Нові дані про імунопатогенез кропив’янки та можливості терапії

10.05.2018

 

Однією з актуальних проблем сучасної медицини є кропив’янка. Відповідно до рекомендацій Європейської академії алергології та клінічної імунології (ЕААКІ, 2016), прийнято поділяти кропив’янку на: 1) алергічну – IgE-опосередковану (при полінозі, за типом перехресної харчової сенсибілізації) і не IgE-опосередковану (у разі сироваткової хвороби, токсидермії, системних захворюваннях сполучної тканини); 2) неалергічну (частіше рецидивну хронічну, при захворюваннях травного тракту, вогнищах хронічних інфекцій, медикаментозній алергії на нестероїдні протизапальні препарати та ін.). Тому визначення причинних факторів, що призвели до виникнення кропив’янки, є дуже актуальним.

Основним у лікуванні кропив’янки є навчання пацієнта, уникнення відомих тригерів і фармакотерапія. Антигістамінні препарати, метаболіти II покоління, такі як левоцетиризин, дезлоратадин і фексофенадин, характеризуються швидким початком дії, високою ефективністю і мінімальним числом побічних ефектів. Їх можна комбінувати з антагоністами Н2-рецепторів, такими як фамотидин. Можна призначити трициклічні антидепресанти. До схем лікування хронічної рецидивної кропив’янки входять також антилейкотрієнові препарати (монтелукаст). У тяжких випадках вдаються до призначення системних кортикостероїдів. Хворим з автоімунною кропив’янкою обґрунтоване проведення плазмаферезу з метою видалення циркулюючих імунних комплексів. У дуже тяжких випадках показане призначення цитостатиків (циклоспорину А) з імуносупресивною метою, внутрішньовенного імуноглобуліну, анти-IgE (омалізумабу).

Підводячи підсумок вищесказаного, не можна забувати про терапію супутньої патології (травного тракту, особливо з Helicobacter pylori, гельмінтозів, ендокринної системи тощо), без успішного лікування якої неможливо досягти індукції ремісії хронічної рецидивної кропив’янки. Загалом, весь комплекс заходів з діагностики та лікування гострої та хронічної кропив’янки потребує узгоджених дій не лише алергологів і дерматологів, а й лікарів суміжних спеціальностей.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Всесвітній тиждень імунізації – 2021 Вакцинація нас зближує: катастрофі можна запобігти! 30.04.2021 Алергія та імунологія Всесвітній тиждень імунізації – 2021 Вакцинація нас зближує: катастрофі можна запобігти!

Людство зіштовхнулося з безпрецедентним викликом пандемії, котра наочно продемонструвала, якою може бути реальність без вакцин. Це підвищило обізнаність про руйнівий вплив спалахів інфекційних захворювань на людей, на стійкість і функціонування систем охорони здоров'я та світової економіки. У той час, коли світ сфокусував свою увагу на розробці та вдосконаленні критично важливих нових вакцин для захисту від COVID-19, необхідно підтримувати високі охоплення під час планової вакцинації, що дозволяє попередити мільйони смертей від вакцинокерованих захворювань. ...

05.04.2021 Алергія та імунологія Механізми виникнення свербежу: нові уявлення про взаємозв’язок нервової та імунної систем

На екзему або атопічний дерматит (АД) страждають приблизно 9,6 млн дітей та 16,5 млн дорослих у США. Хронічний свербіж шкіри має серйозний вплив на якість життя пацієнтів. Незважаючи на те, що про це дискомфортне відчуття вже багато відомо, все ж залишається багато питань та прогалин, що створює труднощі у лікуванні АД. Стаття авторів із Гарвардської медичної школи та Бригамської жіночої лікарні, опублікована у виданні The Proceedings of the National Academy of Sciences, пропонує нові підказки про основні механізми виникнення свербежу. Отримані дані свідчать про ключового молекулярного гравця, відомого як цистеїн-лейкотрієновий рецептор 2 (CysLT2R), який може бути новою мішенню терапії при АД....

22.06.2020 Алергія та імунологія Диета матери до и во время беременности и риск развития аллергических заболеваний у детей

Было показано, что потребление определенных пищевых продуктов во время беременности оказывает влияние на развитие астмы и других аллергических заболеваний. Тем не менее большинство исследований дают противоречивые результаты, и связь между материнской диетой до и во время беременности и рис­ком развития астмы и аллергических заболеваний у детей ранее не изучалась. ...