Артериальная гипертензия у женщин среднего возраста ассоциирована с развитием деменции в будущем

03.11.2017

Цель настоящего исследования заключалась в оценке взаимосвязи между манифестацией артериальной гипертензии (АГ) в старшем юношеском и среднем возрасте и развитием деменции в будущем.

R.A. Whitmer и соавт. провели анализ результатов клинических обследований и данных о состоянии здоровья 5646 пациентов (3095 женщин), полученных из Центра исследований в области здравоохранения Kaiser Permanente в Северной Калифорнии, за периоды с 1964 по 1974 г. (средний возраст пациентов - 33 года), с 1978 по 1985 г. (средний возраст - 44 года) и за январь 1996 г. (средний возраст - 59 лет).

Средний период наблюдения за участниками на предмет развития деменции составил 15,3 года (до сентября 2015 г.). При прогнозировании заболеваемости деменцией учитывалась степень АГ, установленная с учетом результатов измерений артериального давления и изменений степени АГ между двумя исследованиями.

За весь период наблюдения деменция была диагностирована у 532 участников (9,4%). АГ была выявлена у 21,96% пациентов в возрасте 30 лет (31,2% мужчин и 14,35% женщин) и у 21,52% больных (25,28% мужчин и 18,42% женщин) в возрасте 40 лет. После корректировки по демографическим признакам было определено, что АГ в среднем возрасте (40 лет) ассоциировалась с повышенным риском развития слабоумия у женщин (скорректированный ОР 1,65; 95% ДИ 1,25-2,18), но не у мужчин (скорректированный ОР 1,13; 95% ДИ 0,83-1,55).

В отличие от пациенток с нормальным артериальным давлением манифестация АГ у женщин в возрасте 40 лет являлась предиктором повышения риска развития деменции на 73% (95% ДИ 1,24-2,40), в то время как у мужчин подобная ассоциация не наблюдалась (скорректированный ОР 1,08; 95% ДИ 0,73-1,6). Наличие гипертонии в возрасте 30 лет не было связано с развитием деменции в будущем.

Таким образом, несмотря на то что АГ в среднем возрасте чаще диагностируется у мужчин, к развитию деменции последняя приводит только у женщин. По мнению авторов исследования, для лучшего понимания выявленных гендерных различий необходимы дальнейшие испытания.

Gilsanz P. et al. Female sex, early-onset hypertension, and risk of dementia. Neurology, 04 Oct 2017.
 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Fasciola cinereum – нова мішень для лікування важких форм епілепсії 18.04.2024 Неврологія Fasciola cinereum – нова мішень для лікування важких форм епілепсії

Епілепсія є одним із найпоширеніших неврологічних розладів у світі. Для третини пацієнтів з епілепсією, які не мають належного контролю над судомами за допомогою наявних протисудомних препаратів, стандартом лікування є хірургічна резекція або абляція підлеглої епілептичної тканини. Медіальна скронева епілепсія є поширеною формою резистентної до ліків епілепсії, яку лікують хірургічним шляхом, що полягає у видаленні переднього відділу гіпокампа та мигдалеподібного тіла. Проте приблизно третина пацієнтів, які перенесли операцію, усе ще страждають від нападів. Це порушує питання про те, чи залишається вогнище нападу в задній частині гіпокампа....

15.04.2024 Неврологія Психіатрія Мініатюрний стимулятор мозку як альтернатива лікування депресії та інших психіатричних розладів

Інженери Університету Райса, приватного дослідницького закладу у Х'юстоні, штат Техас, розробили найменший імплантований стимулятор мозку, роботу якого вже продемонстрували на пацієнті. Завдяки новітній технології магнітоелектричної передачі енергії пристрій розміром із горошину, розроблений у лабораторії університету за співпраці з компанією Motif Neurotech, можна живити без проводів через зовнішній передавач і використовувати для стимуляції мозку через тверду оболонку – захисну оболонку мозку, прикріплену до дна черепа. Пристрій, відомий як Digitally programmable Over-brain Therapeutic (DOT – цифровий позамозковий метод терапії), може революціонізувати лікування депресії та інших психіатричних або неврологічних розладів....

02.04.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Додаток до смартфонів може прокласти шлях до лікування лобно-скроневої деменції в людей до 60 років

Лобно-скронева деменція (ЛСД) – руйнівний неврологічний розлад, який часто проявляється в середньому віці (40-60 років) і зазвичай спричинений мутаціями генів, що кодують специфічні для мозку білки (наприклад, Тау-білок, проґранулін). Дослідженню захворювання перешкоджають проблеми з ранньою діагностикою та труднощі з відстеженням того, як люди реагують на лікування, яке, імовірно, буде ефективним лише на ранніх стадіях. Щоби вирішити цю проблему, дослідницька група під керівництвом Каліфорнійського університету в Сан-Франциско створила когнітивні тести за допомогою мобільного додатку та винайшла, що він може виявити ранні ознаки ЛСД у людей, які були генетично схильні до захворювання, але ще не розвинули симптоми. Ці тести були принаймні такими ж чутливими, як нейропсихологічні оцінки, зроблені в клініці....