20 листопада, 2015
Фібриляція передсердь і церебральний кровотік
Результати нового дослідження прояснили незалежний від множинних мікроінфарктів мозку механізм, який може спричиняти взаємозв’язок між наявною ФП і зниженням мозкових функцій. Аналіз даних перших 26 учасників дослідження, що наразі триває, у яких при включенні мала місце ФП, показав, що відновлення синусового ритму шляхом кардіоверсії приводить до достовірного покращення мозкового кровообігу і перфузії мозку в порівнянні з аналогічними показниками на тлі ФП. До того ж перфузія мозку після кардіоверсії зростала як у сірій речовині, так і в мозку в цілому.
Ці результати були представлені на конференції Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA).
У попередніх дослідженнях було показано, що зниження мозкового кровотоку може робити свій внесок у розвиток нейродегенеративних захворювань. У 2013 р. у великому ретроспективному дослідженні було виявлено зв’язок між наявністю ФП і як зменшенням об’єму мозку, так і зниженням когнітивних функцій. Цей зв’язок залишався достовірним навіть після коригування результатів на наявність інфарктів мозку. У новому дослідженні автори намагались оцінити, чи впливає проведення кардіоверсії на покращення перфузії головного мозку та/або мозковий кровотік.
Дослідники використовували МРТ з контрастуванням з метою визначення глобального мозкового кровотоку і спіновий метод маркування артеріальної крові (ASL) для оцінки перфузії мозку. Обидва дослідження проводилися до вибіркової кардіоверсії з метою відновлення синусового ритму і через 10 тиж після процедури. Перед другим МРТ-дослідженням пацієнтам виконували ЕКГ, щоб перевірити наявність синусового ритму або ФП.
Аналіз даних 26 пацієнтів (77% чоловіків, середній вік – 62 роки) показав, що на момент проведення другого МРТ-дослідження глобальний мозковий кровотік достовірно збільшився з 557,4 до 627 мл/хв (р=0,01) у групі пацієнтів із синусовим ритмом (n=17). Загальна перфузія головного мозку зросла з 35,6 до 40,8 мл/100 г/хв (р<0,01), а перфузія сірої речовини – з 39,3 до 45,7 мл/100 г/хв (р<0,001).
Незважаючи на те що в групі персистування ФП загальний мозковий кровотік і перфузія головного мозку при проведенні другого МРТ-дослідження дещо знизилися, виявлені зміни не розглядалися як достовірні. У коментарях зазначається, що, очевидно, наступною метою досліджень буде встановити зв’язок зі зниженням когнітивної функції.