11 листопада, 2026
Дві втрати вагітності - підстава для комплексного обстеження: що пропонує МОЗ за звичного невиношування вагітності?
Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило проєкт Стандарту медичної допомоги «Звичне невиношування вагітності». Документ пропонує систематизувати діагностику й лікування пацієнток із повторними втратами вагітності, зробивши акцент на встановленні етіологічних чинників, індивідуальному плануванні наступного зачаття та психологічному супроводі пари.
Звичне невиношування вагітності (ЗНВ) визначається як дві або більше спонтанні втрати внутрішньоматкової вагітності - послідовні чи непослідовні. Діагноз встановлюють після підтвердження втрат клінічними, ультразвуковими або патоморфологічними даними та виключення позаматкової вагітності й міхурового занеску. Обстеження рекомендовано починати вже після двох викиднів, не чекаючи третьої втрати. Особливої уваги потребують жінки віком понад 35 років та пацієнтки з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. За оцінками, ЗНВ стосується 1–3 % пар репродуктивного віку.
Діагностичний алгоритм охоплює оцінювання анатомічних, генетичних, ендокринних, імунних і тромбофілічних чинників, а також репродуктивного здоров’я обох партнерів. Передбачено трансвагінальне УЗД для виявлення аномалій матки, лейоміом і поліпів ендометрію. За клінічними показаннями перевіряють функцію щитоподібної залози, рівні пролактину й андрогенів, вуглеводний обмін. Окрему увагу приділено антифосфоліпідному синдрому (АФС): для підтвердження лабораторних критеріїв позитивні результати дослідження вовчакового антикоагулянта та антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну I необхідно повторно оцінити щонайменше через 12 тижнів. За двох і більше втрат у першому триместрі або будь-якої втрати у другому рекомендовано розглянути цитогенетичне дослідження абортивного матеріалу.
Лікувальна тактика має залежати від установленої причини. За підтвердженого АФС проєкт передбачає поєднання низьких доз ацетилсаліцилової кислоти з нефракціонованим або низькомолекулярним гепарином у профілактичних дозах, починаючи з позитивного тесту на вагітність. Анатомічні дефекти матки та істміко-цервікальну недостатність коригують відповідно до профільних стандартів, а ендокринні порушення лікують ще на етапі планування вагітності. Прогестагени передбачені за ознак загрози невиношування, зокрема кровотечі на ранніх термінах. Якщо причину не встановлено, рекомендовано індивідуалізовану підтримувальну терапію.
Важливою складовою запропонованого підходу є оцінювання психоемоційного стану: понад 40 % пар після повторних втрат повідомляють про тривожні, депресивні симптоми або прояви посттравматичного стресового розладу. Документ передбачає психологічне консультування жінки та її родини, зокрема дистанційно, а також корекцію способу життя і чоловічих факторів ризику.
