Головна Новини Акушерство та гінекологія Елінзанетант: остання ера негормональної терапії припливів унаслідок менопаузи

27 жовтня, 2025

Елінзанетант: остання ера негормональної терапії припливів унаслідок менопаузи

Елінзанетант: остання ера негормональної терапії припливів унаслідок менопаузи

Управління з контролю за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA) схвалило елінзанетант – новий негормональний препарат, що значно знижує частоту й інтенсивність припливів і нічної пітливості жінок у менопаузі. Результати багатоцентрових клінічних випробувань, проведених у США, Європі та Ізраїлі, засвідчили не лише зменшення вазомоторних симптомів, але й покращення якості сну, настрою і загального самопочуття.

За даними ВООЗ, у світі налічується 1,2 мільярда жінок віком понад 50 років, і більше ніж 75 % із них відчувають припливи, із яких третина – у тяжкій формі. Для значної частини ці симптоми тривають від 7 до 10 років, а у 10–15 % можуть зберігатися понад десятиліття. Часті напади жару, порушення сну, дратівливість та хронічна втома суттєво впливають на працездатність і якість життя, проте далеко не всі пацієнтки отримують ефективну терапію.

Гормональна терапія із застосуванням естрогенів і прогестинів залишається «золотим стандартом» лікування менопаузальних симптомів, однак має низку обмежень. Серед поширених побічних ефектів – набухання молочних залоз, здуття, головний біль або маткові кров’янисті виділення. Тривале застосування, особливо у формі таблеток, може підвищувати ризик тромбозів, інсультів та гормонозалежних пухлин (зокрема, раку ендометрію за монотерапії естрогенами). Для жінок із тромбозами в анамнезі або онкологічними захворюваннями така терапія протипоказана, що створює потребу в безпечніших альтернативах.

Елінзанетант – це подвійний антагоніст рецепторів нейрокініну-1 та нейрокініну-3 (NK1/NK3). Обидва типи рецепторів беруть участь у регуляції температури тіла через гіпоталамус. У менопаузі зниження рівня естрогену порушує баланс між дофамінергічними та нейрокініновими шляхами, що призводить до «помилкового» сприйняття нормальної температури як перегрівання і запускає вазомоторну реакцію – приплив. Блокуючи NK1- та NK3-рецептори, елінзанетант стабілізує терморегуляцію, зменшує судинну реактивність і усуває основний механізм розвитку припливів, не позначаючись на гормональному фоні.

У подвійно сліпих рандомізованих дослідженнях Oasis I–III брали участь жінки віком 40–65 років із помірними та тяжкими припливами. Учасниць розподілили на дві групи: одна отримувала елінзанетант 120 мг щодня протягом 26 тижнів, інша – плацебо впродовж 12 тижнів із подальшим переходом на активний препарат. Уже через тиждень після початку лікування відзначалося значне зменшення частоти та вираженості припливів, а через 12 тижнів – суттєве покращення сну і настрою.

Серед побічних ефектів найчастіше фіксувалися легкий головний біль і втома, але жодних серйозних небажаних реакцій не зареєстровано, що стало підставою для схвалення препарату FDA.

Джерело: https://www.fiercepharma.com/pharma/fda-nod-bayers-lynkuet-enters-limited-us-market-nonhormonal-menopause-symptom-meds