19 серпня, 2025
Психічне здоров’я матері та дитини: останні клінічні рекомендації для українських лікарів
Період вагітності та раннього материнства традиційно асоціюється із фізіологічними змінами, проте дедалі більше уваги приділяється психічному здоров’ю жінки. Стан матері безпосередньо впливає на перебіг вагітності, якість пологів і психоемоційний розвиток дитини. Саме тому нові методичні рекомендації МОЗ України акцентують на багатовимірному підході до збереження психічного добробуту матері й немовляти.
Однією із ключових позицій є психологічна готовність до батьківства. Ідеться не лише про емоційну стабільність, а і про інформаційну обізнаність, здатність до партнерської взаємодії та прийняття нових життєвих ролей. Для лікарів це означає необхідність раннього консультування жінок і пар, які планують вагітність, а також скринінг психоемоційного стану ще до зачаття.
У гестаційний період надзвичайно важливою є міждисциплінарна співпраця: акушери-гінекологи, сімейні лікарі, психологи і соціальні працівники мають формувати спільну систему підтримки. Особливу роль відіграють доказові психотерапевтичні методи, серед яких когнітивно-поведінкова терапія, а також регулярна фізична активність, що довела ефективність у зниженні ризику тривожних і депресивних розладів у вагітних.
Документ підкреслює важливість систематичного скринінгу на депресію та тривожність. Використання валідованих опитувальників (наприклад, EPDS чи GAD-7) дозволяє виявити ризики ще до клінічної маніфестації. За потреби рекомендовано раннє залучення психотерапевта або психіатра з урахуванням безпеки фармакотерапії для плода.
Постнатальний період є не менш критичним. Своєчасне розпізнавання симптомів післяпологової депресії, інформування жінки про можливі прояви емоційного виснаження та створення сприятливого середовища для комунікації із партнером і родиною суттєво знижують ризик розвитку стійких психічних розладів. Для лікаря важливо наголошувати на потребі у психоемоційній гігієні, адже вона чинить прямий вплив на якість догляду за дитиною.
Із погляду розвитку немовляти, критичною є якість раннього контакту з матір’ю: «шкіра до шкіри», грудне вигодовування, емоційний зоровий контакт. Вони формують базову прив’язаність, сприяють регуляції стресу та створюють фундамент для подальшого психічного розвитку. Рання діагностика і втручання при відхиленнях (логопед, невролог, психотерапевт) дозволяють мінімізувати довгострокові наслідки.
Отже, психічне здоров’я матері та дитини – це не лише психологічна підтримка, а комплексна система клінічних, соціальних і освітніх заходів. Нові рекомендації МОЗ формують доказову основу для практики, яка має на меті не тільки профілактику розладів, а і створення умов для гармонійного розвитку наступного покоління.
Джерело: https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-06-08-2025-1234-pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-zahodiv-ohoroni-psihichnogo-zdorov-ya-materi-i-ditini-u-perinatalnomu-ta-postnatalnomu-periodi