Увійти
Consilium. Сучасні аспекти тестостерон-замісної терапії у чоловіків
Consilium. Сучасні аспекти тестостерон-замісної терапії у чоловіків
Consilium. Кардіологія сьогодні: профілактика тромбозів та ефективна регуляція артеріального тиску
Consilium. Кардіологія сьогодні: профілактика тромбозів та ефективна регуляція артеріального тиску
Health-ua.com тепер в Telegram
Health-ua.com тепер в Telegram
Головна Кардіологія та кардіохірургія Раціональне споживання солі у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань: огляд поточних рекомендацій
Завантажити PDF Читати пізніше

17 квітня, 2026

Раціональне споживання солі у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань: огляд поточних рекомендацій

Автори:
О.В. Князєва, докторка філософії у галузі медицини, Дніпровський державний медичний університет

Knyazeva_O_V.webpЗгідно з даними дослід­жен­ня Global Burden of Disease (2019), у світі щороку близько 8 млн смертей пов’язані з нездоровим харчуванням. Серед них, за оцінками експертів, 1,9 млн випадків зумовлені надмірним споживанням натрію. Цей тригер визнано одним із ключових модифікованих факторів ризику, що асоційовано із підвищенням артеріального тиску (АТ) та, відповідно, збільшенням імовірності розвитку інсульту, інфаркту міокарда та хронічної серцевої недостатності (СН) [1]. В Україні результати дослід­жен­ня факторів ризику неінфекційних захворювань STEPS (2019) показали, що 44,9% населення завжди або часто додають сіль чи солоні соуси до їжі, а 26,9% регулярно вживають оброблені продукти із високим вмістом солі [2].

Вхід в особистий кабінет Вхід
Реєстрація
Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!
Забули пароль?

Надмірне споживання натрію як глобальний фактор ризику ССЗ

На думку експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), скорочення споживання натрію є фундаментальною складовою первинної та вторинної профілактики серцево-­судинних захворювань (ССЗ), хронічної хвороби нирок, а також впливає на зниження ризику розвитку інших патологій, потенційно зумовлених надлишковим споживанням натрію, зокрема раку шлунка. Крім того, зменшення споживання натрію є одним із найбільш економічно ефективних заходів для поліпшення здоров’я населення та зниження тягаря неінфекційних захворювань. Так, кожен 1 долар США, інвестований у впровад­жен­ня дій зі скорочення споживання натрію, забезпечує щонайменше 12 доларів США економічної віддачі [3].

Натрій є важливим макроелементом, необхідним для підтримки об’єму плазми, кислотно-лужного балансу, передачі нервових імпульсів та нормального функціонування клітин. Водночас дефіцит натрію у здорових людей є вкрай малоймовірним. Рівень його споживання з їжею значною мірою визначається культурними особливостями та харчовими звичками населення.

Основним джерелом натрію є натрію хлорид (кухонна сіль), але він також природно міститься у низці продуктів, зокрема молоці, м’ясі та молюсках. Високий вміст натрію характерний і для оброблених харчових продуктів (як-от хліб, перероблене м’ясо, закуски), а також приправ, таких як соєвий і рибний соуси. Додатковим джерелом натрію є глутамат натрію, що широко використовується як харчова добавка.

Слід зазначити, що терміни «сіль» і «натрій» часто вживаються як взаємозамінні. Однак за масою кухонна сіль містить близько 40% натрію і 60% хлориду (1 г натрію відповідає приблизно 2,5 г солі).

За даними Глобального звіту ВООЗ, майже всі групи населення споживають надмірну кількість натрію: середній рівень споживання у світі серед дорослих становить 4310 мг/добу (що еквівалентно 10,78 г солі). Це більш ніж удвічі перевищує рекомендований ВООЗ рівень – ​менш ніж 2000 мг натрію на добу (що відповідає <5 г солі, або приблизно 1 ч.л.).

Такий показник є орієнтиром для громадського здоров’я, і його досягнення визнане критично важливим для зниження поширеності артеріальної гіпертензії (АГ) та пов’язаних із нею ускладнень. Оскільки основним джерелом надход­жен­ня натрію є об­роблені харчові продукти, це потребує не лише індивідуальних, але й системних заходів.

ВООЗ запропонувала стратегію «Най­кращі закупівлі» (Best Buys), яка передбачає [4]:

  • реформулювання харчових продуктів зі встановленням цільових показників вмісту солі;
  • впровад­жен­ня політик закупівель з обмеженням продуктів із високим вмістом солі в закладах освіти, охорони здоров’я тощо;
  • обов’язкове чітке та зрозуміле маркування вмісту солі на упаковці;
  • підвищення обізнаності населення через масмедійні кампанії.

