8 травня, 2026
Європейські тренди у вивченні та застосуванні антиаритмічних препаратів ІС класу: the old, the new, and ETERNITY
Сидорова Н.М.
У квітні в Парижі (Франція) відбувся щорічний конгрес Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), який є законодавцем «мод» щодо розвитку аритмології не тільки у Європейському союзі, але й у всьому світі. Понад 7 тис. делегатів зі 117 країн взяли участь у заході, що зайняв чотири поверхи комплексу Palais du congrès. Традиційно в межах конгресу впродовж останніх років функціонує інтерактивний простір Simulation Village, а на багатьох майданчиках обговорюються актуальні практичні та наукові аспекти ведення пацієнтів з аритміями та порушеннями серцевої провідності. Хоча цей захід переважно орієнтований на інтервенційну аритмологію, належну увагу було приділено й антиаритмічній фармакотерапії. Зокрема, опублікований торік Практичний компендіум EHRA з антиаритмічних препаратів (ААП) став важливим імпульсом для розвитку медикаментозної аритмології, яка тривалий час прогресувала повільно через стагнацію класифікацій і відсутність прагматичного, системного підходу до формування нових терапевтичних мішеней [1].
Обмеження і нові терапевтичні мішені в аритмології
Темі подальшого розвитку медикаментозної антиаритмічної терапії присвятила свою доповідь доцент C.A. Remme (відділ експериментальної кардіології Амстердамського університетського медичного центру, Нідерланди), яка визначила основні обмеження сучасної аритмології [2]:
- Субоптимальне фармакологічне лікування, адже ААП часто характеризуються низькою селективністю, а розробка нових терапевтичних стратегій упродовж останніх десятиліть залишається обмеженою.
- Терапія інвазивна та за допомогою пристроїв нерідко пов’язана з ризиками й ускладненнями і не впливає безпосередньо на механізми розвитку аритмій чи порушень провідності.
- Відсутність прогностичних та терапевтичних біомаркерів (зокрема циркулюючих біомаркерів проаритмічного стану), що ускладнює ідентифікацію пацієнтів із найвищим ризиком аритмій або тих, хто може отримати максимальну користь від конкретного втручання.
Серед обмежень сучасних ААП – не тільки неспецифічність блокади іонних струмів, але й часто емпіричний характер їх винаходу та відсутність обґрунтованого пояснення механізму встановленої клінічної дії, яка може бути зумовлена, зокрема, нещодавно відкритими механізмами. Застосування ААП без ретельного з’ясування їх ефектів призводить до таких проблем, як вузьке терапевтичне вікно і побічні дії, з-поміж яких і проаритмогенний ефект [2].
За останні 10 років лише 440 інтервенційних досліджень були проведені для вивчення проблем аритмології; для прикладу, більш ніж 33 тис. таких досліджень здійснено в онкології, 8428 – стосовно серцево-судинних захворювань [3]. Таким чином, вивчення ААП в умовах сучасних лікувальних стратегій, зокрема при залученні хірургічних втручань та імплантації пристроїв, є надзвичайно актуальним, і навіть давно відомі препарати в цій клінічній ситуації можуть розкритися з нового боку.
Набуває особливого значення виокремлення групи селективних щодо передсердь ААП, що є важливим для лікування одного із найскладніших за можливими причинами розвитку порушення ритму – фібриляції передсердь (ФП) [2]. У Практичному компендіумі ААП від EHRA (2025) згадуються й інші, крім пропафенону та флекаїніду, ААП ІС класу, які також використовуються для фармакологічної кардіоверсії при ФП, але на сьогодні відсутні на фармацевтичному ринку України: цибензолін, пілсікаїнід та антазолін [1]. Тож ера монополії пропафенону та флекаїніду як єдиних препаратів ІС класу, ймовірно, добігає кінця. Крім того, активно вивчається підхід «перепрофілювання засобу», коли препарат, який призначається за одним показанням, може бути застосований і для лікування порушень серцевого ритму та провідності. Наразі для лікування ФП у процесі вивчення ефективність таких засобів, як доксапрам, канакінумаб, колхіцин, метформін та гліфлозини, сакубітрил/валсартан, а також ботулотоксин типу А [2].
