, які підвищують толерантність до патології, тоді як когнітивний резерв – до варіативності підходу до виконання завдань. Ідея резерву мозку випливає з досліджень, які показують, що виникнення деменції є рідшим в осіб, котрі займаються інтелектуально стимулювальною діяльністю, менше відчувають атрофію гіпокампа з віком (Valenzuela M.J. et al., 2018). Крім того, вважається, що збагачене середовище, насичене складною діяльністю, сприяє утворенню нових дендритних гілок і синапсів. Потім ці морфологічні зміни поглиблюють здатність мозку чинити опір інсульту, одночасно підвищуючи кількість гліальних опорних клітин, посилення капілярної мережі мозку, а також індукцію та включення нових нейронів (Phillips C., 2017).

Дієтичні фактори когнітивного здоров’я

Відомо, що нестача або незбалансована кількість у раціоні харчування необхідних поживних речовин, які сприяють нормальному, непатологічному функціонуванню організму, може зумовити порушення когнітивних навичок і погіршення психічного здоров’я, особ­ливо коли йдеться про тривогу чи розлади настрою, як-от депресія та/або підвищення рівня стресу (Baldó D., 2023). Наприклад, надмірне надходження цукру корелює з більшою частотою депресивних розладів; і навпаки, рівень глюкози, нижчий за оптимальний (як при реактивній гіпоглікемії), спричиняє типові симптоми тривожних розладів, як-от задуха, пришвидшене серцебиття, відчуття запаморочення тощо (Shinkov A. et al., 2018). Дефіцит вітамінів, макро- та мікроелементів за специфічної схильності може сприяти запуску патологічних змін у кишечнику, а це стає причиною більшої чутливості до стресу, тривоги чи депресії, що є похідним від двоспрямованого зв’язку кишково-мозкової осі (Mayer E. et al., 2016; Lange K.W. et al., 2020; Tao H. et al., 2020).

Зв’язок між психічним добробутом і обранням збалансованого харчування часто є двобічним. Наприклад, зміни в дієті можуть впливати на психічні розлади через прямий вплив на настрій, тоді як розвиток ­психічних розладів здатен зумовити зміни харчових звичок (Freeman M.P. et al., 2011). Так, стрес може впливати через мозок, спричиняючи переїдання (Williamson D.F. et al., 2002), що зумовлює збільшення маси тіла чи метаболічний синдром, а також сприяє розвитку таких розладів, як депресія через функціональні та/або соціальні порушення (Moazzami K. et al., 2019). З іншого боку, зміни харчових звичок, у т. ч. надмірне споживання висококалорійної обробленої їжі, спричиняють сучасні реалії життя (Hidaka B.H. et al., 2012). Це може зумовити розвиток психічних розладів, у т. ч. депресію, в тих, у кого харчова профілактика добре задокументована в літературі (Berk M. et al., 2012; Parker E. et al., 2014).

До розвитку когнітивних порушень, як-от розлади уваги та пам’яті, причетні відхилення в пластичності нервової тканини, активності нейродегенеративних процесів і антиоксидантної системи (Diniz B.S. et al., 2018). Фізіологічний перебіг вищезазначених процесів можливий лише при надходженні необхідних поживних речовин з їжі (Guimaraes L.R. et al., 2014).

Екстракт гінкго білоба – ​ефективний засіб для підтримки психічного та когнітивного добробуту

Одним зі джерел біологічно активних компонентів, необхідних для фізіологічного та психологічного добробуту, є препарати рослинного походження, як-от Квадевіт Меморі (виробник – ПраТ «Київський вітамінний завод»), що, крім незамінних вітамінів і мікроелементів, містить у своєму складі екстракт гінкго білоба.

Впродовж останніх 15 років проведено чимало наукових досліджень біологічної дії екстракту гінкго білоба, які описували його позитивний вплив на психічну діяльність (Mix J.A. et al., 2000; Canter P.H. et al., 2002). Виявилося, що він діє синергічно на різноманітні процеси, що беруть участь у гомеостазі запалення й окисного стресу, забезпечуючи захист мембрани та модуляцію нейротранс­місії (Poppel Е., 1997). Вважається, що ці властивості – основа його впливу на центральну нервову систему, що проявляється посиленням певних нейрокогнітивних процесів. Вживання екстракту рослини покращує показники пам’яті, особливо аспекти епізодичної пам’яті, ефективність пошуку, кконсолідацію/зберігання нещодавно вивченого матеріалу, а також прискорює процеси візуального розпізнавання (Mix J.A. et al., 2002).

Така підтримка активної розумової діяльності протидіє стресу, зберігає когнітивне та фізичне здоров’я, допомагає дотримуватися здорового способу життя. Про це свідчать результати іншої роботи, учасниками якої стали добровольці без когнітивних порушень (Cieza A. et al., 2003). Під час проведення дослідження вчені оцінювали судження суб’єктів про власне психічне здоров’я, загальний стан здоров’я і якість життя. Виявилося, що вживання екстракту гінкго білоба забезпечувало покращення показників самооцінки психічного здоров’я та якості життя, при цьому невідомих побічних ефектів або непереносимості препарату помічено не було.

Отже, екстракт гінкго білоба можна розглядати як природний засіб, що може сприятливо впливати на когнітивний і психічний стан людини, а це дозволяє їй переживати стресові періоди життя з найменшим дискомфортом, розвивати свої здібності повною мірою, навчатися та працювати, а також робити внесок у покращення суспільства.

Підготувала Юлія Котикович

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (567), 2024 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

16.05.2024 Неврологія Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

За матеріалами Науково-практичної конференції «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності» (22‑23 березня 2023 р.) ...

16.05.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Особливості перебігу герпесвірусної інфекції на тлі посттравматичного стресового розладу

За матеріалами Науково-практичної конференції «Стрес-індуковані імунні розлади та їх наслідки в умовах воєнного часу» (29 лютого 2024 р.) ...

16.05.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Практика психотерапевта: психотехніки кейсу «швидкої допомоги»

У статті висвітлено необхідні прийоми роботи психотерапевта, починаючи з вибору оптимальної комунікації. Наведені у статті психотехніки не вимагають від лікаря загалом ні глибоких теоретичних знань, ні великого практичного досвіду. Цим вони привабливі, і, оскільки достатньо ефективні, можуть стати корисними не тільки для вузького кола психотерапевтів, але і для багатьох сімейних лікарів. ...

16.05.2024 Неврологія Психіатрія Терапія та сімейна медицина Тривожні та інші емоційні розлади сьогодення: роль фітотерапії

За останнє століття у світі значно зросла кількість подій планетарного рівня, які призвели до хвилі постстресових та емоційних розладів. На жаль, ця ситуація не оминула й Україну. Через розв’язану рф війну страждають і ті, хто опинився в зоні бойових дій або в окупації, і ті, хто живе в тилу, і вимушені внутрішні переселенці, і ті, хто виїхав за кордон. Перевтома, тривожність і тривалий стрес виснажують організм, шкодять фізичному здоров’ю, можуть стати тригером порушень психіки, що скорочують тривалість життя. ...