За статистикою, в Україні цереброваскулярні захворювання є другою причиною смертності. Щороку стається близько 140 тис. інсультів, при цьому більш ніж у 80% пацієнтів діагностується ішемічний інсульт. Серед осіб з інсультом 30‑40% помирають упродовж перших 30 днів і до 50% – ​протягом року від початку хвороби. Своєю чергою 20‑40% тих, хто вижив, стають залежними від сторонньої допомоги і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя [1].

Мозковий інсульт (МІ) належить до найтяжчих форм цереброваскулярних захворювань. Всесвітня організація охорони здоров’я визначає інсульт як клінічний синдром швидкого розвитку ознак фокальної чи глобальної втрати мозкових функцій, що тривають 24 год і більше або призводять до летальних наслідків. На сьогодні інсульт називають епідемією XXI ст., а­дже він є однією з найпоширеніших причин смерті та основною причиною втрати працездатності серед дорослого населення у всьому світі.