Головна Новини Алергологія та імунологія Атопія, мікробіом і харчові введення: які фактори раннього життя збільшують ризики дитячої харчової алергії?

11 лютого, 2026

Атопія, мікробіом і харчові введення: які фактори раннього життя збільшують ризики дитячої харчової алергії?

Атопія, мікробіом і харчові введення: які фактори раннього життя збільшують ризики дитячої харчової алергії?

Зростання частоти харчової алергії в дітей залишається однією з найважливіших проблем сучасної алергології. Попри значний науковий прогрес, клініцисти досі працюють у ситуації фрагментарних даних щодо того, які саме чинники визначають ризик IgE-опосередкованої сенсибілізації та подальшого розвитку алергії. Новий масштабний метааналіз, опублікований у JAMA Pediatrics, узагальнив результати 190 досліджень із залученням 2,8 млн дітей та дозволив окреслити найбільш достовірні предиктори розвитку харчової алергії до шести років.

Згідно з аналізом, підтвердженим даними харчових провокаційних тестів, частота харчової алергії у світі в дітей до 6 років становить близько 4,7 %. Найпотужнішим і найпереконливішим предиктором є ранні алергічні прояви, зокрема атопічний дерматит у перший рік життя, який майже вчетверо підвищує ризик подальшої харчової алергії. Виражена трансепідермальна втрата води та мутації в гені філагрину додатково підсилюють сенсибілізацію через шкіру, підтверджуючи важливість шкіри як бар’єра в патогенезі атопічного маршу.

Значущим чинником виявилось і зволікання з уведенням алергенних продуктів. Діти, які вперше отримували арахіс після 12-місячного віку, мали більш ніж удвічі вищі шанси на розвиток алергії. Висновки вчених вкотре підкреслюють відхід від застарілих підходів уникнення алергенів і підтримують сучасні рекомендації щодо раннього та керованого введення.

Важливим модифікованим фактором ризику є вплив антибіотиків. Застосування таких препаратів у перший місяць життя вчетверо підвищувало ризик формування харчової алергії, тоді як використання антибіотиків у більш пізньому віці або під час вагітності асоціювалося із менш вираженим, але статистично значущим зростанням ризику. Результати досліджень доповнюють сучасні дані про роль мікробіому кишечника в індукції толерантності до алергенів.

До групи інших достовірних факторів ризику увійшли чоловіча стать, сімейний анамнез алергії, міграційний статус батьків і народження за допомогою кесарева розтину. Низька маса тіла при народженні, переношеність, стрес або дієта матері не продемонстрували значущого внеску в ризик розвитку алергії.

Отримані результати дозволяють краще структурувати підходи до первинної профілактики: від своєчасного догляду за шкірою в дітей з атопією до обґрунтованого введення продуктів та більш виваженого використання антибіотиків у ранньому віці. Чітке розуміння всіх механізмів дозволяє прогнозувати ризики та формувати персоналізовані стратегії раннього втручання, спрямовані на зниження поширеності потенційно небезпечної харчової алергії.

Джерело: https://jamanetwork.com/journals/jamapediatrics/fullarticle/2844828

Вхід в особистий кабінет Вхід
Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!