Оптимізація споживання солі: від доказів до рекомендацій

Аналіз клінічних даних підтверджує, що навіть незначне зниження споживання натрію має клінічну користь, оскільки зв’язок між його вмістом у раціоні та ризиком ССЗ є дозозалежним. Зокрема, за даними метааналізу, ризик ССЗ зростає на 6% із кожним підвищенням споживання натрію на 1 г. Загалом при високому споживанні натрію порівняно із низьким імовірність ССЗ збільшується на 19% [5].

Дослід­жен­ня DASH-Sodium (Dietary Approaches to Stop Hypertension) також продемонструвало, що обмеження споживання натрію незалежно знижує 10-річний ризик атеросклеротичних ССЗ, тоді як поєднання цього підходу із DASH-дієтою забезпечує найбільше відносне зменшення імовірності атеро­склеротичних подій порівняно з кожним із втручань окремо. При цьому вплив обмеження натрію на розрахунковий ризик атеросклеротичних ССЗ є найвиразнішим у жінок і пацієнтів із рівнем АТ понад 140/90 мм рт. ст. [6].

Що ж рекомендовано в сучасних настановах зі споживання солі у контексті профілактики ССЗ? У рекомендаціях Американської колегії кардіологів та Американської асоціації серця (ACC/AHA, 2019) із первинної профілактики ССЗ серед найкращих нефармакологічних втручань щодо профілактики й лікування АГ зазначене обмеження споживання натрію. Оптимальною метою вважається рівень <1500 мг/добу, але для більшості дорослих клінічно значущим є зменшення споживання принаймні на 1000 мг/добу [7]. У настанові Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо профілактики ССЗ у клінічній практиці (2021) також наголошено на доцільності зменшення споживання солі для контролю АТ та зниження ризику ССЗ (I, A). Однією з ознак здорового харчування визначено споживання солі <5 г/добу, при цьому оптимальний рівень може становити близько 3 г/добу. Скорочення споживання солі досягається як шляхом індивідуального вибору раціону (зменшення частки оброблених продуктів), так і через реформулювання харчових продуктів зі зниженням вмісту солі [8].

В Україні чинним є Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Профілактика серцево-судинних захворювань», затверджений наказом МОЗ України від 13.06.2016 № 564. У ньому рекомендовано обмежити споживання солі до <5 г/добу (приблизно 1 ч.л.). Наголошується, що 70‑80% солі надходить із технологічно обробленими продуктами (як-от хліб, м’ясні вироби, сир, консерви тощо), тому їх споживання слід суттєво обмежити. Рекомендовано надавати перевагу самостійному приготуванню їжі з натуральних продуктів із мінімальним додаванням солі, а також замінювати сіль спеціями та зеленню [9].

Щодо пацієнтів з АГ сучасні рекомендації є чіткими. Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)», затверджений наказом МОЗ України від 12.09.2024 № 1581, серед заходів немедикаментозного лікування передбачає не тільки обмеження споживання кухонної солі до <5 г/добу (що відповідає приблизно 2 г натрію) для всіх осіб з АГ з метою зниження АТ та ризику ССЗ, але й рекомендує вживання замінників солі, в яких частину NaCl замінюють на KCL. Також рекомендовано збільшити споживання калію, переважно за рахунок модифікації харчового раціону, за винятком пацієнтів із прогресувальною хронічною хворобою нирок (ХХН) [10].

У клінічній настанові AHA/ACC (2025) щодо профілактики, діагностики та лікування високого АТ дорослим із/без АГ рекомендовано обмежити споживання натрію до <2300 мг/добу з подальшим наближенням до оптимального рівня <1500 мг/добу (I, A). Одночасно дорослим із підвищеним АТ або АГ рекомендоване помірне підвищення споживання калію, переважно із продуктами харчування, за винятком пацієнтів із ХХН або тих, хто отримує препарати, які знижують екскрецію калію, – ​у таких випадках необхідний моніторинг його рівня в сироватці крові (I, A). Також зазначено, що викорис­тання калієвмісних замінників солі може бути корисним для профілактики та лікування підвищеного АТ та АГ, особливо у пацієнтів, які додають сіль під час приготування їжі або за столом; водночас у разі ХХН або зас­тосування препаратів, що зменшують виведення калію, необхідний контроль його рівня в сироватці крові (IIa, A) [11]. Таким чином, у настанові окремо акцентовано увагу на пацієнтах, які активно використовують сіль у домашньому харчуванні. Це відображає клінічне розуміння того, що хоча значна частка натрію надходить із промислово оброб­лених продуктів, ізольована заміна солі під час приготування або споживання їжі є недостатньою без загальної модифікації раціону, зокрема зменшення частки таких продуктів. У цьому контексті застосування калієвмісних замінників солі виникає як науково обґрунтована та технологічно виправдана альтернатива, що дозволяє досягти значного зниження натрієвого навантаження без радикальної відмови від традиційних смакових профілів.

