18 серпня, 2025
Трансплантація без відторгнення: учені повідомляють про успіхи в пересадці генетично відредагованих острівців підшлункової залози
Трансплантація острівцевих клітин підшлункової залози давно розглядається як один із перспективних шляхів лікування цукрового діабету 1 типу, однак головною перешкодою залишалася необхідність довічної імуносупресії. Імуносупресанти знижують ризик відторгнення трансплантата, але водночас підвищують вразливість до інфекцій, збільшують загрозу злоякісних новоутворень і є токсичними.
Нещодавно у Швеції вперше в історії медицини було проведено клінічне випробування, яке продемонструвало, що донорські острівцеві клітини, змінені за допомогою генної інженерії, можуть виживати в організмі людини без застосування жодних імуносупресивних засобів. Дослідження, проведене під керівництвом Уппсальської університетської лікарні та опубліковане у New England Journal of Medicine, стало важливим доказом принципу «гіпоімунної» трансплантації.
У пілотному дослідженні взяв участь пацієнт віком 42 роки із 37-річною історією цукрового діабету 1 типу. Донорські острівці були отримані із підшлункової залози сумісного за групою крові померлого донора, після чого піддані багатоступеневій модифікації. За допомогою технології CRISPR-Cas12b було вимкнено гени B2M та CIITA, що кодують ключові молекули для презентації антигенів. Також учені збільшили кількість білка CD47, який діє як сигнал для уникнення патологічної активності з боку імунної системи. Після цього острівці повторно сформували у кластери і трансплантували в передпліччя хворого під загальним наркозом.
Важливо, що пацієнт не отримував глюкокортикоїдів, протизапальних та імуносупресивних препаратів. Протягом 84 днів спостереження звичайні (немодифіковані) клітини викликали виражену імунну відповідь, тоді як гіпоімунні клітини не спричиняли активації Т-лімфоцитів, утворення антитіл або цитотоксичності. Рівень С-пептиду залишався стабільно підвищеним і зростав під час тесту зі змішаною їжею, а показник глікозильованого гемоглобіну знизився майже на 42 %. Візуалізація за допомогою МРТ та ПЕТ підтвердила наявність життєздатних трансплантатів без ознак запалення.
Хоча пацієнт продовжив щоденне введення інсуліну (трансплантовано лише близько 7 % від повної дози клітин для абсолютної заміни функції підшлункової залози), дослідники розглядають цей випадок як успішну демонстрацію виживання та функціональності гіпоімунних бета-клітин у людини. Ускладнення були мінімальними і не пов’язаними з терапією. Якщо наступні клінічні етапи підтвердять безпечність та ефективність технології, медицина отримає принципово новий інструмент у боротьбі із цукровим діабетом 1 типу.
Джерело: https://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMoa2503822