Так, на конгресі в межах е-постерної сесії «Антиаритмічна терапія» було представлено дані аналізу досліджень щодо застосування колхіцину при ФП. Відповідно до них, колхіцин знижує частоту виникнення ФП у когортах пацієнтів після операцій на серці та абляції, але збільшує побічні ефекти із боку травного тракту [4].
Трансформація підходів до застосування ААП ІС класу
На цій же сесії були озвучені результати українського опитування «Ethacizine Evaluation for Acute and Chronic Treatment of AtRial FibrillatioN in Real PractIce: Ukrainian NaTional SurveY (ETERNITY)», виконаного Н.М. Сидоровою та М.Ю. Колесником, яке було присвячене вивченню думки клініцистів щодо застосування ААП ІС класу етацизину в лікуванні осіб із ФП як складової взаємодії між пацієнтом та лікарем [5]. Представлені матеріали відображали як загальне ставлення до етацизину опитаної когорти зі 100 лікарів, переважно кардіологів, які практикують в амбулаторних закладах, так і використання стратегії фармакологічної кардіоверсії при ФП за допомогою етацизину, рекомендованої в Україні з 2024 р. резолюцією Всеукраїнської асоціації аритмологів України, а з 2025 р. – у стандартах щодо ведення пацієнтів із ФП цієї ж організації [6‑8]. Анкетування проводили з листопада 2024 по лютий 2025 рр. методом «snowball» (ланцюгового відбору).
Згідно із результатами опитування, етацизин виявився найчастіше застосовуваним препаратом серед респондентів ETERNITY та мав найвищий середній показник задоволеності (7,9 бала із 10 можливих), що був статистично більшим за такий для пропафенону (7,2 бала; р=0,014). За даними категоризації оцінок клініцистів («погано», «посередньо», «добре», «дуже добре»), етацизин не поступався пропафенону та флекаїніду. Крім того, жоден з опитаних не зазначив проаритмогенний ефект як основну причину відмови від призначення етацизину. Водночас серед аргументів на користь його застосування досить часто відзначали антихолінергічні властивості препарату [5].
Лікарі активно залучають пацієнтів до обговорення тактики лікування, але демонструють більшу обережність під час призначення етацизину в межах стратегії «таблетка в кишені». При цьому 28,3% респондентів ETERNITY відзначають, що пацієнти, які приймають етацизин для підтримання синусового ритму, нерідко самі обирають його для фармакологічної кардіоверсії при виникненні пароксизму ФП, в тому числі в форматі «таблетка в кишені».
Понад половина опитаних мала власний досвід відновлення синусового ритму при ФП за допомогою етацизину, відзначаючи переважно його добру ефективність, зокрема таку, що не поступається пропафенону та флекаїніду. Особливо цікавим є те, що лікарі повідомляли про досвід фармакологічної кардіоверсії не лише при одноразовому застосуванні високої дози етацизину (стратегія «таблетка в кишені»), але й у дискретному режимі: у частині випадків додатково призначали 50 мг через 1‑2 год після початкової дози 100 мг, тоді як в інших – просто підвищували добову дозу до 200 мг [5, 9].
Чому ж це дослідження-опитування привернуло увагу рецензентів конгресу EHRA 2026? Найімовірніше, з огляду на сукупність чинників.
По-перше, останніми роками неухильно зростає роль пацієнта у процесі лікування. Це стосується як підтримання прихильності до терапії, так і прийняття рішень щодо вибору методів лікування та виконання профілактичних заходів. Чим активніше пацієнт залучений до лікувального процесу й бере відповідальність за власне здоров’я, тим вищою є ефективність сучасних терапевтичних підходів. Водночас пацієнт має бути поінформований про причини захворювання, можливі тригери та чинники, що впливають на перебіг хвороби і результати лікування.
