11 вересня, 2025
Американські лікарі презентують м’яку роботизовану систему для інтубації, що може стати проривом у невідкладній медицині
Забезпечення прохідності дихальних шляхів – перше завдання під час реанімації пацієнта. Ендотрахеальна інтубація, яка передбачає введення трубки у трахею, залишається золотим стандартом, проте є однією із найскладніших маніпуляцій навіть для досвідчених анестезіологів та реаніматологів. Кожна додаткова секунда у спробах інтубації збільшує ризик тяжких ускладнень і смерті.
Велике зацікавлення в наукових колах викликала розробка науковців Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі (UC Santa Barbara) – м’яка роботизована система інтубації (SRIS, soft robotic intubation system). Вона здатна швидко і безпечно самостійно спрямовувати інтубаційну трубку у трахею, мінімізуючи потребу у тривалому навчанні та високій майстерності оператора.
Складність традиційної процедури зумовлена анатомічними особливостями. У нормі організм активно перешкоджає проникненню сторонніх предметів у дихальні шляхи: надгортанник перекриває трахею під час ковтання, а інтубаційні інструменти потребують мануального відведення цієї структури ларингоскопом. Водночас трубка для інтубації має зігнутися під правильним кутом, щоби потрапити саме у трахею, а не стравохід. Така «жорстка» техніка часто травмує слизову оболонку, вимагає оптимальних умов та досвіду лікаря.
На відміну від класичних інструментів, які потрібно силоміць проштовхувати між анатомічними структурами, м’який катетер поступово вивертається назовні зі свого кінця – немов рукав, який вивертають зсередини. Такий спосіб руху дозволяє трубці м’яко огинати тканини та автоматично заходити у трахею, майже не торкаючись чутливих ділянок гортані. Окрім цього, система адаптується до індивідуальних варіацій анатомії, що особливо важливо за складної інтубації. Це зменшує ризик травмування, полегшує сам процес і уможливлює його навіть для тих медиків, які не мають великого досвіду інтубації.
Випробування на манекенах і трупах показали високу швидкість та надійність SRIS. Експерти досягли 100 % успіху при використанні, тоді як парамедики та інші неанестезіологи – 96 % після лише п’яти хвилин навчання. Показники першої спроби також вражають: неексперти досягали 87 % успіху, витрачаючи в середньому 21 секунду на інтубацію, що вдвічі швидше проти відеоларингоскопії (44 секунди).
Нині команда науковців готується до клінічних випробувань і процедури схвалення Управлінням із контролю за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA). Подальші дослідження мають підтвердити безпеку методу в живих пацієнтів, особливо в умовах критичних ситуацій. У разі успішного впровадження SRIS здатна змінити глобальні підходи до ведення пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, зробивши інтубацію менш залежною від досвіду та ресурсів і більш доступною в будь-яких клінічних умовах.
Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/scitranslmed.ads7681