Безнатрієві та калієвмісні замінники солі представляють собою найбільш життєздатну стратегію боротьби з АГ на популяційному рівні. Замінники солі зі зниженим вмістом натрію (ЗСЗВН) зазвичай являють собою суміші, в яких частину хлориду натрію замінено хлоридом калію, зазвичай у співвідношенні 70‑75% і 25‑30% відповідно. Ключова перевага ЗСЗВН полягає у подвійному механізмі дії: вони не лише знижують загальне споживання натрію, але й підвищують надход­жен­ня калію. Клінічну користь ЗСЗВН, зокрема щодо зниження ризику нефатального інсульту, нефатального гострого коронарного синдрому та серцево-­судинної смерті, продемонстровано у низці досліджень [12, 13]. Так, результати дослід­жен­ня SSaSS (Salt Substitute and Stroke Study) показали, що використання ЗСЗВН асоційоване зі зниженням ризику інсульту на 14%, великих серцево-судинних подій – ​на 13% і загальної смерт­ності – ​на 12% [14].

З урахуванням доступних даних, у 2025 р. ВООЗ оприлюднила рекомендації «Використання замінників солі зі зниженим вмістом натрію». З метою зниження АТ та ризику ССЗ доцільно обмежити споживання натрію до <2 г/добу (сильна рекомендація). Крім того, ВООЗ пропонує дорослим споживачам, які використовують кухонну сіль, замінювати її на ЗСЗВН, що містять калій (умовна рекомендація). Особливо зазначено, що ця рекомендація стосується загальної популяції дорослих (за винятком вагітних і дітей) і не поширюється на осіб із порушенням функції нирок або станами, що супроводжуються затримкою калію [3].

Для пацієнтів з СН рекомендації щодо обмеження споживання натрію є більш обережними. Так, у настановах ESC (2021) та Всеукраїнської асоціації кардіологів України (2024) щодо харчування пацієнтів з СН акцентується на запобіганні недоїданню, дотриманні принципів здорового харчування, уникненні надмірного споживання солі (>5 г/добу) та підтриманні нормальної ваги [15, 16]. У рекомендаціях АНА/АСС (2022) зазначено, що для пацієнтів зі стадією C хронічної СН доцільним є уникнення надмірного споживання натрію з метою зменшення симптомів застою (IIa, C) [17].

Індивідуалізоване обмеження споживання солі до 5 г/добу та рідини (до 1,5 л/добу) може зменшити клінічні ознаки та симптоми СН без негативного впливу на спрагу, апетит або якість життя у пацієнтів із помірною та тяжкою хронічною СН, особливо у разі наявності попередніх ознак затримки рідини [18]. Водночас нині існують дані, що надмірне обмеження натрію може погіршувати якість харчування, зок­рема призводити до недостатнього споживання макро- та мікро­нутрієнтів [19].

Результати дослід­жен­ня SODIUM-HF показали, що в амбулаторних пацієнтів із СН дієтичне втручання зі зменшенням споживання натрію до 100 ммоль/добу (<1500 мг/добу) не супроводжувалося зниженням частоти клінічних подій [20]. Відповідно до метааналізу, обмеження натрію у пацієнтів із хронічною СН було асоційоване з погіршенням прогнозу за комбінованою кінцевою точкою (смертність і госпіталізація) та не впливало на загальну летальність і частоту госпіталізацій із приводу СН [21]. Водночас дієтичні підходи, зокрема DASH-дієта, що характеризуються високим вмістом калію та антиоксидантів, можуть забезпечити помірне обмеження натрію без шкоди для нутритивного статусу за умови супроводу дієтичними консультаціями та потенційно асоційовані зі зниженням частоти госпіталізацій через СН [22].

Висновки

  1. Раціональне споживання солі пацієнтами у контексті профілактики та лікування ССЗ має ґрунтуватися на диференційованому підході.
  2. Для первинної профілактики та лікування АГ домінує чітка мета – ​споживання солі <5 г/добу, яку доповнено рекомендацією щодо використання калієвмісних замінників солі, які продемонстрували здатність знижувати ризик серцево-судинних подій.
  3. Калієвмісні замінники солі не рекомендовані пацієнтам із ХХН (особливо IV‑V ст., ШКФ <30 мл/хв/1,73 м2) і тим, хто приймає калій­зберігаючі препарати.
  4. У пацієнтів з хронічною СН клінічна тактика потребує більшої обережності: перевагу слід надавати помірному обмеженню споживання солі (уникненню надлишку) з метою зменшення симптомів застою, водночас уникаючи надмірної рестрикції, яка потенційно може негативно впливати на нутритивний статус і довгостроковий прогноз.
  5. Використання замінників солі є простим та доступним інструментом підвищення ефективності антигіпертензивної терапії у реальній клінічний практиці за умови належного відбору пацієнтів та клінічного контролю, що дозволяє інтегрувати іх у практику лікаря.