Певною мірою на проведення опитування ETERNITY авторів надихнула інша наукова робота, виконана О.С. Сичовим та співавторами у 2024 р. [10]. У даному дослідженні було відібрано пацієнтів із ФП, які отримували етацизин і під час пароксизму самостійно застосовували його за принципом «таблетка в кишені». Саме ці результати актуалізували питання щодо рівня контрольованості застосування ААП ІС класу пацієнтами та визначили ключові аспекти, на які слід звертати увагу в клінічній практиці.
Результати опитування ETERNITY узгоджуються із даними О.С. Сичова та співавторів, зокрема щодо частого самостійного використання пацієнтами етацизину для відновлення синусового ритму при ФП, а також варіабельності дозування – як у бік підвищення (понад 100 мг), так і зниження. Водночас така «самостійність» пацієнтів, які відчули ефект препарату, потребує чіткого контролю, що було підкреслено під час обговорення результатів ETERNITY на конгресі EHRA 2026.
ААП ІС класу, включно з етацизином, характеризуються профілем безпеки, який потребує ретельного моніторингу, особливо при застосуванні у вищих дозах. Тому пацієнти мають отримувати чіткі інструкції щодо використання цих препаратів для фармакологічної кардіоверсії та підтримувати постійний зв’язок із лікарем. Розробка пам’яток, коротких інформаційних матеріалів і навчання пацієнтів можуть суттєво підвищити безпеку терапії, як зазначила V. Johnson (Німеччина), модераторка сесії «Антиаритмічні препарати» конгресу EHRA 2026.
Другим аспектом, який міг зацікавити рецензентів конгресу, є підходи до фармакологічної кардіоверсії. Традиційно основна увага приділялася стратегії «таблетка в кишені», однак застосування високих доз ААП ІС класу може супроводжуватися підвищеним ризиком побічних ефектів. Саме тому в клінічній практиці частина лікарів використовує етацизин у «дробному режимі» для відновлення синусового ритму.
Цей «дробний» формат умовно можна поділити на два напрями. Перший передбачає додаткове застосування етацизину в дозі 50 мг у разі неефективності стратегії «таблетка в кишені». Слід зазначити, що подібний підхід раніше не описувався для пропафенону чи флекаїніду. Другий варіант полягає у підвищенні добової дози етацизину до 200 мг. Хоча, за оцінками респондентів, «дробна» стратегія загалом поступається за ефективністю підходу «таблетка в кишені» (так вважають 36,7% опитаних), вона може розглядатися як альтернатива в ситуаціях, коли пацієнт надає перевагу саме такому режиму застосування. У зв’язку із цим автори дослідження ETERNITY пропонують відмовитися від терміна «таблетка в кишені» щодо етацизину та використовувати більш точне визначення – «фармакологічна кардіоверсія у разовому чи дискретному режимі».
По-третє, інтерес до результатів опитування ETERNITY, ймовірно, зумовлений можливістю оцінити ситуацію очима клініцистів і наблизитися до реальної клінічної практики. Подібні дослідження можуть слугувати підґрунтям для формування нових підходів і рекомендацій.
Показово, що у 2026 р. президент EHRA, професор H. Puererfellner ініціював опитування ReCAST-AF, метою якого є вивчення особливостей застосування ААП ІС класу в межах реальної клінічної практики при дискутабельних показаннях, зокрема у пацієнтів із хронічними коронарними синдромами та іншими станами, які, згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (ESC, 2024), вважаються небажаними для призначення цієї групи препаратів [11].
Очевидно, що практика використання ААП ІС класу змінюється, і частина протипоказань, сформованих на основі досліджень CAST I та CAST II, може виявитися надмірно жорсткою або недостатньо обґрунтованою в сучасних умовах. Накопичення клінічного досвіду та поява нових доказових даних сприяють перегляду й оптимізації рекомендацій, а також їх кращій адаптації до реальних умов ведення пацієнтів.
