31 березня, 2026
Бронхіальна астма в дорослих: останній уніфікований протокол МОЗ із чіткими інструментами контролю та лікування
Проєкт наказу МОЗ України щодо затвердження Уніфікованого клінічного протоколу «Бронхіальна астма у дорослих» деталізує клінічні рішення на всіх етапах допомоги та наближає їх до підходів GINA (Global Initiative for Asthma). Документ чітко регламентує підтвердження діагнозу, вибір терапії та ведення загострень з урахуванням доступних інструментів у рутинній практиці.
Верифікація діагнозу базується на поєднанні симптомів (епізоди свистячого дихання, задишка, нічні пробудження) з об’єктивними даними спірометрії: співвідношення ОФВ₁/ФЖЄЛ <0,75–0,80 та приріст ОФВ₁≥12 % і ≥200 мл після інгаляції бронхолітика. Для оцінки контролю пропонується використання валідованих інструментів ACT (Asthma Control Test) або ACQ (Asthma Control Questionnaire), що дозволяє стандартизувати рішення щодо ескалації терапії.
Базисне лікування передбачає обов’язкове застосування інгаляційних кортикостероїдів (ІКС). Як препарати вибору розглядаються будесонід, беклометазон, флутиказон у низьких або середніх дозах. Уже на початкових кроках рекомендовані комбінації ІКС/формотерол (будесонід/формотерол) як для підтримувальної терапії, так і за потреби (режим MART). Альтернативою є фіксовані комбінації ІКС/сальметерол або ІКС/вілантерол із використанням β2-агоністів короткої дії (сальбутамол) як препарату «швидкої допомоги». Перед підвищенням дози обов’язковими є перевірка техніки інгаляції та оцінка прихильності.
У пацієнтів із неконтрольованим перебігом передбачено дообстеження: загальний аналіз крові з визначенням еозинофілів, загальний IgE, за можливості – FeNO. Це дозволяє виділити Т2-запалення і розглянути таргетну терапію: омалізумаб за алергічного фенотипу, меполізумаб або бенралізумаб за еозинофільної астми. Також акцентується увага лікарів на виявленні супутніх станів (алергічний риніт, ГЕРХ, ожиріння), які впливають на контроль захворювання.
Алгоритм ведення загострень включає інгаляційний сальбутамол через спейсер або небулайзер, раннє призначення системних кортикостероїдів (преднізолон 40–50 мг/добу) та оксигенотерапію із підтриманням SpO₂ 93–95 %. Критеріями госпіталізації є тяжке загострення астми, легке або помірне загострення в пацієнтів із коморбідностями, використання ≥8 інгаляцій бронхолітика короткої дії протягом попередніх 24 годин, ознаки гострої дихальної недостатності тощо.
Впровадження протоколу дозволить уніфікувати використання спірометрії, міжнародних інструментів ACT/ACQ та сучасних схем лікування, що має зменшити частоту загострень і необґрунтоване застосування лише бронхолітиків. У перспективі це сприятиме ранньому виявленню неконтрольованої астми та більш широкому використанню таргетної терапії у відповідних пацієнтів.
Джерело: https://moz.gov.ua/storage/uploads/ac62c7d5-d98e-414e-8c4c-3ebfeee0f0af/026_03_25_%D0%91%D0%90_%D0%A3%D0%9A%D0%9F%D0%9C%D0%94.pdf