26 червня, 2026
Агоніст грелінового рецептора може змінити підхід до лікування хронічної серцевої недостатності
Хронічна серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду залишається однією із провідних причин госпіталізації та смертності в кардіологічній практиці. Незважаючи на суттєвий прогрес у застосуванні інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера 2 типу, антагоністів рецепторів мінералокортикоїдів, інгібіторів ангіотензинового рецептора й неприлізину та інших препаратів, у багатьох пацієнтів поступово наростає систолічна дисфункція.
Окрім цього, складною залишається проблема безпечного підсилення скоротливості міокарда. Традиційні інотропні засоби здатні покращувати гемодинаміку, однак часто підвищують ризик шлуночкових аритмій, ішемії міокарда та гемодинамічної нестабільності.
Саме тому значний інтерес викликали результати раннього клінічного дослідження нового препарату AC01, опубліковані в журналі The Lancet. Розробка поєднує властивості кальцієвого сенсибілізатора та агоніста рецептора греліну. Грелін традиційно відомий як гормон, що бере участь у регуляції апетиту, енергетичного обміну та секреції гормону росту, проте його рецептори також експресуються в кардіоміоцитах. Передбачається, що стимуляція цих рецепторів може покращувати скоротливу функцію серця через механізми, відмінні від класичних інотропних препаратів, що потенційно дозволяє уникнути багатьох небажаних ефектів.
У багатоцентровому рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні другої фази взяли участь 58 пацієнтів зі стабільною хронічною серцевою недостатністю та фракцією викиду лівого шлуночка не більше 40 %. Усі учасники перебували на сучасній стандартній терапії та мали імплантований кардіовертер-дефібрилятор для профілактики життєво небезпечних аритмій. AC01 призначали перорально двічі на добу в різних дозах упродовж 7 або 28 днів.
Основною метою дослідження була оцінка безпеки та переносимості лікування. Протягом періоду спостереження не зафіксовано жодного серйозного небажаного явища, пов’язаного із препаратом. Також не виявлено ознак проаритмогенної дії, розвитку нових тахіаритмій, ішемічних змін на електрокардіограмі або клінічно значущих порушень провідності. Застосування AC01 не супроводжувалося симптомною артеріальною гіпотензією та не впливало на рівні високочутливого тропоніну I або NT-proBNP, які є важливими маркерами ушкодження міокарда і тяжкості серцевої недостатності.
Хоча дослідження не було розраховане на оцінку клінічної ефективності, додатковий аналіз продемонстрував перспективні сигнали покращення серцевої функції. У пацієнтів, які отримували AC01, спостерігали збільшення ударного об’єму та серцевого викиду. Посилення насосної функції було досягнуто без характерних для традиційних інотропів небажаних гемодинамічних наслідків.
AC01 представляє новий напрям лікування хронічної серцевої недостатності, орієнтований на безпечне підсилення скоротливості міокарда. Хоча результати отримані на невеликій вибірці та за короткого періоду спостереження, вони демонструють сприятливий профіль безпеки й підтверджують доцільність подальших масштабних досліджень.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(26)00904-9/abstract