24 вересня, 2021
Вплив початкових інвазивних проти початкових консервативних стратегій лікування на повторні та загальні кардіоваскулярні події у дослідженні ISCHEMIA
Більшість великих досліджень серцево-судинних захворювань (ССЗ) інтерпретуються на основі індукованих лікуванням відмінностей у часі від рандомізації до первинної комбінованої кінцевої точки, яка зазвичай складається із кількох різних типів негативних ефектів (смертність, захворюваність, госпіталізація). Такий підхід враховує першу подію, що виникла як ознака невдачі лікування для цього пацієнта, і тому навмисно ігнорує всі наступні події. Однак життєвий шлях пацієнтів із хронічними ССЗ набагато складніший, ніж передбачає ця стратегія аналізу, і часто характеризується тривалими періодами стабільності захворювання, перерваними повторними епізодами його прогресування. Повторні епізоди хвороби можуть мати принаймні такі ж наслідки для пацієнтів та системи охорони здоров’я, як і первинні події, що впливають на тривалість і якість життя та загальну вартість медичної допомоги.
Поширена практика рутинного розгляду інформації про повторювані події як непотрібної для адекватного розуміння стратегій лікування є насамперед прагматичною, а не науковою чи клінічною. Статистичні методи аналізу термінів до першої події добре відомі, тоді як методи аналізу загальних подій все ще розвиваються, і єдиної думки щодо всебічної та повністю задовільної оцінки так і не з’явилося.
У ряді випробувань медикаментозної терапії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) повідомлялося про переваги консервативного лікування щодо ризику розвитку повторних подій. Передбачається, що ці фармакологічні втручання мають свої переваги у лікуванні, зменшуючи прогресування, зокрема, атеросклеротичної хвороби. Реваскуляризація коронарних артерій пропонує зовсім інший механізм користі, що зменшує ризик клінічних подій. Незрозуміло, чи може поліпшення коронарного кровотоку за допомогою коронарного стентування або аорто-коронарного шунтування (АКШ) змінити ймовірність повторення несприятливих СС подій на тлі сучасної медикаментозної терапії.
У нещодавно завершеному Міжнародному дослідженні порівняльної ефективності консервативного та інвазивного підходів (ISCHEMIA) стабільні пацієнти з ІХС із помірною або важкою ішемією міокарда були рандомізовані до груп початкової інвазивної (INV) або консервативної (CON) стратегії.
У рамках дослідницької програми ISCHEMIA вчені повідомляють про дослідження впливу INV проти CON на повторювані події та загальні події.
Початкова інвазивна терапія охоплювала катетеризацію, ангіографію і реваскуляризацію, за можливості, а також оптимальну медикаментозну терапію або тільки оптимальну медикаментозну терапію з катетеризацією серця тільки для пацієнтів, у яких медикаментозна терапія не допомогла.
Медіана спостереження від рандомізації становить 3,2 роки.
Первинною кінцевою точкою було поєднання серцево-судинної смерті, інфаркту міокарда (ІМ) та госпіталізації із приводу нестабільної стенокардії, серцевої недостатності або зупинки серця.
У 5179 пацієнтів ISCHEMIA сталося 670 первинних подій (318 – INV, 352 – CON) і 203 повторних події (102 – INV, 101 – CON). Одна первинна подія спостерігалася у 9,8 % пацієнтів із групи інвазивної стратегії лікування і 10,8 % пацієнтів – із групи консервативної терапії, тоді як ≥ 2 первинних подій відмічалися у 2,5 % і 2,8 % пацієнтів відповідно. Пацієнти з повторними подіями були старшими, частіше страждали на гіпертонію, діабет, в анамнезі були ІМ або цереброваскулярні захворювання, а також ІХС з ураженням великої кількості судин.
Середня кількість подій первинної кінцевої точки на 100 пацієнтів за 4 роки становить 18,2 в INV (95 % довірчий інтервал (ДІ) 15,8-20,9) і 19,7 у CON (95 % ДІ 17,5-22,2), різниця -1,5 (95 % ДІ 5,0-2,0, P = 0,398). Порівнянні результати були отримані при заміні смерті від усіх причин на серцево-судинну смерть і при додаванні інсульту як події.
Висновки
У пацієнтів зі стабільною ІХС із помірною або важкою ішемією міокарда, включених у дослідження ISCHEMIA, повторні події відбувалися нечасто протягом 4 років спостереження і становлять лише ~20 % від загального числа спостережуваних подій. Первинна інвазивна стратегія лікування не запобігає ані повторенню подій, ані розвитку загальних подій більш ефективно, ніж первинна консервативна стратегія.