Це робить замінники солі не лише інструментом контролю АТ, але й фактором впливу на клінічний прогноз: зменшення випадків інсультів, інфарктів та загальної смертності в цілому.

Література

  1. Global Burden of Disease Collaborative Network. GBD2019 Dietary Risk Exposure Estimates 1990‑2019. Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME), 2021. Available from: https://ghdx.healthdata.org/gbd‑2019.
  2. STEPS Поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань. – ​Україна, 2019; https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/2019_STEPS_report_ukr.pdf.
  3. Use of lower-sodium salt substitutes: WHO guideline. Geneva: World Health Organization, 2025.
  4. WHO global report on sodium intake reduction. Geneva: World Health Organization, 2023.
  5. Wang Y.-J., Yeh T.-L., Shih M.-Ch., Tu Y.-K., Chien K.-L. Dietary Sodium Intake and Risk of Cardiovascular Disease: A Systematic Review and Dose-Response Meta-­Analysis // Nutrients. – 2020. – 12 (10). – ​2934; doi:10.3390/nu12102934.
  6. Knauss H.M., Kovell L.C., Miller III E.R., Appel L.J., Mukamal K.J., Plante T.B. et al. Dietary sodium reduction lowers 10-year atherosclerotic disease risk score: Results from the DASH-sodium trial // Am J Prev Cardiol. – 2025. – 22. – 100980; doi:10.1016/j.ajpc.2025.100980.
  7. Arnett D.K., Blumenthal R.S., Albert M.A., Buroker A.B., Goldberger Z.D., Hahn E.J. et al. 2019 ACC/AHA Guideline on the Primary Prevention of Cardiovascular Disease: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology // American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines // Circulation. – 2019. – 140 (11). – ​e563-e595; doi:10.1161/CIR.0000000000000677.
  8. Visseren F.L.J., Mach F., Smulders Y.M., Carballo D., Koskinas K.C., Bаck M. et al. 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice // Eur Heart J. – 2021. – 42 (34). – ​3227‑3337; doi:10.1093/eurheartj/ehab484.
  9. Наказ МОЗ України від 13.06.2016 № 564 «Про затвер­д­жен­ня та впровад­жен­ня медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в частині профілактики серцево-судинних захворювань»; www.dec.gov.ua/mtd/profilaktyka-serczevo-sudynnyh-zahvoryuvan.
  10. Наказ МОЗ України від 12.09.2024 № 1581 «Про затверд­жен­ня Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)»; www.dec.gov.ua/mtd/arterialna-gipertenziya‑2.
  11. Jones D.W., Ferdinand K.C., Taler S.J., Johnson H.M., Sh­i­m­bo D., Abdalla M. et al. 2025 AHA/ACC/AANP/AAPA/ABC/ACCP/ACPM/AGS/AMA/ASPC/NMA/PCNA/­SGIM guideline for the prevention, detection, evaluation, and management of high blood pressure in adults: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines // J Am Coll Cardiol; https://doi.org/10.1016/j.jacc.2025.05.007.
  12. Younas S., Parvathi H., Sahu S., Rani R., Saher S., Chatzizisis Y.S. et al. Salt Substitutes in Low-Income Settings: Blood Pressure Benefits, Cardiovascular Outcomes, and Safety Considerations: A Narrative Review // J Vasc Dis. – 2025. – 4 (4). – 42; doi:10.3390/jvd4040042.
  13. Brand A., Visser M.E., Schoonees A., Naude C.E. Replacing salt with low-sodium salt substitutes (LSSS) for cardiovascular health in adults, children and pregnant women // Cochrane Database Syst Rev. – 2022. – 8 (8). – ​CD015207; doi:10.1002/14651858.CD015207.
  14. Neal B., Wu Y., Feng X., Zhang R., Zhang Y., Shi J. et al. Effect of Salt Substitution on Cardiovascular Events and Death // N Engl J Med. – 2021. – 385. – 1067‑1077; doi:10.1056/NEJMoa2105675.
  15. McDonagh T.A., Metra M., Adamo M., Gardner R.S., Ba­umbach A., Bоhm M. et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: Developed by the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardio­logy (ESC) With the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC // Eur Heart J. – 2021. – 42 (36). – ​3599‑3726; doi:10.1093/eurheartj/ehab368.
  16. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності, 2024; https://cardiocongress.org.ua/wp-content/uploads/2024/09/Рекомендації-ХСН-А6‑1.pdf.

Повний список літератури із 22 пунктів знаходиться в редакції

Тематичний номер «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» № 2 (105) 2026 р.