16 листопада, 2026
Глобальні практичні рекомендації Міжнародного товариства гіпертензії 2026 року
Артеріальна гіпертензія (АГ) щороку зумовлює близько 11 млн смертей у світі, проте контрольованого рівня артеріального тиску (АТ) досягає лише приблизно кожен п’ятий пацієнт. На цьому тлі Міжнародне товариство із гіпертензії (International Society of Hypertension - ISH) опублікувало оновлені Глобальні практичні настанови 2026 року. Документ зосереджений не лише на виборі лікування, а й на усуненні проблем, через які ефективні методи діагностики та терапії не реалізуються у повсякденній практиці.
Одне із ключових оновлень - запровадження категорії «підвищений АТ» для систолічних показників 130–139 та/або діастолічних 80–89 мм рт. ст. Такий рівень визначено як відхилення, що потребує клінічної уваги, хоча діагностичний поріг АГ залишається незмінним - стандартизований офісний АТ ≥140/90 мм рт. ст. У межах оптимального підходу медикаментозне лікування рекомендовано більшості пацієнтів із підтвердженим підвищеним АТ із цільовим рівнем нижче 130/80 мм рт. ст. Для осіб із низьким серцево-судинним ризиком та офісним АТ нижче 160/100 мм рт. ст. перед початком фармакотерапії передбачено тримісячний період корекції способу життя.
Окремо акцентовано на стандартизації вимірювань: випадкові офісні та домашні показники не повинні бути основою для встановлення діагнозу й корекції лікування. Під час офісного вимірювання пацієнт має відпочити 3–5 хв, після чого виконують три вимірювання з інтервалом 30–60 с та усереднюють два останні результати. За оптимального рівня медичної допомоги основним методом контролю стає стандартизований домашній моніторинг: вимірювання вранці та ввечері, щоразу двічі з інтервалом 1 хв упродовж 3–7 днів. Показники першого дня не враховують; необхідно отримати щонайменше 12 валідних вимірювань за три дні. Такий підхід, як і добове амбулаторне моніторування, допомагає виявляти гіпертензію «білого халата» та масковану АГ.
За маніфестної АГ рекомендовано починати лікування з подвійної комбінації: інгібітор АПФ або блокатор рецепторів ангіотензину II разом з антагоністом кальцію чи тіазидний/тіазидоподібний діуретик, бажано в одній таблетці. Серед нових фармакологічних можливостей для оптимального лікування зазначено інгібітори альдостеронсинтази, антагоніст ендотелінових рецепторів апроцитентан і нестероїдний антагоніст мінералокортикоїдних рецепторів есаксеренон. У ретельно відібраних пацієнтів спеціалізовані центри можуть розглядати ниркову денервацію. Водночас неприхильність до призначеної терапії визнано окремим модифікованим фактором серцево-судинного ризику.
Настанови також наголошують на тривалій корекції способу життя: споживанні не більш як 5 г солі на добу, збільшенні частки калію в раціоні, харчуванні за принципами DASH, регулярній аеробній і силовій активності, контролі маси тіла та відмові від тютюну й нікотиновмісних продуктів. Алкоголь рекомендовано виключити або обмежити до двох стандартних доз на тиждень.