Цілком імовірно, що вже на наступних конгресах EHRA буде представлено результати опитування ReCAST-AF, що може вплинути на перегляд підходів і протипоказань до застосування ААП ІС класу. Варто зазначити, що анкету ReCAST-AF було розіслано членам EHRA електронною поштою, і, за збігом обставин, авторка дослідження ETERNITY отримала її лише через кілька тижнів після повідомлення про включення результатів українського опитування до програми EHRA 2026. Таким чином, опитування медичної спільноти як інструмент уточнення та актуалізації рекомендацій відповідно до нагальних потреб і практик сьогодні є не лише національним, але й світовим трендом.
Література
- Merino J.L., Tamargo J., Blomstrоm-Lundqvist C. et al. Practical Compendium of Antiarrhythmic Drugs: A Clinical Consensus Statement of the European Heart Rhythm Association of the ESC // Europace, 2025; https://doi.org/10.1093/europace/euaf076.
- Remme C.A. Fostering innovation: advancing research and development of next-generation anti-arrhythmic drugs // EHRA 2026, Paris; https://esc365.escardio.org/presentation/311244.
- Mondйjar-Parreсo G., Sбnchez-Pйrez P., Cruz F., Jalife J. Promising tools for future drug discovery and development in antiarrhythmic therapy // Pharmacological Reviews, 2024; 77; doi: 10.1124/pharmrev.124.001297.
- Hasan S., Hwang T, Osman F., Lim V.G. Can colchicine tame atrial fibrillation? A scoping review. EHRA 2026, Paris. https://esc365.escardio.org/presentation/319331.
- Sydorova N., Kolesnyk M. Results of a national survey on ethacizine for atrial fibrillation treatment in real practice as a part of a patient oriented approach // EHRA 2026, Paris; https://esc365.escardio.org/presentation/319326.
- Сидорова Н.М. «Віденський гамбіт 2025» для класифікації антиаритмічних засобів: які можливі впливи на щоденну практику? // Український медичний часопис. – 2025. – № 3 (169) – ІІI. – C. 57‑61; https://doi.org/10.32471/umj.1680‑3051.266061.
- Серцево-судинні захворювання. Класифікація, протоколи, стандарти діагностики та лікування / за ред. В.М. Коваленка, О.С. Сичова, Л.Л. Вавілової, Л.Г. Воронкова, С.М. Кожухова, М.І. Лутая, О.І. Мітченко, Л.А. Міщенко, О.Г. Несукай, О.М. Пархоменка, Г.Д. Радченко, М.Ю. Соколова, Т.В. Талаєвої, В.О. Шумакова. 8-ме вид., переробл. і доповн. – Київ: Четверта хвиля, 2025. – 456 с.
- Класифікація, стандарти діагностики та лікування порушень ритму та провідності серця / За ред. О.С. Сичова. – Київ: Четверта хвиля, 2025. – 324 с.
- Sydorova N.M., Kolesnyk M. Yu. Results of a Survey «Ethacizine Evaluation for acute and chronic treatment of atRial fibrillatioN in real practice: UkraInian naTional survey (ETERNITY)» // Modern medical technology. – 2025. – 17 (4). – Р. 266‑278; https://doi.org/10.14739/mmt.2025.4.342898
- Сичов О.С., Романова О.М., Романов В.Ю. Результати клінічного дослідження «Оцінка ефективності та безпеки застосування препарату етацизин для відновлення ритму за схемою «таблетка в кишені» та протирецидивного лікування у хворих на артеріальну гіпертензію та пароксизмальну форму фібриляції передсердь» // Аритмологія. – 2025. – № 1(53). – С. 36‑49; https://asar.org.ua/upload/iblock/a95/%D0%90%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%201_225%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82.pdf.
- Puererfellner H. Guidelines vs. Reality: What are you actually doing with Class Ic AADs? https://www.linkedin.com/posts/ehra-president-ab12a5209_recast-af-survey-a-european-heart-rhythm-activity‑7439972528862756864-rPF9.
Тематичний номер «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» № 2 (105) 2026 р.