1 квітня, 2026
Трансплантація вагінальної мікробіоти для лікування вагінального дисбактеріозу: перші результати клінічних досліджень
Порушення вагінального мікробіому є поширеною проблемою серед жінок репродуктивного віку, що асоціюється з безпліддям, невиношуванням вагітності та передчасними пологами. Ключовою ознакою дисбіозу є зниження частки Lactobacillus із одночасним зростанням умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема Gardnerella, Fannyhessea vaginae та Prevotella. Попри використання традиційних діагностичних критеріїв (Amsel, Nugent), сучасні молекулярні методи значно розширили можливості оцінки мікробіому, однак терапевтичні підходи залишаються недостатньо ефективними: частота рецидивів сягає 60 % протягом року.
У цьому контексті вагінальна трансплантація мікробіоти (vaginal microbiota transplantation – VMT) розглядається як потенційно новий метод лікування, спрямований на відновлення домінування Lactobacillus. Попередні невеликі дослідження продемонстрували багатонадійні результати, включно з досягненням клінічної ремісії та випадками успішної вагітності після корекції мікробіому.
У рандомізованому контрольованому дослідженні, проведеному в Копенгагенській університетській лікарні (Данія), взяли участь 49 жінок із підтвердженим дисбіозом. Пацієнтки отримували до трьох процедур VMT або плацебо без попередньої антибіотикотерапії. Критерієм ефективності було відновлення мікробіому з домінуванням Lactobacillus понад 70 %. За результатами спостереження протягом шести менструальних циклів частота досягнення цього показника не перевищувала плацебо: 11 % у групі VMT проти 25 % у контрольній групі.
Попри відсутність клінічно значущої різниці, у частини жінок було підтверджено приживлення донорських штамів Lactobacillus, що зберігалося до 199 днів. Це супроводжувалося локальними змінами експресії генів у цервіковагінальному середовищі, зокрема зниженням маркерів запалення. Водночас системні імунологічні показники залишалися незмінними, що свідчить про переважно локальний характер ефектів.
Додатковий інтерес викликають результати розширеної фази дослідження, де застосовували антисептичну підготовку перед VMT. У цій підгрупі позитивна конверсія мікробіому спостерігалася у половини пацієнток, тоді як без такої підготовки ефект був відсутній. Імовірно, це пов’язано зі зменшенням бактеріального навантаження та руйнуванням біоплівок, зокрема за участю Gardnerella vaginalis, що може покращувати умови для колонізації донорських штамів.
Здобуті дані не підтримують рутинне застосування VMT без антибіотиків для лікування вагінального дисбіозу. Водночас підтверджене приживлення донорських штамів і локальні імунні зміни вказують на потенціал цього підходу. На думку гінекологів, оптимізація протоколів, включно з попередньою санацією та ретельним відбором донорського матеріалу, може підвищити ефективність. У перспективі це відкриває можливості персоналізованої терапії дисбіозу, однак потребує подальших масштабних досліджень.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lanmic/article/PIIS2666-5247(25)00222-8/fulltext