Головна Новини Кардіологія та кардіохірургія Глобальні практичні рекомендації Міжнародного товариства гіпертензії 2026 року

16 листопада, 2026

Глобальні практичні рекомендації Міжнародного товариства гіпертензії 2026 року

Глобальні практичні рекомендації Міжнародного товариства гіпертензії 2026 року

Артеріальна гіпертензія (АГ) щороку зумовлює близько 11 млн смертей у світі, проте контрольованого рівня артеріального тиску (АТ) досягає лише приблизно кожен п’ятий пацієнт. На цьому тлі Міжнародне товариство із гіпертензії (International Society of Hypertension - ISH) опублікувало оновлені Глобальні практичні настанови 2026 року. Документ зосереджений не лише на виборі лікування, а й на усуненні проблем, через які ефективні методи діагностики та терапії не реалізуються у повсякденній практиці.

Одне із ключових оновлень - запровадження категорії «підвищений АТ» для систолічних показників 130–139 та/або діастолічних 80–89 мм рт. ст. Такий рівень визначено як відхилення, що потребує клінічної уваги, хоча діагностичний поріг АГ залишається незмінним - стандартизований офісний АТ ≥140/90 мм рт. ст. У межах оптимального підходу медикаментозне лікування рекомендовано більшості пацієнтів із підтвердженим підвищеним АТ із цільовим рівнем нижче 130/80 мм рт. ст. Для осіб із низьким серцево-судинним ризиком та офісним АТ нижче 160/100 мм рт. ст. перед початком фармакотерапії передбачено тримісячний період корекції способу життя.

Окремо акцентовано на стандартизації вимірювань: випадкові офісні та домашні показники не повинні бути основою для встановлення діагнозу й корекції лікування. Під час офісного вимірювання пацієнт має відпочити 3–5 хв, після чого виконують три вимірювання з інтервалом 30–60 с та усереднюють два останні результати. За оптимального рівня медичної допомоги основним методом контролю стає стандартизований домашній моніторинг: вимірювання вранці та ввечері, щоразу двічі з інтервалом 1 хв упродовж 3–7 днів. Показники першого дня не враховують; необхідно отримати щонайменше 12 валідних вимірювань за три дні. Такий підхід, як і добове амбулаторне моніторування, допомагає виявляти гіпертензію «білого халата» та масковану АГ.

За маніфестної АГ рекомендовано починати лікування з подвійної комбінації: інгібітор АПФ або блокатор рецепторів ангіотензину II разом з антагоністом кальцію чи тіазидний/тіазидоподібний діуретик, бажано в одній таблетці. Серед нових фармакологічних можливостей для оптимального лікування зазначено інгібітори альдостеронсинтази, антагоніст ендотелінових рецепторів апроцитентан і нестероїдний антагоніст мінералокортикоїдних рецепторів есаксеренон. У ретельно відібраних пацієнтів спеціалізовані центри можуть розглядати ниркову денервацію. Водночас неприхильність до призначеної терапії визнано окремим модифікованим фактором серцево-судинного ризику.

Настанови також наголошують на тривалій корекції способу життя: споживанні не більш як 5 г солі на добу, збільшенні частки калію в раціоні, харчуванні за принципами DASH, регулярній аеробній і силовій активності, контролі маси тіла та відмові від тютюну й нікотиновмісних продуктів. Алкоголь рекомендовано виключити або обмежити до двох стандартних доз на тиждень.

Рубрика: https://www.ovid.com/jnls/jhypertension/fulltext/10.1097/hjh.0000000000004451~2026-international-society-of-hypertension-global

RDUG.webp

Вхід в особистий кабінет Вхід
Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!
Досліджуйте цей контент за допомогою штучного інтелекту: